54.Політико-правові ідеї пізнього утопічного соціалізму (Сен-Сімон, Фурьє, Оуен).

Сен-Сімонвважав, що лише всесвітній розвиток про­мисловості на основі ефективного використання наукових принципів організації праці може позбавити трудящих від злигоднів і страждань, спричинених підневільним стано­вищем і тяжкою фізичною працею. До таких принципів він відносив запровадження обов'язкової для всіх продуктивної праці, забезпечення рівних можливостей для застосування своїх здібностей, створення планової організації виробни­цтва, яке, на його погляд повністю забезпечить суспільство всім необхідним для розвитку. На таких принципах су­спільство має перетворитися у величезну виробничу асо­ціацію промисловців, де робітники будуть підкорятися «природним» лідерам.

Фурьє (1772-1837) - створив вчення про соціалістич­ний лад, який розуму, як регулюючому важелю в суспіль­стві відводив другорядну роль, схиляючись до думки, що рушійною силою соціального прогресу є пристрасті людей. Ці погляди він обґрунтував у працях «Теорія чо­тирьох світових рухів і світових доль», «Теорія всесвітньої єдності» і «Новий господарський соціетарний світ», запро­понувавши власну концепцію циклічного розвитку людства.

Згідно із поглядами Фурьє, увесь історичний цикл три­ває 80 тис. років, а суспільство у своєму історичному роз­витку проходить ряд етапів: первісного раю, варварства і цивілізації.

Фурьє, різко критикуючи державно-правову систему буржуазного суспільства, наголошував, що сучасна йому держава захищає інтереси багатих, а знедолені відчужені від влади і позбавлені політичної та соціальної свободи. Закони ж захищають інтереси привілейованої меншості, яка зосередила в руках усю повноту влади. Проголошена революцією свобода - є тільки міфом, бо не звільнила лю­дей від рабської праці, а в соціальній площині не забезпе­чила свободи вибору занять за схильностями.

Піддаючи критиці буржуазний лад, Фурьє пропонував створити общини (асоціації) типу промислово-споживчих товариств, які «об'єднуватимуть представників різних соці­альних груп і відтіснять державу з її інститутами. Центра­льна влада та її апарат не втручатимуться у внутрішнє жит­тя асоціацій.

Оуен (1771-1858) свій суспільний ідеал розробляв під кутом зору визнання того, що на розвиток соціального середови­ща значно впливає характер людей. На його думку, фор­мування капіталістичних відносин негативно вплинуло на формування характеру людей, спричинивши падіння мора­лі, поширення розпусти, утвердження неосвіченості і неві­гластва. Головним чинником негативного впливу на харак­тер суспільства Оуен визнавав приватну власність і нама­гався переконати, що закони, які панують у суспільстві, є нерозумними і вкрай шкідливими, бо їхня основна мета полягає утримувати людей в покорі, убогості, бру­тальності.

Суспільним ідеалом для Оуена була федерація вільних і автономних комун, що функціонують на принципах само­врядування, суспільної власності, рівних прав і обов'язків членів комуни, з раціональною і гуманною системою осві­ти і виховання підростаючого покоління. Згідно із погля­дами мислителя досягти ідеалу можна за умови успішного використання науково-технічних знань і досягнень проми­слового прогресу.