Дієтичні рекомендації Європейського товариства кардіологів і Європейського товариства атеросклерозу:

Загальні принципи:

- Частка всіх жирів у загальній енергетичній цінності їжі повинна становити 30 % і менше.

- Частка тваринних (насичених) жирів повинна становити не більше 1/3 від загальної кількості споживаного жиру.

- Обмеження добового споживання холестерину - менше 300 мг.

- Збільшення споживання моно- і поліненасичених жирів з овочів і морської риби.

- Збільшення вживання вуглеводів, що містяться у свіжих фруктах, злаках і овочах.

Таким пацієнтам рекомендують: олію, пісні шматки яловичини, свинини, баранини, м’ясо домашньої птиці і відварну рибу, збиране молоко, пісний кефір, каші (вівсяна, перлова, гречана, пшенична), квасоля, хліб із борошна грубого помелу, свіжі та сушені фрукти, овочі, продукти моря.

Показання до медикаментозної корекції за рівнем ХС ЛПНЩ:

1) ІХС відсутня і менше 2-х факторів ризику, ХС ЛПНЩ - 4,9 ммоль/л, корекція до рівня ХСЛПНЩ менше 4,1.

2) ІХС ( - ), більше 2-х факторів ризику, ХС ЛПНЩ - менше 4,1 ммоль/л, корекція до рівня менше 3,4.

3) ІХС ( + ) наявна, інші прояви атеросклерозу, ХС ЛПНЩ більше 3,4 ммоль/л, корекція до рівня менше 2,6.

Контроль терапії: через 4-6 тижнів від початку медикаментозної терапії, потім через 3 місяці.

Контроль ліпідного спектра 1 раз на рік.

Гіполіпідемічні препарати

1) інгібітори 3-гідроксиметил-глютарил-коензим-А-редуктази (ГМГ - КоА) – статини:

- ловастатин, правастатин (по 20-80 мг в 1 прийом на ніч); аторвастатин( по 10,20, 40 мг на добу) симвастатин (5-40 мг в 1 прийом на ніч), флувастатин (20-40 мг 1 раз на день, на ніч);

- церивастатин (0,1; 0,2; 0,3 мг 1-2 рази на добу);

2) нікотинова кислота та її похідні (ніацин, ендурацин) за схемою;

3) секвестранти (сорбенти) жовчних кислот:

- холестирамін (квестран) (20,0 г в 2-4 прийоми на добу), колестилол (по 12-15 г 2 рази на добу перед прийманням їжі, змішують із соком або іншою рідиною);

- Гуарем (по 0,5 г 3 рази на добу тривалий час;

4) похідні фібрової кислоти (фібрати):

- гемфіброзил (по 600 мг 2 рази на добу); ципрофібрат (по 100 мг 1 раз на день) фенофібрат (200 мг на добу).

5) антиоксиданти ліпопротеїнів - пробукол (по 0,5 г 2 рази на добу тривалий час).

Рекомендована терапія для різних варіантів дисліпідемій:

Гіперліпідемія типу ПА (високий рівень ХС ЛПНЩ) - статини.

Гіперліпідемія типу IV (високий рівень ТГ) - фібрати.

Гіперліпідемія типу ПВ (високі рівні ХС ЛПНЩ і ТГ) - статини, якщо високий ХС ЛПНЩ є переважним порушенням, і фібрати, якщо переважають високі рівні ТГ. Деяким пацієнтам можна рекомендувати комбінацію статинів і фібратів.

Профілактика

Умовно профілактику атеросклерозу можна поділити на первинну та вторинну.

Мета первинної профілактики – не допустити розвиток атеросклерозу.

Первинна профілактика атеросклерозу повинна розпочинатися в ранньому віці. Фактично вона полягає у виявленні факторів ризику та боротьбі з ними.

Мета вторинної профілактики – стабілізувати розвиток атеросклерозу та попередити його ускладнення – інфаркт міокарда, інсульт, розшаровуючу аневризму аорти та інші. На це в першу чергу направлена дієто- та медикаментозна терапія.

Ілюстративний матеріал: ліпідограми, набір ЕКГ, ЕхоКГ, рентгенограми, таблиці SCORE..

Методика виконання практичної роботи

Робота 1. Група студентів поділяється на 2 підгрупи, які працюють біля ліжок хворих: збирають анамнез хвороби, опитують пацієнтів по органах і системах кровообігу, здійснюють об'єктивний огляд, вивчають результати параклінічних досліджень, виділяють провідний синдром і після проведення диференційної діагностики встановлюють клінічний діагноз і складають план лікувальних та профілактичних заходів.

Вихідний рівень знань та вмінь.

Студент повинен знати:

І. Визначення поняття "атеросклероз".

2.Розвиток наукових уявлень про причини і механізми АС.

3. Фактори ризику АС.

4. Класифікацію АС.

5. Основні клінічні й лабораторно-інструментальні прояви АС.

6. Основні прояви захворювань, з якими слід диференціювати АС.

7. Принципи лікування та профілактики АС.

Студент повинен уміти:

1. Діагностувати ранні (доклінічні) стадії АС.

2. Діагностувати клінічні прояви АС:

а) коронарних артерій;

б) аорти;

в) артерій головного мозку;

г) артерій ніг;

д) ниркових артерій;

є) артерій брижі.

3. Скласти план лабораторного та інструментального досліджень хворих на АС.

4. Оцінити лабораторні та інструментальні показники.

5. Сформулювати повний клінічний діагноз.

6. Використовувати традиційні та сучасні методи впливу на АС.

7. Прогнозувати перебіг різних клінічних варіантів АС та ІХС.

8. Оцінювати ризик загальної серцево-судинної смертності.

9. Давати рекомендації хворим щодо первинної та вторинної профілактики АС.

Тести для вихідного контролю знань

1. Хворий 65 років має скарги на напади давлючого болю за грудниною при ходінні. 2 роки тому переніс інфаркт міокарду. Холестерин – 7,8 ммоль/л, ЛПНЩ – 5,4 ммоль/л, тригліцериди – 2,1 ммоль/л. З метою вторинної профілактики найбільш оптимальним є застосування:

A. *Статинів.

B. Фибратів.

C. Ентеросорбентів.

D. Нікотинової кислоти.

E. Комплексу вітамінів та мікроелементів.

2. Під час огляду у хворого Б., 47 років, що страждає на ішемічну хворобу серця виявлено вміст холестерину в сироватці крові 7,3 ммоль/л. Пацієнт регулярно приймає аспірин, нітрати, бета-блокатори. На якому рівні необхідно підтримувати вміст холестерину в сироватці крові ?

1. *До 4,5 ммоль/л

2. До 6,2ммоль/л

3. До 5,2 ммоль/л

4. До 8,3 ммоль/л

5. До 5,0 ммоль/л

Джерела інформації

Основні:

1. Передерій В. Г., Ткач С. М. Клінічні лекції з внутрішніх хвороб в 2-х томах. Т.І. – Київ, 1996. – С.83 –108.

2. Струков А. І., Серов В. В. Патологічна анатомія: Підручник /Пер. з рос. 4-го вид., стереотип. – Харків: Факт, 2000. – С.330 – 342.

3. Мітченко О.І., Лутай М.І. Дисліпідемії: діагностика, профілактика та лікування. – К.: Четверта хвиля, 2007. – 56 с.

4. Фатула М. І. Сучасні принципи діагностики та лікування атеросклерозу. – 2-е вид., перероб. і доп. – Ужгород, 2002. – 63 с.

Додаткові:

1. Братусь В.В., Шумаков В.А., Талаева Т.В. Атеросклероз, ишемическая болезнь сердца, острый коронарный синдром: патогенез, диагностика, лечение. – К.: Четверта хвиля, 2004. – 576 с.

2. Амосова Е. Н. Клиническая кардиология в двух томах. Т.I. – К.: 3доров’я, 1998. – С.261 – 292.

3. Дзяк Г. В., Коваль Е. А., Прог Р. В. Современные направления в лечении атеросклероза: от гиполипидемической к антиатерогенной терапии //Укр. кардіологіч. журнал. – 2000. – № 5-6. – С.10 –16.

4. Сорокин Е. В., Карпов Ю. А. Статины, эндотелий и сердечно-сосудистый риск // Русский мед. журнал. – 2001. – Т. 9. – №9. – С. 352 – 353.

5. Гасилин В.С., Сидоренко В.А. Стенокардия.-Изд.2-е.-М.:Медицина.-1987.- 240 с.