2. Оцінка діяльності центрів відповідальності

А) Оцінка діяльності центрів витрат

Для оцінки діяльності центрів дискреційних витрат використо­вують бюджети цих центрів, для центрів технологічних витрат вико­ристовують стандартні витрати, тобто ті, що необхідні для вироб­ництва певної продукції (робіт, послуг) за нормальних умов діяль­ності. На відміну від бюджетів стандарти відображають заплановані витрати на одиницю продукції, величина яких базується на обґрунто­ваних нормах праці та інженерних розрахунках. Розрізняють базисні, теоретичні та поточні стандарти.

Перед особами, що відповідають за витрачання ресурсів, стоїть завдання не документувати відхилення, а своєчасно реагувати на них.

Б) Оцінка діяльності центрів доходу

Для оцінки необхідно зіставити бюджетну і фактичну суму доходу, визначити відхилення та проаналізувати причини їх виникнення. Аналіз відхилень від бюджету продажу може бути здійснено з різною мірою деталізації.

В) Оцінка діяльності центрів прибутку (ЦП)

Її здійснюють на підставі управлінської звітності – сегментного звіту про прибуток, який відображає доходи, витрати та фінансовий результат діяльності підприємства в цілому та його основних сег­ментів. Він може бути складений на основі калькулювання повних і неповних виробничих витрат. Залежно від цього застосовується відпо­відна методика аналізу відхилень фактичного прибутку від заплано­ваного, про що Ви вже знаєте.

При оцінці діяльності ЦП широко використовують показник мар­жинального доходу. При цьому керуються формулами, представ­леними нижче.

Відхилення маржинального доходу за рахунок ціни продажу – це добуток різниці між фактичним і бюджетним маржинальним доходом на одиницю виробу та фактичним обсягом продажу цього виробу.

Відхилення маржинального доходу за рахунок обсягу продажу – це добуток різниці між фактичним і бюджетним обсягом продажу виробу та бюджетним маржинальним доходом на одиницю цього виробу.

Відхилення маржинального доходу за рахунок кількості продажу – це добуток різниці між фактичним і бюджетним маржинальним доходом на одиницю цього виробу і середнім маржинальним доходом.

Відхилення маржинального доходу за рахунок комбінації продажу – це добуток різниці між фактичним і бюджетним обсягом продажу на одиницю цього виробу і бюджетним середнім маржинальним доходом.

Відхилення маржинального доходу за рахунок розміру ринку – це добуток різниці між фактичним і бюджетним розміром ринку, бюд­жетною часткою ринку та бюджетним середнім маржинальним доходом.

Відхилення маржинального доходу за рахунок частки ринку – це добуток різниці між фактичним і бюджетним відсотком частки ринку, фактичним розміром ринку та бюджетним середнім маржинальним доходом.

Сегментний Звіт про прибуток на підставі калькулювання повних витрат може бути застосований за наявності лише одного центру прибутку. Такий звіт на показує внесок кожного сегменту у загальний чистий прибуток. Доцільно використовувати Звіт, складений на основі розвинутої моделі калькулювання неповних (змінних) витрат.

Г) Оцінка діяльності центрів інвестицій

Прибуток не може бути використано, оскільки він не враховує масштабів ЦВ. Найпоширенішим показником для оцінки є прибут­ковість інвестицій – (прибуток/інвестований капітал).

Прибутковість інвестицій змінюється під впливом різних чиників. Зрозуміти чутливість прибутковості інвестицій допомагає формула Дюпона.

Методика розрахунку прибутковості інвестицій також залежить від повноважень, наданих менеджерам. Якщо керівник має змогу контро­лювати всі активи свого підрозділу, варто застосовувати прибутко­вість загальних активів. В інших випадках – прибутковість викорис­товуваних активів, прибутковість на основі залишкової вартості основних засобів тощо.