Р ис. 16. Методика визначення диференціального прибутку

Диференціальний аналіз охоплює лише додаткові грошові потоки, тобто грошові надходження (виручку) та грошові витрати (дійсні вит­рати). Сутність диференціального аналізу розкривається на прикладах підготовки інформації для обґрунтування типових операційних рішень типу: «про спеціальне замовлення», «купувати чи виробляти», «про скорочення (розширення) сегменту діяльності» і подається у наступ­ному питанні.

2. Аналіз релевантної інформації в типових господарських ситуаціях

2.1. Обґрунтування рішення про «спеціальне» замовлення.

Під «спеціальним» замовленням розуміють таке, при якому потен­ційний партнер пропонує закупити у підприємства продукт за ціною меншою, ніж «звичайна», чи навіть, меншою, ніж собівартість. Безумовно, що така пропозиція може розглядатися для ухвали, якщо підприємство має вільні виробничі потужності та зацікавлене у покри­тті постійних витрат, які зменшується при максимальному заванта­женні виробничих потужностей. Підготовка інформації для обґрунту­вання рішення такого типу ґрунтується на калькулюванні змінних витрат та оцінці динаміки маржинального доходу та його коефіцієнта.

Аналіз для прийняття такого рішення передбачає:

• маржинальний підхід;

• диференціальний аналіз релевантних витрат і доходів;

• врахування альтернативних витрат за відсутності вільної по­тужності;

• врахування можливих довгострокових наслідків прийняття «спеціального замовлення».

Розглянемо цифровий приклад.

Підприємство «Еліпс» прогнозує виготовити 400 000 одиниць про­дукції. У минулому періоді було випущено 410 000 одиниць. Макси­мальна виробнича потужність – 450 000 одиниць.

Розмір спецзамовлення – 30 000 од. по 500 од. в одному ящику (фірма «Ніко»).

Запропонована ціна	2,45 грн
Витрати на одиницю (грн):
прямі матеріали	0,90
пряма зарплата	0,60
загальновиробничі витрати, змінні	0,50
загальновиробничі витрати, постійні	0,25
витрати на пакування	0,30
витрати на рекламу	0,15
інші постійні комерційні й адміністративні витрати	0,30
Разом	3.00

Витрати на пакування у ящики партії

(прогнозні 30 000 · 500) – 25 000

Постійні витрати – 100 000

Проведемо порівняльний (у деяких авторів «диференційний») аналіз.

Таблиця 41

Порівняльний аналіз спеціального замовлення (із застосуванням маржинального підходу)

Показники	Без спецзамов­лення (410 000 шт.)	Зі спецзамов­ленням (440 000 шт.)
1. Дохід	1640 000	1713 500
2. Змінні витрати
Прямі матеріали	369 000	369 000
Пряма заробітна плата	246 000	264 000

Продовж. табл. 41

Показники	Без спецзамов­лення (410 000 шт.)	Зі спецзамов­ленням (440 000 шт.)
Загальновиробничі витрати, змінні	205 000	220 000
Упаковка	123 000	125 500
Разом	943 000	1005 500
3. Маржинальний дохід	697 000	708 000
Постійні витрати:
– загальновиробничі витрати	100 000	100 000
– реклама	60 000	60 000
– комерційні, адміністративні	120 000	120 000
Разом постійних	280 000	280 000
4. Операційний прибуток	417 000	428 000

Отже, маржинальний дохід збільшиться при прийнятті замовлення на 11 000 грн (70 800 – 697 000), що і зумовить більшу суму прибутку при прийнятті спецзамовлення:

де Р – прибуток;

р – ціна;

v – змінні витрати на одиницю;

q – кількість реалізованих одиниць.

(2,45 – 2,00) – 30 000 – 2 500 = 11 000 грн.

Отже, пропозиція про прийняття замовлення фірми «Ніко» за ціною нижчою, ніж собівартість, має бути прийнята.

Внутрішня звітність при обґрунтуванні такого рішення може бути підготовлена у порівняльному форматі з презентацією маржинального доходу або у вигляді результатів аналізу приросту з виділенням відхилень по кожній позиції.

Таким чином, при обґрунтуванні рішення про прийняття спе­ціального замовлення, як правило, релевантними є усі змінні витра­ти. Але не завжди. Наприклад, нерелевантними будуть транспортні витрати, пов’язані зі збутом продукції, якщо вони здійснюються за рахунок покупця. У довгостроковій перспективі всі витрати перетворюватимуться на змінні.

2.2. Обґрунтування рішення про розширення або скорочення сегмента діяльності.

Таке рішення ґрунтується на маржинальному підході до підготовки Звіту про прибуток у розрізі сегментів діяльності

Підприємство «Добробут» виготовляє товари народного спожи­вання А, Б, В. керівництво зацікавила рентабельність кожного з виробів. Бухгалтер на основі калькулювання повних витрат підготував такий розрахунок (табл. 42).

Таблиця 42