44.Теорія державного суверенітету ж.Бодена.

Жан Боден (1530-1596) - французький юрист і політичний діяч.

Державу, незалежно від її конкретних історичних форм Боден позначає терміном «спільна справа» - республіка. В теорії Бодена республіка - це така політична спільність, яка має свою незалежну владу і не підлягає іншій політичній владі: церкві, імперії, великим сеньйорам. Боден підкреслював, що держава, як і будь-яка із форм суспільного співжиття, формується із родини. Об'єднання родин виникає з необхідністю захисту і для взаємної вигоди. Коли всі родини об'єднуються верховною владою, тоді й виникає держава, як форма управління ро­динами.

Боден чітко розмежував поняття «республіка» (держава) і «управління». Суть держави полягає у володінні верхов­ною владою; суть управління полягає у функціонуванні апарату, за допомогою якого ця влада здійснюється.

Боден сформулював і обґрунтував поняття «суверені­тет», як одну ознак держави. Під суверені­тетом він мав на увазі абсолютну, ніким і нічим не обме­жену верховну владу над своїми громадянами. На міжна­родній арені суверенітет для Бодена означав перш за все незалежність держави від церкви, папи Римського, інших держав тощо. Він сформулював ознаки суверенітету: це постійна необмежена законом влада суверена, оскільки він є сам джерелом закону; право суверена видавати і ска­совувати закони, оголошувати війну і вкладати мир, при­значати мирових суддів, бути судом вищої інстанції, кар­бувати гроші і обкладати митом.

Згідно із Боденом єдиним сувереном, носієм влади може бути лише монарх, який має уповноваження на правління від Бога, і є його намісником на землі. Розмежувавши по­няття держава і управління, мислитель підкреслював, що монарх може надавати широкі повноваження на місцях, і, таким чином здійснювати народне правління (в інтересах народу), тоді як демократія може правити деспотична.

Боден підкреслював, що запорукою хорошого життя у державі є дотримання підданими приписів закону. Закон - це воля суверена і зразок справедливості. Справедливість — це закон природи (природне право), вимогами якого є до­тримання виконання угод і шанобливого ставлення до приватної власності. До того ж Боден підкреслював, що приватна власність є священною і недоторканною. Навіть суверен не вправі її порушити без згоди на те власника.

Боден, визнаючи два абсолюти в суспільстві, - це не­від'ємні права родини на приватну власність і необмежена законодавча влада суверена, вибудовує цікаву логічну конст­рукцію, якою доводить доцільність їх існування у суспіль­стві. Він виходив з того, що право приватної власності є невід'ємним атрибутом сім'ї, а сім'ю розглядав як автоном­ну величину, з якої вибудовується держава. Добре облаштована держава потребує суверена, законна влада якого ні­чим не обмежується.

45.Політико-правові ідеї італійського Відродження.

Політична орг базується на ідеї гуманізму. Впритул політичн сист. Іт. 14-15ст. Боротьба 2-х політ течій і 2-х держ – ідея централізованої монархії із жорсткою тоталітарною формою прояв франческо сфорца і ідея демократичеої республіки – флоренція уособлює. Цю ідею осмислюють і формулюють салютатті і рінучінні. Остаточноо сформульована у Леонардо Бруні – 14-15 ст(осн роб „історія флорентійського народу, „ода місту флоренція – показує переваги республіканської форми пр).

Ідеї гуманізму:

1. вся філософія базується на етичній доктрині античності. Перекладають твори античних авторів з латинської, дають до них короткі коментарії. Звертають увагу на сократа і сократиків, восхваляють ідеї ціцерона.

2. вважають, що у всіх школах необх вивчати античну культуру.

3. відстоюють ідею не лише гром свободи, а і індивідуальну свобода являється найбільш цінністю не народу в цілому. так і індивід свободу кожного громадянина. Орг політ вл як герцогство міланство не може забезпечити, а лише демократична республіка. Леонардо бруні виправдали гром свободи є патріоттизм. Форми патріотизму: 1. локальний.2.до своєї вел батьківщини.

Любов до міста, італійців до 1т. – має геогра, етичне, історичне підгрунття. Іст. Кордони – відновити силою. В обєднаній держ треба ставити гром свободу, а на 2-ге індивід. Вважає, що слід раз і назавжди відмовитися від тиранічної форм прав, відновитись від насилля і жостокості, відродження сусп мораль, як заповідав цицерон. Найдосконаліший держ устрій – панує у всіх справах народ і свобода.такий устрій заснований на справедливих виборах. Законах і рівноправності всіх громадян – демократична республіка вона базується т-ж на морально етичних принципах, вона повинна враховувати ментальність. Виховання нац свідомості, вона не може бути локальною. Повинна обєднувати всіх її. Але обєднання іт в одну вел державу не може бути насильниц. Всі повинні усвідомити, що без держ жити не можна, а з другого не можна втрачати ту міру. Народ має сприймати ріш про обєднання в єдине ціле, вони мають бути рівними(всі частин), делегують своїх представників і всі разом виробл спаведливі і розумні зак. Для того, щоб здійснити цей прорив, народ має обєднатися в єдину націю. Без політичн нації немає республіки і немає держави. Принципи обєднання:и справедливість, добровільність, рівноправність, не лише перші а й окремо взятий громадянин. Рівність і свобода всіх гром найвище звання- гром республіки. Розглядаючи проблему орг пол вл представники відр засуджують олігархію і опираючись на демократію” жирного” народу – сеп клас. Небезпечним є і вл бідного народу( вл бідного народу завжди завершується повстанням чомні)

Ряд ідей стос соціально орг сусп – поджо брачолінні „про жадібність” намагається про аналізувати інстиут приватної власності. Вважає, що вл не являється пороком, вона свідчить, про найкраще риси особистості. Люд, яка міє здобувати мат блага є чесною і спаведливою, а лише в цій мірі, в якій здобування цих благ не суперечить спаведлив, і не заважає отримання власності кар. Є сусп і окр вл . базується на чесній праці. Завжди повинна бути мороальною. Яка виходить за рамки маралі, яка перетворюється у пристрасть накопичення і не може бутир моральною, а має піддаватись сусп осуду.