71. Органічна теорія г.Спенсера.

Засновником органічної теорії є Г.Спенсер (1820-1903), якому належить філософське формулю­вання загальної теорії еволюції. Для філософа виникнення людини із світу природи уявляється процесом переходу від органічної до неорганічної еволюції, що пов'язується із перетворенням людини як біологічного виду в людину як члена суспільства.

Спенсер розглядає історичний розвиток суспільства як рух від однорідної системи до систем різнорідних, але че­рез структурування й інтеграцію його окремих елементів на рівні сімей, потім родів, племен і народів. Цей рух учений пов'язав із поглибленням суспільного розподілу праці, особ­ливо у виробничій сфері та із зміцненням зв'язків між різними категоріями людей, котрі займаються різними справами і мають потребу в обміні продуктами праці та послугами. Мислитель водночас наго­лошував, що особливо важлива роль в інтеграції належить органам суспільної влади та управління, які утворюються як племінні інститути, а згодом переростають у державні.

Згідно із органічною теорією Г. Спенсера, який прово­дить аналогію між державою та біологічним організмом, держава подібна живому організму, в основі функціонуван­ня якого лежить диференціація і спеціалізація. Диференціа­ція означає, що держава спочатку виникає як найпростіша політична реальність і в процесі свого розвитку ускладню­ється, розростається, старіє і гине. Спеціалізація перед­бачає, що формування держави супроводжується об'єднан­ням індивідів у групи-органи, кожна з яких здійснює певну, тільки їй властиву функцію. В результаті формується сис­тема органів держави. І все це відбувається як в живому організмі, частини якого спеціалізуються на певній функції в системі цілого.

72. Солідаризм Леона Дюгі

Л. Дюгі (1859—1928) зазна­чав, що кожен клас мусить виконувати свою місію, свій обов'язок щодо забезпечення солідарності й гармонії в суспільстві. Необхідність соціальної солідар­ності має усвідомлюватися всіма громадянами, що породжує норму соціальної солідарності, головним змістом якої є відмова від порушень і позитивна діяльність, спрямована на реалізацію норми соціальної справедливості.

За вченням Л. Дюгі, право виникає стихійно, з соціальної солідарності, а тому є вищим, ніж держава, та обов'язковим для виконання. Юридична норма виникає теж стихійно, а функцією законодавця є тільки її фіксація.

Л. Дюгі не визнавав поділу права на об'єктивне й суб'єктивне. На його думку, існує лише об'єктивне право, юридична норма, яка нікому не надає суб'єктивних прав. Норма солідарності створює для людини лише соціальний обов'язок, що його вона повинна виконувати, узгоджуючи свої дії з нормою соціальної солідарності.

73. Теорія насилля л.Гумпловича

Л. Гумплович (1838-1909), основоположник теорії соціального конфлікту. Фактично вчений заперечував існування суспільного прогресу, інтерпретуючи суспільний розвиток як циклічний процес, в якому кожне суспільство проходить етапи становлення, розквіту й загибелі.

Гумплович вважав, що між соціальними групами відбу­ваються постійні конфлікти, що становить головний фак­тор соціального життя. Конфлікти між автономними су­спільними групами та конфлікти інтересів усередині самих груп зумовлюють процес соціальної революції. Результа­том цього процесу є держава, що базується на силі і захи­щається владою. В основі походження держави лежить, за Гумпловичем, теорія насильства, боротьба рас і племен. В результаті такого насильства утворюється єдність протилежних елементів держави: пе­реможених і переможців. У концепції Гумпловича особливе місце відводиться но­рмам права та звичаям, оскільки вони, на думку дослід­ника, відкривають можливість для пізнання відносин, які дійсно склалися в державі. Він наголошував, що право ви­никає як результат насилля. Він вважає, що право та дер­жава - це два різні по своїй суті явища. Держава стоїть поза правом, сама від нього незалежна і панує над ним, як його творець, як сила, що гарантує його реальність. Держава є витвором не права, а тільки природи, оскільки вона виникла стихійно в боротьбі рас та суспільних груп, яку вчений розуміє в контексті дарвіністської боротьби за існування.