Визначення ризику загальної серцево-судинної смертності з використанням системи sсоrе

Пацієнти з визначеними серцево-судинними захворюваннями становлять групу високого ризику розвитку серцево-судинних ускладнень. Вони потребують найбільш інтенсивної модифікації способу життя і, якщо потрібно, призначення медикаментозної терапії. На сучасному етапі пропонується використовувати модель визначення загального ризику, заснованого на системі SСОRЕ (Systematic Coronary Risk Evaluation - Систематична Оцінка Коронарного Ризику), уперше представлену в рекомендаціях ЄТК у 2003 р. Практикуючі лікарі повинні визначати загальний ризик для ССЗ з метою інтенсифікації профілактичних заходів, тобто якщо необхідно провести дієтичні заходи, індивідуалізувати фізичну активність, при-значати медикаментозну терапію, адаптувати дозування препаратів або їх комбінацій для контролю над факторами ризику.

Загальний серцево-судинний ризик може бути легко підрахований з використанням діаграми, де лікарям і пацієнтам запропоноване використання системи SСОRЕ для визначення загального серцево-судинного ризику і шляхів його зниження (як модифікацією способу життя, так і медикаментозною терапією) відповідно до доведеної у багатоцентровому дослідженні ефективності і безпечності.

Система SСОRЕ дозволяє визначити загальний серцево-судинний ризик, що прогнозується, до 60-літнього віку. Він може бути особливо важливий для прогнозу в молодих пацієнтів при низькому абсолютному ризику у віці 20 і ЗО років, але вже з несприятливим профілем факторів ризику, що віднесе їх до категорії більш високого ризику, що буде прогресувати зі збільшенням віку.

До категорій високого загального ризику розвитку фатальних серцево-судинних подій належать:

1. Пацієнти зі встановленим серцево-судинним захворюванням (хворі з будь-якими клінічними проявами ІХС, з периферичним атеросклерозом, атеросклерозом мозкових артерій, аневризмою черевного відділу аорти).

2. Асимптомні пацієнти, що мають:

- Множинні фактори ризику, що визначають 10-річний ризик 5 % і вище зараз та після досягнення 60 років.

- Значущо підвищені рівні одиничного фактора ризику: загального холестерину > 8 ммоль/л (320 мг/дл); холестерину ЛПНЩ > 6 ммоль/л (240 мг/дл); АТ > 180/110 мм рт. ст.

- Цукровий діабет 2-го типу або діабет 1-го типу з мікроальбумінурією.

3. Найближчі родичі хворих з раннім початком ССЗ: у чоловіків віком менше 55 років, у жінок - 65 років.

Лікування атеросклерозу:

Мета лікування:

1. Покращення якості життя хворого.

2. Продовження тривалості життя хворого.

Мета лікування хворого досягається при вирішенні наступних завдань.

1. Зниження в крові до нормальних показників підвищеного рівня: ХС, ХС ЛПНЩ та ТГ.

2. Підвищення в крові до нормальних показників пониженого рівня ХС ЛПВЩ.

3. Профілактика прогресування різних клінічних форм атеросклерозу (стенокардії тощо).

4. Профілактика ускладнень атеросклерозу (інсульту, інфаркту міокарда тощо).

Комплексне лікування хворих на АС включає:

1. Корекцію способу життя.

2. Дотримання відповідної дієти.

3. Проведення медикаментозної терапії.

4. Фітотерапія.

5. Еферентна терапія.

6. Гепатотропна терапія.

7. Санаторно-курортне лікування.

Медикаментозне лікування гіперхолестеринемій починають тоді, коли відсутній ефект після відповідної 6-місячної гіпохолестеринемичної дiети.