Тема 21. Есенціальна артеріальна гіпертензія. Атеросклероз

Кількість годин: 5.

Місце проведення: навчальна кімната, лікарняні палати.

Мета: дати студентам уявлення про патогенез, морфологію, клініку, діагностику, традиційні та сучасні методи лікування, вторинну та первинну профілактику атеросклерозу та його осно­вних клінічних проявів.

Професійна орієнтація студентів.

У структурі захворюваності, інвалідності та смертності дорослого населення перше місце займають хвороби серцево-судинної системи. У структурі смертності громадян України серцево-судинні захворювання (ССЗ) також посідають перше місце (62,5%). В переважній кількості випадків основою їх патогенезу є атеросклеротичне ураження кровоносних судин, що зумовлює в 66,6% розвиток ішемічної хвороби серця (ІХС), а в 21,5% - цереброваскулярних захворювань. Експериментальні, епідеміологічні та клінічні дослідження, проведені за останні 50 років, виявили тісний зв’язок між порушенням ліпідного спектру (дисліпідеміями) і розвитком атеросклерозу. В українській популяції підвищення рівня загального холестерину в працездатному віці відзначається в середньому в 50% випадків. Атеросклероз (АС) - проблема медицини XXІ століття.

Базовий рівень знань та вмінь.

Студент повинен знати:

1. Будову серця й артерій.

2. Основні функції серця.

3. Порушення ліпідного обміну.

4. Анатомічні та гістологічні зміни в судинах при АС, стадії формування атеросклеротичної бляшки.

5. Фактори ризику АС.

6. Методики обстеження кардіологічних хворих.

7. Механізми розвитку окремих синдромів при патології серця.

8. Основи електрокардіографічної діагностики захворювань серцево-судинної системи.

9. Основні групи гіполіпідемічних препаратів та механізм їх дії.

Студент повинен уміти.

1. Збирати анамнез при ураженні серця та артерій АС.

2. Виявити об'єктивні ознаки шляхом огляду, пальпації, перкусії, аускультації.

3. Оцінити результати лабораторних та інструментальних обстежень у хворих на АС.

4. Сформулювати попередній діагноз.

Програма самопідготовки студентів:

1. Визначення АС, його етіологія і патогенез.

2. Фактори ризику АС. Типи гіперліпідемій за Фредріксоном.

3. Класифікація АС.

4. Клінічні прояви АС залежно від локалізації АС.

5. Діагностичні критерії АС.

6. Диференційна діагностика АС із недостатністю клапанів аорти.

7. Диференційна діагностика АС із стенозом гирла аорти.

8. Визначення ризику загальної серцево-судинної смертності за допомогою системи SCORE.

9. Лікування АС.

10. Первинна та вторинна профілактика АС.

Тести для початкового контролю знань.

1. Найбільш атерогеними ліпідами плазми крові являються:

- *Ліпопротеїни низької щільності;

- Загальний холестерин;

- Тригліцериди;

- Хіломікрони.

2. Фенотип гіперліпопротеїнемій з низьким рівнем атерогеності є:

- *V;

- III;

- II a;

- II b.

3. Оптимальний рівень загального холестерину згідно Рекомендацій Європейського товариства кардіологів (2003) є:

- *< 5,2 ммоль/л;

- < 6,2 ммоль/л;

- < 4,5 ммоль/л;

- < 8,1 ммоль/л.

4. Найважливішим фактором ризику розвитку атеросклерозу є:

- *Тютюнопаління;

- Вік;

- Постменопауза;

- Нераціональне харчування.

5. Найбільш рання стадія формування атеросклеротичної бляшки:

- *Накопичення у стінці судини ліпопротеїнів;

- Лейкоцитарна інфільтрація та формування ксантомних клітин;

- Накопичення гладком’язових клітин ;

- Утворення кальцинатів у стінці судини.

6. Найбільш виражені аускультативні зміни при атеросклерозі аорти знаходять:

- *У II міжребір’ї справа від груднини;

- У II міжребір’ї зліва від груднини;

- В проекції верхівки серця;

- У точці Боткіна-Ерба.

7. Для атеросклерозу ниркових артерій характерний синдром:

- *Гіпертензивний;

- Нефротичний;

- Гострої ниркової недостатності;

- Нефрітичний.

8. Для виявлення звуження просвіту артерій найбільш інформативним є метод:

- *Ангіографії;

- Ультразвукового дослідження;

- Доплерультразвукового дослідження;

- Реовазографії.

9. «Золотим стандартом» в лікуванні гіперліпопротеїнемій є:

- *Статини;

- Фібрати;

- Препарати нікотинової кислоти;

- Секвестранти жовчних кислот.

10. При лікуванні статинами насамперед треба контролювати показники:

- *Ферментів печінки;

- Креатинину та остаточного азоту;

- Загального білку крові;

- Електролітів крові.