- •1.Предмет курсу історії політичних і правових вчень. Періодизація.
- •2.Філософські доктрини держави і права Стародавнього Сходу.
- •3.Політико-правові ідеї стародавнього Шумеру (Гільгамеш).
- •4.Розвиток політико-правової думки в Китаї в іі-і тисячолітті до н.Е.
- •5.Політико-філософські погляди на державу і право Лао-Цзи.
- •6.Політико-філософські погляди Конфуція.
- •7.Політичні доктрини Менція і Сюнь-Цзи.
- •8.Державно-правові доктрини школи китайських юристів (Мо-цзи, Хань Фей).
- •9.Філософсько-правові доктрини Індії (“Махабхарата" та “Рамаяна").
- •10.Погляди на державу і право Каутільї.
- •11.Політико-правові погляди Гомера і Гесіода.
- •12.Вчення грецьких софістів про державу і право.
- •13.Політико-етичні погляди на державу і право Сократа.
- •14.Сократики і їх політичні ідеї.
- •15.Політичне і правове вчення Платона.
- •16.Проект ідеальної держава у книзі Платона "Держава".
- •17.Платон про державу і право в книзі "Закони".
- •18.Політичні і правові ідеї Арістотеля.
- •19.Арістотель про сутність держави і типи форм державного правління.
- •20.Полібій про класифікацію форм держави. Теорія "круговороту"
- •21.Грецькі стоїки Зенон, Панетій, Посідоній і їх Політико-філософські ідеї.
- •22.Матеріалістичний напрямок в політико-правовій думці Стародавнього Риму (Лукрецій Кар "Про природу речей").
- •23.Поняття держави у працях Ціцерона.
- •24.Школа римських стоїків (Сенека, Епіктет, Марк Аврелій).
- •26.Римські юристи про право і його види.
- •27.Політико-правові ідеї раннього християнства.
- •28.Трансформація суспільно-політичної доктрини християнства у іv-іx ст.
- •29.Августин Аврелій про відношення церкви і держави.
- •30.Історична значимість політико-правових ідей Стародавнього Світу.
- •31. Теологічна доктрина походження держави і права в середньовічній Європі.
- •32.Проблеми держави і права у працях Фоми Аквінського.
- •33.Критика теократичних ідей у вченні Марсилія Падуанського.
- •34. Середньовічні революційні єресі. Рух лоллардів.
- •35.Середньовічні школи юристів. Глоссатори, легісти,постглосатори.
- •36.Середньовічна школа канонічного права. Кодекс Граціана.
- •37.Політико-правова думка Арабського Сходу (7-14 ст).
- •38.Основні напрямки ісламу і їх соціально-політична суть (суніти, шиїти, харіджіти, ісмаїліти).
- •39.Філософські і політичні погляди Ібн Рушда та Ібн Халдуна їх порівняльна характеристика.
- •40.Політико-правові ідеї Середньої Азії (VI-хіv cт.). Маздакізм
- •41.Політико-правові ідеї Закавказзя (vі-хіv ст.).
- •42.Політико-правова вчення н.Макіавеллі.
- •43.Політичні і правові ідеї Реформації (п.Мюнцер, м.Лютер, ж.Кальвін).
- •1.Причини реформації в європі.
- •2. Основні напрямки реформації:
- •44.Теорія державного суверенітету ж.Бодена.
- •45.Політико-правові ідеї італійського Відродження.
- •46. Політико-правові ідеї раннього утопічного соціалізму (т. Мор, т.Кампанелла).
- •47.Вчення Дж. Локка про державу і право.
- •48.Виникнення теорії природного права. Гуго Гроцій.
- •49.Розвиток теорій природнього права у Томаса Гоббса.
- •50.Політико-правові погляди б. Спінози.
- •51.Теорія розподілу влади у ш. Монтеск’є.
- •52.Політико-правові ідеї Вольтера.
- •53.Поняття політичної свободи та суспільного договору у ж.Ж.Руссо.
- •54.Політико-правові ідеї пізнього утопічного соціалізму (Сен-Сімон, Фурьє, Оуен).
- •55.Вчення і. Канта про державу і право.
- •56.Вчення Гегеля про державу і право.
- •57. Гегель про співвідношення громадянського суспільства і держави
- •58.Політико-правові ідеї Огюста Конта.
- •59.Історична школа права Німеччини
- •60. Політико-правові вчення російських революціонерів-демократів (о.Герцен, Чернишевський).
- •61. Формування філософських і політико-правових ідей к.Маркса і ф. Енгельса.
- •62. Вчення к.Маркса про суспільну-економічну формацію.
- •63. В.І.Ленін про державу і право.
- •64. К.Маркс і ф.Енгельс про нову суспільно-економічну формацію.
- •65. Вчення в.І.Леніна про державу "диктатури пролетаріату"
- •66. Класики марксизму-ленінізму про соціалістичну революцію.
- •67. Питання держави і права в працях г.В.Плєханова.
- •68. Філософсько-політична доктрина ф.Ніцше.
- •69. Правовий позитивізм другої половини XIX ст. Дж.Остін, к.Бергбом.
- •70. Політико-правові ідеї лібералізма другої половини XIX ст. А.Есман, г.Еллінек.
- •71. Органічна теорія г.Спенсера.
- •72. Солідаризм Леона Дюгі
- •73. Теорія насилля л.Гумпловича
- •74. Психологічна теорія права (л.Петражицький, е.Данде).
- •75. Нормативізм. Правові ідеї г.Кельзена.
- •76.Соціологічна юриспруденція
- •77. Правовий функціоналізм. Джон Грей, Олівер Холмс.
- •78. Теорія суспільного інтересу (р.Іерінг, е.Ерліх, р.Паунд).
- •79.Теорія держави загального благоденства (Кейнс, к.Мюрдель).
- •80.Політично-філософські ідеї м. Бердяєва.
- •81.Політико-правові ідеї Огюста Конта.
- •82. Політико-правове вчення н. Макіавеллі.
- •83.Солідаризм л. Дюгі.
- •84. Політичні погляди сковороди
- •85. Революційний демократизм Шевченка
- •86. Державно-правові погляди і.Франка
- •87. Ідея національної держави у працях Грушевського і Винниченка
- •88. Державницька школа Липинського
- •89. Політично-правові погляди Балудянського
9.Філософсько-правові доктрини Індії (“Махабхарата" та “Рамаяна").
Особливості формування релігійно-філософської та правової доктрини в Індії:
індійська філософія намагається дійти до істини, яка закладена в кожному: з неба – в середину себе;
індійський консерватизм – ознака основних ідей суспільної і політичної філософії Індії – це фаталізм і незмінність речей. Така філософія приводить до того, що якщо щось встановлено один раз, то це продовжується протягом всього життя.
Людина-піщинка, яка не може нічого міняти і тільки пізнати себе в морі піску. Духовне начало перевалює начало матеріальне. Духовні цінності – основні, а матеріальні – похідні.
Першими основними джерелами даної доктрини є знамениті Махабхарата, Архашастра, Рамаяна. (Кінець II — початок I ст. до н.е.) Адхашастра, Махапхарата, Рамаяна, Індійскькі Веди, зокрема ідеї щодо походження держави і права — 20 книга Махатхарата, принципи управління в Архашастрі. З правових джерел — перший збірник законів — Брахману Каутільї, що на замовлення Чандра Гурти формулює в єдиний збірник Закони Ману.
Індійська філософія по-своєму пояснює появу держави — повязана із занепадом людської моралі. На 2-го тисячоліття до н.е. суспільство встигло втратити всі моральні цінності, що обєднані в єдине ціле. Згідно з цією філософією формується політична доктрина. Індійська політична філософія закладає теоретичну основу держави і права.
Відповідно сформовується - Trivarda — основні принципи і елементи державного правління. Згідно з якою елементами держави є: Раджа. Міністри. Територія.Столиця.Державна казна.Війська.Союзники.
Щодо суспільного ладу в даній Д. В щойно названих джерелах чітко прослідковується лінія кастової системи на яку всі норми і опираються. При допомозі законів Мані і функціонує ця політико-правова система.
Касти: 1)Брахмани. 2)Кшатрії.3) Шудри. 4) Вайшії.
Не менш важливим фактором розвитку суспільства і інституту Д в індійській доктрині є принципи загального суспільного порядку порядку в індії. Їх описує наступна тріварда:
1) Артха — artha — матеріалістична діяльності людини.
2) Кама — kama — внутрішні мотиви, мета, суспільні цілі.
3) Дхарма — dharma — міра порядку, встановлена на базі першого і другого правила.
Із усіх трьох елементів найбільшою цінністю в індії вважається dharma.
щодо правової системи індії:
суттєвий вплив на формування політичних ідей грає їхня кастова система суспільства. Виходячи із кастової системи індійського суспільства. Виходячи з кастової системи індійського суспільства суспільні відносини, а звідси і правові відносини підпорядковуються цій системі і характеру взаємовідносин всередині системи.
Індійська правова система не виходить за рамки станового суспільства і сьогодні. Норми права конкретно обслуговують певну соціальну касту і покликані не змінювати кастову систему, а навпаки – зміцнювати. Індійська правова свідомість виходить із того, що всякі зміни в кастовій системі ведуть до руйнування суспільства в цілому.
- норми позитивного права тісно переплітаються з усією сукупністю соціальних норм і разом з ними складають систему саморегуляції суспільства.