- •Навчальний методичний посібник для студентів 4 курсу за програмою внутрішня медицина
- •Дніпропетровськ
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація маніфестного (явного) цукрового діабету
- •Типи цукрового діабету (характер перебігу)
- •Етіологічна класифікація порушень глікемії (вооз 1999г)
- •Гестаційний цукровий діабет
- •Ступені тяжкості цукрового діабету
- •Критерії діагностики цукрового діабету та інших категорій гіперглікемії (воз, 1999)
- •Тема 2. Цукровий діабет тип 1 і 2, сучасні методи терапії
- •Короткий зміст теми
- •Деякі фармакокінетичні параметри препаратів інсуліну
- •Пероральні цукрознижувальні засоби
- •Цукрознижувальних засобів
- •Раціональні комбінації пероральних цукрознижувальних засобів
- •Короткий зміст теми Клінічна класифікація діабетичних ангіопатій
- •Мікроангіопатії:
- •Класифікація діабетичної нейропатії (за м. І. Балаболкіним, 2000г)
- •I. Субклінічна стадія нейропатії
- •II. Клінічна стадія нейропатії
- •Діагностика діабетичної нейропатії
- •Тема 4. Невідкладні стани за цукрового діабету
- •Короткий зміст теми
- •Кетоацидотична кома
- •Діагностика
- •Лікування
- •Усунення дефіциту інсуліну.
- •Регідратація.
- •Гіперосмолярна кома
- •Діагностика
- •Лактатацидотична кома
- •Гіпоглікемічна кома
- •Тема 5. Йододефіцитні захворювання щитоподібної залози. Ознаки ендемічної місцевості за вооз. Клініка, діагностика, профілактика та лікування. Тиреотоксикоз. Клінічні форми. Діагностика, лікування.
- •Короткий зміст теми Йододефіцитні стани та ендемічний зоб
- •Критерії важкості зобної єндемії (вооз 1994р.)
- •Ступінь — зоба немає;
- •Ступінь — зоба не видно, але він пальпується; II ступінь — зоб чітко видно здалеку.
- •Цитологічний склад пунктату вузлів
- •Дифузний токсичний зоб
- •Тиреоїдити
- •Диференційна діагностика тиреоїдитів
- •Тема 6: Гіпотиреоз. Класифікація, діагностика, клініка, лікування.Тиреоїдити. Рак щитоподібної залози та захворювання прищитоподібних залоз.
- •7. Приклади тестів для початкового контролю знань:
- •Автоімунний тиреоїдит
- •Рак щитоподібної залози
- •Короткий зміст теми
- •Гормонально-активні пухлини коркового шару надниркових залоз
- •Гормонально-активні пухлини мозкового шару надниркових залоз
- •Кортикостерома
- •Андростерома
- •Кортикоестрома
- •Первинний гіперальдостеронізм
- •Феохромоцитома
- •Частота симптомів характерних для феохромоцитоми
- •Хронічна недостатність надниркових залоз (хвороба аддісона)
- •Тема 8. Захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи, порушення росту. Ожиріння. Механізм дії гормонів гіпоталамуса та гіпофіза. Захворювання статевих залоз.
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація гіпоталамо-гіпофізарних захворювань
- •I. Гіпоталамо-аденогіпофізарні захворювання
- •II. Гіпоталамо-нейрогіпофізарні захворювання
- •Акромегалія
- •Клінічна характеристика акромегалії Хвороба Іценка—Кушінга
- •Класифікація гіперкортицизму (є. І. Марова, 2000)
- •I. Ендогенний гіперкортицизм
- •I. Первинний (есенціальний) гіперпролактинемічний гіпогонадизм
- •II. Гіперпролактинемія на тлі анатомічних дефектів, пухлин і системних уражень гіпофіза
- •Гіпопітуїтаризм
- •Нецукровий діабет
- •I. Природжені генетичні ураження.
- •II. Набуті етіологічні фактори.
- •Класифікація затримки росту в дітей (е.П. Касаткіна, 1998)
- •I. Ендокринно-залежні варіанти
- •II. Ендокринно-незалежні варіанти
- •Тема 9: лабораторно-інструментальні методи діагностики в гастроентерології.
- •Короткий зміст теми
- •Хронічні гастрити, гастроезофагальна рефлюксна хвороба: діагностичні критерії, диференщйна діагностика, лікування. Короткий зміст теми
- •Тема 10. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки.
- •Короткий зміст теми
- •Тема 11: жовчнокам’яна хвороба, хронічний холецистит та функціональні біліарні порушення
- •Короткий зміст теми
- •Діагностика
- •Дуоденальне зондування з визначенням
- •Тема 12. Хронічні захворювання тонкої кишки: целіакія та інші ентеропатії. Хронічні захворювання товстої кишки: неспецифічні коліти та синдром подразненої кишки
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація хек.
- •Клінічні та лабораторно-інструментальні критерії хек
- •Тема 13: Основні симптоми та синдроми пульмонологічної патології. Методи обстеження хворих на пульмонологічну патологію
- •5. Шуми при аускультації легень здорової людини називають:
- •Короткий зміст теми
- •Тема 14: хронічні обструктивні захворювання легень хронічний бронхіт та емфізема легень
- •Короткий зміст теми
- •1.Визначення
- •2.Діагностика хб та хозл:
- •3.Класифікація
- •V. Ускладення
- •4.Лікування
- •Тема 15: бронхіальна астма
- •Короткий зміст теми
- •Визначення
- •Діагностика
- •IV. Класифікація
- •V. Ступеню загострення бронхіальної астми
- •VII. Медикаментозне лікування бронхіальної астми
- •VIII. Астматичний стан
- •Тема 16: пневмонія
- •Короткий зміст теми
- •II. 4 Категорії хворих негоспітальною пневмонією.
- •Лікування негоспітальної пневмонії
- •Примітка: * — парентеральне введення цефтриаксону призначають за неможливості перорального прийому препаратів вибору.
- •Лікування внутрішньолікарняних пневмоній
- •Лікування аспіраційної пневмонії
- •2. Хворого k., 45 р., який лікувався у неврологічному відділенні, на 5-й день
- •Тема 17: Плеврити та плевральний випіт.
- •Короткий зміст теми
- •Тема 18: Інфекційно-деструктивні захворювання легень та легенева недостатність.
- •Короткий зміст теми
- •Гнильним (викликається анаеробними бактеріями);
- •Тема 20: Ускладнення легеневої патології: порушення вентиляційної функції легегень, легенева недостатність, пневмоторакс, легеневе серце.
- •Емфізема це -
- •Короткий зміст теми дихальна недостатність (дн):
- •Класифікація дн
- •Клінічна картина дн
- •Бальна оцінка ступеню задишки за шкалою mrс ds (Medical Research Council Dyspnea Scale)
- •Шкала score [Symptoms (dyspnea) Chronic Obstruction Resting nutrition Endurance]
- •Лікування дн
- •4. Зниження навантаження на апарат дихання
- •Хронічне легеневе серце
- •Лікування хлс Лікування основної патології. Терапія, спрямована на зниження тиску у мкк.
- •Поліпшення функції бронхіального дерева
- •Вплив на реологічні властивості крові
- •Лікування кортикостероїдами
- •Хірургічне лікування хлс
- •Легенева емфізема
- •Пневмоторакс
- •Тема 21. Есенціальна артеріальна гіпертензія. Атеросклероз
- •Короткий зміст теми
- •Клінічна класифікація дисліпідемій Українського наукового товариства кардіологів (2003)
- •Клінічна класифікація дисліпідемій Українського наукового товариства кардіологів (2007)
- •Класифікація атеросклерозу
- •V. Морфологічні стадії
- •Класифікація атеросклерозу (мкх – 10)
- •Визначення ризику загальної серцево-судинної смертності з використанням системи sсоrе
- •Дієтичні рекомендації Європейського товариства кардіологів і Європейського товариства атеросклерозу:
- •Артеріальна гіпертензія
- •Короткий зміст теми
- •Класифікують аг за:
- •Тема 22. Вторинні артеріальні гіпертензії. Нейроциркуляторна дистонія.
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація нейроциркуляторної дистонії ( за в. І. Маколкіним, 1985, 1995)
- •Додаткові ознаки нейроциркуляторної дистонії:
- •1. Обов’язковий мінімум лабораторних досліджень
- •2. Обов’язковий мінімум інструментальних обстежень
- •3. Обов’язкові консультації хворого іншими спеціаліс-тами:
- •Принципи лікування
- •2) При кардіалгіях призначають:
- •3) При астенічному синдромі:
- •III. Немедикаментозна терапія.
- •Тема 23: анемії
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація
- •Залізодефіцитна анемія (жда)
- •Анемії, пов'язані з перерозподілом заліза
- •Мегалобластні анемії
- •Фолієво-дефіцитна анемія
- •Гемолітичні анемії
- •1. Спадкові
- •Анемії, пов'язані з кістковомозковою недостатністю
- •Діагностика анемій
- •Лікування
- •II. Лікувальне живлення:
- •1. Препарати заліза:
- •2. Поліпшення всмоктування заліза в шлунково-кишковому тракті:
- •II. Медикаментозне лікування:
- •Тема 23: анемії
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація
- •Залізодефіцитна анемія (зда)
- •Анемії, пов'язані з перерозподілом заліза
- •Мегалобластні анемії
- •Фолієво-дефіцитна анемія
- •Гемолітичні анемії
- •1. Спадкові
- •Анемії, пов'язані з кістковомозковою недостатністю
- •Діагностика анемій
- •Лікування
- •II. Лікувальне живлення:
- •1. Препарати заліза:
- •2. Поліпшення всмоктування заліза в шлунково-кишковому тракті:
- •II. Медикаментозне лікування:
Короткий зміст теми
Атеросклероз - це хронічне захворювання артерій еластичного та змішаного типів, що характеризується системною ліпоїдною інфільтрацією внутрішньої оболонки судин з формуванням атероматозних бляшок із наступним відкладенням солей кальцію і розвитком в їх стінці сполучної тканини, що призводить до їх поступової деформації та звуження, нерідко – трамбування, та спричинює порушення кровотоку в різних органах і тканинах.
АС зустрічається переважно у чоловіків у віці 50-60 років та у жінок старше 60 років.
Патогенез АС складний та остаточно нез’ясований. У виникненні і формуванні АС можна виділити чотири визначальні механізми: 1. Спадковий фактор. 2. Порушення ліпідного обміну. З. Зміни в судинній стінці артерій. 4. Порушення рецепторного апарату.
Існує кілька теорій розвитку атеросклерозу:
-
Ліпідна (плазматична) теорія
-
Тромбогенна теорія
-
Моноклональна теорія
-
Мембранна теорія
-
Аутоімунна теорія
-
Перекисна теорія
Сучасні експериментальні дослідження на молекулярно-клітинному рівні доказують, що атерогенез (АтГ) – це комплексний динамічний процес, зумовлений дисбалансом у ліпідному обміні та дисфункцієй ендотелію; для нього характерним є цілий ряд імунопатологічних та запальних реакцій, що призводить до ураження артерій. Найбільш доказаними є теорії «відповіді на ураження» та запальна (у тому числі інфекційно-запальна). Обидві теорії підтверджують виникнення дисфункції ендотелія внаслідок дії ендо- та екзогенних вражаючих факторів як головного механізму стадійного розвитку атеросклеротичного процесу.
Основні фактори ризику АС
А. Немодифіковані:
1. Вік (чоловіки віком понад 45 років і жінки віком більше 55 років або молодші при ранній менопаузі й відсутності замісної терапії естрогенами).
2. Чоловіча стать.
3. Генетична схильність.
В. Модифіковані:
1. Тютюнопаління.
2. Артеріальна гіпертензія (АГ) (АТ≥140/90 мм рт.ст.).
3. Аліментарне ожиріння (індекс маси тіла ≥30)
С. Потенційно або частково зворотні:
1. Атерогенні дисліпідемії (ДЛ).
2. Знижений рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ).
3. Цукровий діабет (ЦД).
4. Гіперфібриногенемія.
5. Гомоцистинурія.
6. Високий рівень ліпопротеїна(а) [ей].
D. Інші можливі фактори:
1. Мала фізична активність.
2. Психічний та емоційний стрес.
Ліпідні фактори ризику АС.
Атерогенні дисліпідемії – це первинні полігенні ДЛ, розвиток яких зумовлений взаємодією факторів ризику, пов’язаних з образом життя (паління, нераціональне харчування, мала фізична активність), та полігенної схильності; рідше це спадкові моно генні ДЛ, що призводять до раннього сімейного АС. Ступінь атерогенності ліпопротеїдів залежить від їх розмірів та концентрації. Найбільш атерогенними є ЛПНЩ та ЛПДНЩ. Антиатерогенний ефект справляють ЛПВЩ, які реалізують зворотний транспорт холестерину до печінки.
На сьогодні ліпідними факторами ризику АС визнано:
-
загальний холестерин (ХС) >5,0 ммоль/л;
-
ХС ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) >3,0 ммоль/л;
-
ХС ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) <1,0 ммоль/л у чоловіків та <1,2 ммоль/л у жінок;
-
тригліцериди плазми (ТГ) >1,2 ммоль/л;
-
відношення ХС/ХС ЛПВЩ >5 (індекс атерогенності).
На сучасному етапі для характеристики порушень ліпідного спектра крові використовують такі терміни: дисліпідемія, гіперліпопротеїнемія та гіперліпідемія.
Термін дисліпідемія є найбільш широким, тому що він включає в себе як збільшення рівня ліпідів та ліпопротеїнів вище за оптимальні значення, так/або можливі зниження частини ліпідного спектра, а саме ЛПВЩ або альфа-ліпопротеїнів.
Термін гіперліпопротеїнемія (ГЛП) означає будь-яке збільшення рівня ліпідів і ліпопротеїнів у плазмі вище за оптимальні значення.
Термін гіперліпідемії є найбільш простим, тому що для його використання досить визначення тільки збільшення рівня ліпідів крові (холестерину та тригліцеридів) вище за оптимальні значення.
У 1967 р. Д.Фредріксоном (D.Fredrickson) була запропонована класифікація первинних гіперліпопротеїдемій, згідно з якою виділено 5 основних типів гіперліпопротеїнемій. Вона лежить в основі сучасної класифікації, яка затверджена ВООЗ.
Для характеристики ГЛП найбільше застосовують класифікації ВООЗ (1970) (табл. 1) та АТР-III(табл. 2).
Таблиця 1. Класифікація гіперліпопротеїнемій
Фенотип |
ХС плазми |
ТГ |
Зміни ЛП |
Атерогенність |
Зустрічаємість,% |
I |
Підвищений |
Підвищені або в нормі |
↑ ХМ |
Неатерогенний фенотип |
<1 |
IIa |
Підвищений |
В нормі |
↑ ЛПНЩ |
Висока |
10 |
IIb |
Підвищений |
Підвищені |
↑ ЛПНЩ та ЛПДНЩ |
Висока |
40 |
III |
Підвищений |
Підвищені |
↑ ЛППЩ |
Висока |
<1 |
IV |
Частіше в нормі |
Підвищені |
↑ ЛПДНЩ |
Помірна |
45 |
V |
Підвищений |
Підвищені |
↑ ХМ та ЛПДНЩ |
Низька |
5 |
Примітка: ↑- підвищення концентрації; ЛПНЩ – ліпопротеїни низької щільності; ЛПДНЩ – ліпопротеїни дуже низької щільності, ЛППЩ – ліпопротеїни проміжної щільності; ХМ - хіломікрони
Встановлено, що найбільший ризик розвитку АС та ІХС має місце при II, III та IV типах гіперліпопротеїдемій.
Класифікація ВООЗ не враховує фенотип, для якого характерно вибіркове зниження ХС ЛПВЩ (гіпоальфаліпопротеїнемія). Цей фенотип частіше спостерігається в чоловіків і супроводжується ураженням коронарних і церебральних судин. Важливо відзначити, що приведена класифікація не дає можливості поставити діагноз захворювання, яке викликало дисліпідемію, однак дозволяє лікареві встановити ступінь її атерогенності.
У медичній літературі для оцінки рівнів ліпопротеїдів часто використовується класифікація компонентів ліпідного спектра крові, запропонована в Третій доповіді з лікування дисліпідемій у дорослих (Adult Treatment Panel - АТР-ІІІ) Національної Освітньої програми з холестерину США (табл. 2).
Таблиця 2. Класифікація АТР-ІІІ (2001)
Холестерин ЛПНЩ, мг/дл (ммоль/л) |
|
< 100 (< 2,6) |
оптимальний |
100-129 (2,6-3,3) |
вище оптимального |
130-159 (3,4-4,0) |
гранично високий |
160-189 (4,1-4,8) |
високий |
≥ 190 ( ≥ 4,9) |
дуже високий |
Загальний холестерин, мг/дл (ммоль/л) |
|
<200 (<5,2) |
бажаний (нормальний) |
200-239 (5,2-6,1) |
гранично високий |
≥240 (≥ 6,2) |
високий |
Холестерин ЛПВЩ, мг/дл (ммоль/л) |
|
< 40 (< 1,0) |
низький |
≥ 60 (≥ 1,6) |
високий |
Тригліцериди, мг/дл (ммоль/л) |
|
<150 (< 1,7) |
нормальний |
150-199 (1,7-2,2) |
гранично підвищений |
200-499 (2,3-4,4) |
високий |
≥ 500 (≥ 4,5) |
дуже високий |
Діагноз дисліпідемій, ГЛП та гіперліпідемії не є самостійним, а має бути включеним до основного клінічного діагнозу серцево-судинного захворювання. Для широкого застосування в клінічному діагнозі пропонується застосовувати спрощений варіант класифікації дисліпідемій: