- •Навчальний методичний посібник для студентів 4 курсу за програмою внутрішня медицина
- •Дніпропетровськ
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація маніфестного (явного) цукрового діабету
- •Типи цукрового діабету (характер перебігу)
- •Етіологічна класифікація порушень глікемії (вооз 1999г)
- •Гестаційний цукровий діабет
- •Ступені тяжкості цукрового діабету
- •Критерії діагностики цукрового діабету та інших категорій гіперглікемії (воз, 1999)
- •Тема 2. Цукровий діабет тип 1 і 2, сучасні методи терапії
- •Короткий зміст теми
- •Деякі фармакокінетичні параметри препаратів інсуліну
- •Пероральні цукрознижувальні засоби
- •Цукрознижувальних засобів
- •Раціональні комбінації пероральних цукрознижувальних засобів
- •Короткий зміст теми Клінічна класифікація діабетичних ангіопатій
- •Мікроангіопатії:
- •Класифікація діабетичної нейропатії (за м. І. Балаболкіним, 2000г)
- •I. Субклінічна стадія нейропатії
- •II. Клінічна стадія нейропатії
- •Діагностика діабетичної нейропатії
- •Тема 4. Невідкладні стани за цукрового діабету
- •Короткий зміст теми
- •Кетоацидотична кома
- •Діагностика
- •Лікування
- •Усунення дефіциту інсуліну.
- •Регідратація.
- •Гіперосмолярна кома
- •Діагностика
- •Лактатацидотична кома
- •Гіпоглікемічна кома
- •Тема 5. Йододефіцитні захворювання щитоподібної залози. Ознаки ендемічної місцевості за вооз. Клініка, діагностика, профілактика та лікування. Тиреотоксикоз. Клінічні форми. Діагностика, лікування.
- •Короткий зміст теми Йододефіцитні стани та ендемічний зоб
- •Критерії важкості зобної єндемії (вооз 1994р.)
- •Ступінь — зоба немає;
- •Ступінь — зоба не видно, але він пальпується; II ступінь — зоб чітко видно здалеку.
- •Цитологічний склад пунктату вузлів
- •Дифузний токсичний зоб
- •Тиреоїдити
- •Диференційна діагностика тиреоїдитів
- •Тема 6: Гіпотиреоз. Класифікація, діагностика, клініка, лікування.Тиреоїдити. Рак щитоподібної залози та захворювання прищитоподібних залоз.
- •7. Приклади тестів для початкового контролю знань:
- •Автоімунний тиреоїдит
- •Рак щитоподібної залози
- •Короткий зміст теми
- •Гормонально-активні пухлини коркового шару надниркових залоз
- •Гормонально-активні пухлини мозкового шару надниркових залоз
- •Кортикостерома
- •Андростерома
- •Кортикоестрома
- •Первинний гіперальдостеронізм
- •Феохромоцитома
- •Частота симптомів характерних для феохромоцитоми
- •Хронічна недостатність надниркових залоз (хвороба аддісона)
- •Тема 8. Захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи, порушення росту. Ожиріння. Механізм дії гормонів гіпоталамуса та гіпофіза. Захворювання статевих залоз.
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація гіпоталамо-гіпофізарних захворювань
- •I. Гіпоталамо-аденогіпофізарні захворювання
- •II. Гіпоталамо-нейрогіпофізарні захворювання
- •Акромегалія
- •Клінічна характеристика акромегалії Хвороба Іценка—Кушінга
- •Класифікація гіперкортицизму (є. І. Марова, 2000)
- •I. Ендогенний гіперкортицизм
- •I. Первинний (есенціальний) гіперпролактинемічний гіпогонадизм
- •II. Гіперпролактинемія на тлі анатомічних дефектів, пухлин і системних уражень гіпофіза
- •Гіпопітуїтаризм
- •Нецукровий діабет
- •I. Природжені генетичні ураження.
- •II. Набуті етіологічні фактори.
- •Класифікація затримки росту в дітей (е.П. Касаткіна, 1998)
- •I. Ендокринно-залежні варіанти
- •II. Ендокринно-незалежні варіанти
- •Тема 9: лабораторно-інструментальні методи діагностики в гастроентерології.
- •Короткий зміст теми
- •Хронічні гастрити, гастроезофагальна рефлюксна хвороба: діагностичні критерії, диференщйна діагностика, лікування. Короткий зміст теми
- •Тема 10. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки.
- •Короткий зміст теми
- •Тема 11: жовчнокам’яна хвороба, хронічний холецистит та функціональні біліарні порушення
- •Короткий зміст теми
- •Діагностика
- •Дуоденальне зондування з визначенням
- •Тема 12. Хронічні захворювання тонкої кишки: целіакія та інші ентеропатії. Хронічні захворювання товстої кишки: неспецифічні коліти та синдром подразненої кишки
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація хек.
- •Клінічні та лабораторно-інструментальні критерії хек
- •Тема 13: Основні симптоми та синдроми пульмонологічної патології. Методи обстеження хворих на пульмонологічну патологію
- •5. Шуми при аускультації легень здорової людини називають:
- •Короткий зміст теми
- •Тема 14: хронічні обструктивні захворювання легень хронічний бронхіт та емфізема легень
- •Короткий зміст теми
- •1.Визначення
- •2.Діагностика хб та хозл:
- •3.Класифікація
- •V. Ускладення
- •4.Лікування
- •Тема 15: бронхіальна астма
- •Короткий зміст теми
- •Визначення
- •Діагностика
- •IV. Класифікація
- •V. Ступеню загострення бронхіальної астми
- •VII. Медикаментозне лікування бронхіальної астми
- •VIII. Астматичний стан
- •Тема 16: пневмонія
- •Короткий зміст теми
- •II. 4 Категорії хворих негоспітальною пневмонією.
- •Лікування негоспітальної пневмонії
- •Примітка: * — парентеральне введення цефтриаксону призначають за неможливості перорального прийому препаратів вибору.
- •Лікування внутрішньолікарняних пневмоній
- •Лікування аспіраційної пневмонії
- •2. Хворого k., 45 р., який лікувався у неврологічному відділенні, на 5-й день
- •Тема 17: Плеврити та плевральний випіт.
- •Короткий зміст теми
- •Тема 18: Інфекційно-деструктивні захворювання легень та легенева недостатність.
- •Короткий зміст теми
- •Гнильним (викликається анаеробними бактеріями);
- •Тема 20: Ускладнення легеневої патології: порушення вентиляційної функції легегень, легенева недостатність, пневмоторакс, легеневе серце.
- •Емфізема це -
- •Короткий зміст теми дихальна недостатність (дн):
- •Класифікація дн
- •Клінічна картина дн
- •Бальна оцінка ступеню задишки за шкалою mrс ds (Medical Research Council Dyspnea Scale)
- •Шкала score [Symptoms (dyspnea) Chronic Obstruction Resting nutrition Endurance]
- •Лікування дн
- •4. Зниження навантаження на апарат дихання
- •Хронічне легеневе серце
- •Лікування хлс Лікування основної патології. Терапія, спрямована на зниження тиску у мкк.
- •Поліпшення функції бронхіального дерева
- •Вплив на реологічні властивості крові
- •Лікування кортикостероїдами
- •Хірургічне лікування хлс
- •Легенева емфізема
- •Пневмоторакс
- •Тема 21. Есенціальна артеріальна гіпертензія. Атеросклероз
- •Короткий зміст теми
- •Клінічна класифікація дисліпідемій Українського наукового товариства кардіологів (2003)
- •Клінічна класифікація дисліпідемій Українського наукового товариства кардіологів (2007)
- •Класифікація атеросклерозу
- •V. Морфологічні стадії
- •Класифікація атеросклерозу (мкх – 10)
- •Визначення ризику загальної серцево-судинної смертності з використанням системи sсоrе
- •Дієтичні рекомендації Європейського товариства кардіологів і Європейського товариства атеросклерозу:
- •Артеріальна гіпертензія
- •Короткий зміст теми
- •Класифікують аг за:
- •Тема 22. Вторинні артеріальні гіпертензії. Нейроциркуляторна дистонія.
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація нейроциркуляторної дистонії ( за в. І. Маколкіним, 1985, 1995)
- •Додаткові ознаки нейроциркуляторної дистонії:
- •1. Обов’язковий мінімум лабораторних досліджень
- •2. Обов’язковий мінімум інструментальних обстежень
- •3. Обов’язкові консультації хворого іншими спеціаліс-тами:
- •Принципи лікування
- •2) При кардіалгіях призначають:
- •3) При астенічному синдромі:
- •III. Немедикаментозна терапія.
- •Тема 23: анемії
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація
- •Залізодефіцитна анемія (жда)
- •Анемії, пов'язані з перерозподілом заліза
- •Мегалобластні анемії
- •Фолієво-дефіцитна анемія
- •Гемолітичні анемії
- •1. Спадкові
- •Анемії, пов'язані з кістковомозковою недостатністю
- •Діагностика анемій
- •Лікування
- •II. Лікувальне живлення:
- •1. Препарати заліза:
- •2. Поліпшення всмоктування заліза в шлунково-кишковому тракті:
- •II. Медикаментозне лікування:
- •Тема 23: анемії
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація
- •Залізодефіцитна анемія (зда)
- •Анемії, пов'язані з перерозподілом заліза
- •Мегалобластні анемії
- •Фолієво-дефіцитна анемія
- •Гемолітичні анемії
- •1. Спадкові
- •Анемії, пов'язані з кістковомозковою недостатністю
- •Діагностика анемій
- •Лікування
- •II. Лікувальне живлення:
- •1. Препарати заліза:
- •2. Поліпшення всмоктування заліза в шлунково-кишковому тракті:
- •II. Медикаментозне лікування:
Феохромоцитома
Феохромоцитома (хромафінома, феохромобластома) — пухлина мозкового шару надниркових залоз, що походить із хромафінної тканини, клітини якої секретують катехоламіни — норадреналін, адреналін. Хромафіноми походять із клітин дифузної ендокринної системи, або АРUD-сис-теми, загальною ознакою яких є спроможність до захвату та декарбоксилювання амінів (amine precursors uptake and decarboxylation). Такі пухлини ще мають назву апудоми.
Хромафінна тканина, що отримала свою назву завдяки спроможності забарвлюватися солями хрому в жовтогарячий колір, в основному сконцентрована в мозковій речовині надниркових залоз. Крім цього, вона може локалізуватися в симпатичних парагангліях, позаочеревинному просторі, у середостінні, на шиї, у головному мозку та сечовому міхурі.
Схема 9. Клінічна класифікація феохромоцитоми
Частота симптомів характерних для феохромоцитоми
Симптоми |
Феохромоцитома |
Симптоми |
Феохромоцитома |
||
Пароксизмальна форма |
Змішана форма |
Пароксизмальна форма |
Змішана форма |
||
Головний біль |
94 |
72 |
Блідість шкіри |
39 |
32 |
Загальна слабкість |
79 |
34 |
Біль у надчеревній ділянці |
32 |
26 |
Біль у ділянці серця |
71 |
62 |
Задишка |
32 |
14 |
Тремтіння |
72 |
51 |
Почуття жару |
30 |
11 |
Парестезії |
66 |
31 |
Гіперемія шкіри |
26 |
14 |
Почуття страху |
|
|
Блювання |
18 |
9 |
Запаморочення |
63 |
50 |
Поліурія |
13 |
7 |
Серцебиття |
61 |
36 |
Порушення зору |
6 |
9 |
Пітливість |
60 |
33 |
Судоми |
5 |
2 |
Нудота |
51 |
31 |
|
|
|
Діагноз. Окрім типової клінічної симптоматики діагноз феохромоцитоми встановлюють за показниками гормональних і біохімічних досліджень із використанням функціональних проб та топічної діагностики. Найвірогіднішим доказом наявності пухлини хромафінної тканини є визначення рівня катехоламінів, їх попередників (ДОФА, дофамін) та їх основного метаболіту — ванілілмигдалевої кислоти в крові та сечі. Більшого поширення набуло визначення рівня катехоламінів та їх метаболітів у сечі. Щоб отримати вірогідні результати, рівень катехоламінів у добовій порції сечі необхідно визначати декілька разів. При різних формах феохромоцитоми, а особливо за її кризового перебігу, бажано визначати рівень ванілілмигдалевої кислоти і катехоламінів у сечі, зібраній протягом З год після кризи. У деяких випадках виправданим є застосування фармакологічних проб із препаратами, що провокують викид катехоламінів і призводять до адреналової кризи (гістамінова та глюкагонова проби), та препаратами, що блокують периферійну вазопресорну дію катехоламінів (тропафенова чи реджитинова проба, тест із клонідином). Провокаційну пробу з гістаміном не бажано проводити, якщо артеріальний тиск перевищує 160 мм рт. ст. Якщо після введення 0,1 мл 0,1 % розчину гістаміну артеріальний тиск підвищується на 40—30мм рт. ст. і більше протягом 2—3 хв, проба є позитивною. Внутрішньовенне введення 10 мг тропафену при позитивній пробі повинно знизити артеріальний тиск у середньому на 60—40 мм рт. ст., у той час як у хворих з артеріальною гіпертензією іншої етіології його зменшення становить ЗО—20 мм рт. ст. Призначають також комбіновану гістамін-тропафенову пробу. До допоміжних лабораторних методів дослідження відносять визначення рівня цукру та кількості лейкоцитів у периферійній крові, які під час кризи зростають. Слід особливо підкреслити, що низка супутніх захворювань і станів, застосування деяких медикаментів (налоксон, ніфедипін, ефедрин, амфетамін, лабеталол) зумовлюють підвищення рівня катехоламінів у крові. За 3—5 днів до дослідження бажано не вживати цитрусові, банани, шоколад, анальгетики та препарати, до складу яких входить допегіт.
Лікування феохромоцитоми, як й інших пухлин надниркових залоз, хірургічне. Критерієм радикальності операції є зменшення чи зникнення клінічних ознак захворювання, нормалізація рівня катехоламінів.