Хірургічне лікування хлс

У термінальних стадіях ХЛС використовується ізолевана трансплантація легень. Дворічна виживаемость після операції перевищує 60%.

Легенева емфізема

Визначення. Легенева емфізема визначається як розширення (роздутість) повітряних просторів, розташованих за кінце­вими бронхіолами (переважно альвеол).

Для емфіземи характерні різноманітні патологічні процеси: від надмірного розтягування альвеол у випадку нападу бронхіальної астми до розриву альвеолярних стінок, що трапляється при більш серйозних формах легеневої емфіземи. Існує міцний зв'язок між емфіземою і бронхообструктивною патологією легень.

Етіологія. У деяких молодих людей емфізема може бути пов'язана з генетично визначеною недостатністю альфа-1-анти-трипсину. Вважається, що сполучна тканина в легенях перетравлюється протеолітичними ферментами, які за нормальних умов пригнічуються альфа-1-антитрипсином. Цей тип емфіземи спостерігається рідко. Основною патологічною зміною буде загальне руйнування альвеолярних стінок (панацинозна емфізема).

Якщо емфізема супроводжується ХОЗЛ, то її називають (центроацинарною). Така емфізема впливає на альвеоли, що найбільш міцно пов'язані з бронхіолами.

Ускладнення емфіземи є. легенева булла. Булли можуть бути окремими або численними, великими або малими, причому вони можуть розвиватися в емфізематозній тканині легенів незалежно від первинної патології. Булли — це роздуті тонкостінні про­стори, що утворилися внаслідок розривів альвеолярних стінок. Вони розташовані під плеврою, уздовж передніх меж легенів. Підплевральна булла може розірватися і призвести до спонтанного пневмотораксу.

Пневмоторакс

Пневмоторакс– патологічний стан, при якому між парієтальною та вісцеральною плеврою накопичується повітря. За інших обставин булли, прогресуючи, можуть збільшуватися за розмірами і, зрештою, стати настільки великими, що заважатимуть легеневій вентиляції.

Діагноз емфіземи можливий за наявності перелічених нижче рентгенологічних відхилень:

1. Надзвичайно прозорі легеневі поля

2. Низька плоска діафрагма

3. Помітність легеневих артеріальних тіней

4. Булли

Лікування. При емфіземі, що викликана дефіцитом альфа-1- анті трипсину – терапія заміщення.

При вторинній емфіземі не існує особливого лікувального засобу, але дуже корисним може виявитися лікування супровідної патології.

За спеціальними показаннями можливе хірургічне лікування емфіземи – булектомія, хірургічне зменшення об’єму легень.

Методика виконання практичної роботи

Робота 1. Група студентів поділяється на підгрупи, які працюють біля ліжок хворих та на амбулаторному прийомі хворих: збирають анамнез хвороби, опитують пацієнтів по органах і системах, здійснюють об'єктивне обстеження в присутності викладача. У навчальній кімнаті записують отримані данні у робочі зошити за схемою, проводять обговорення результатів огляду хворих, ознайомлюються з даними лабораторного та інструментального обстежень даних пацієнтів.

Завдання:

1. Скласти план обстеження хворих.

2. Виділити основні методи дослідження.

3. Вміти інтерпретувати данні обстеження.

Вихідний рівень знань та вмінь.

Студент повинен знати:

1. Клінічні прояви легеневої патології.

2. Критерії діагностики

3. Лабораторно інструментальні прояви захворювань легень

4. Основні та додаткові методи дослідження легень.

Студент повинен уміти:

1. Сформулювати клінічний діагноз.

2. Провести диференційну діагностику

3. Визначити план обстеження хворого

4. Визначити план лікування патології.

Вихідний рівень знань:

1. Чоловік, 56 років, хворіє на бронхоектатичну хворобу (БЕХ) впродовж 18 років. За останні півроку почали турбувати виражені набряки гомілок, ядуха, погіршав апетит. У легеневій артерії систолічний АТ більш ніж 40 мм. рт. ст. та діастолічний АТ 11 мм рт.ст. На спірограммі ОФВ1 - 40%, ФЖЕЛ - 65%. Яке ускладнення БЕХ розвивається у хворого:

A .Амілоїдоз нирок

B .Хронічне легеневе серце

C Пневмоторакс

D Пневмофіброз

E Пневмосклероз

2. Хворий К., 65 років; палить більше 40 років. Поступив у стаціонар зі скаргами на прогресуючу задишку з утрудненим видихом, кашель з мокротою слизисто-гнійного характеру; пітливість. Об-но: над легенями при перкусії – коробковий перкуторний звук, аускультативно: жорстке дихання; розсіяні свистячі та дзижчачі хрипи, більші на видоху. ФЗД: ОФВ1 < 70%, проба з бронхолітиком негативна. Які зміни будуть на Rо ОГК?

A. підвищена повітряність легень

B. розширені корені легень

C. інфільтрація паренхіми

D . легеневий малюнок без змін

E. знижена повітряність легень

Ілюстративний матеріал: рентгенограми, спірограми, ЕКГ, лабораторні аналізи (крові, мокротиння, біохімічні показники), Ехо-ЕКГ, ангіопульмонографія, засоби для доставки інгаляційних препаратів (індивідуальні та небулайзери).

Джерела інформації

1. Передерий В.Г., Ткач С.М. Клинические лекции по внутренним болезням: В 2-х т. - К., 1998. - Т. 1. - С.

2. Є.М. Нейко, В.І. Боцюрко. Внутрішні хвороби. - Коломия, 1997.

3. А. Г. Чучалин. Респираторная медицина, Москва, 2005

4. Наказ 143 про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „ Пульмонологія”

5. Б. И. Шулутко. Внутренняя медицина Санкт-Петербург, 2004

6. Ю. И. Фещенко Рациональная диагностика и фармакотерапия заболеваний органов дыхания, Киев, 2007