Характеристика відмінностей нормативного методу і системи стандарт-кост

	Показник	Стандарт-кост	Нормативний метод
1	Норми витрат	Базисні, ідеальні, досяжні, полегшені	Планові (базисні), поточні
2	Поточний облік змін норм	Не ведеться	Ведеться у розрізі причин та винуватців
3	Відхилення від норм прямих матеріалів і зарплати	Документуються і відно­сяться на результати діяльності	Документуються і від­носяться на собівартість продукції
4	Відхилення від норм наклад­них витрат	Виявляють з урахуванням обсягу виробництва (на вит­рати відносять в межах норм	Виявляють в абсолютній сумі і відносять на собі­вартість разом із сумою понесених фактичних накладних витрат
5	Варіанти ведення обліку	В.1. За Д і К рахунку «Виробництво» витрати, незавершене виробництво та готова продукція відповідно оцінюються за стандартною вартістю.	1. Незавершене вироб­ництво і випуск продук­ції оцінюють за норма­ми, які діяли на початок року, а в поточному об­ліку виявляють відхи­лення від діючих норм.

Продовж. табл. 30

	Показник	Стандарт-кост	Нормативний метод
		В.2. За Д витрати показують за фактичною вартістю, а за К списують – за стандарт­ною. Відповідно залишок незавершеного виробництва оцінюють за стандартною вартістю з урахуванням відхилень	2. Незавершене вироб­ництво і випуск продук­ції оцінюють за норма­ми, які діяли на початок року, а в поточному об­ліку виявляють відхи­лення від норм, перед­бачених у планових калькуляціях
6	Регламентація	Не регламентується і не має загально встановлених стандартів, як щодо витрат так і щодо ведення регістрів обліку та відображення операцій	Регламентується галу­зевими інструкціями та рекомендаціями. Існують галузеві, індиві­дуальні, зведені,загально галузеві норми

3. Аналіз відхилень

Відхилення мають одне із центральних місць у концепції управлін­ського обліку, що використовує нормативні (стандартні) витрати. Піс­ля того як узгоджені детальні плани організації, реєстрація фактичних результатів діяльності стає рутинною функцією, значимість мають лише відхилення від норм, оскільки вони є сигналами про наявність проблеми, яка може означати або дефект у функціонуванні системи, або у плануванні чи зміні умов, на яких засновані нормативи.

Під відхиленнями найчастіше розуміють абсолютні розбіжності від діючих норм використання матеріалів, напівфабрикатів, заробітної плати та інших прямих витрат і відносну величину розбіжностей фактичних і нормативних накладних витрат. Відхилення розрізняють:

1. позитивні (економія) і негативні (перевитрати);

2. матеріальні (розподіляють між залишками матеріалів, незавер­шеного виробництва та готової продукції) і вартісні (відносять на собівартість реалізованої продукції);

3. документовані (брак, природні та технологічні втрати і не доку­ментовані (не враховані) (крадіжка), розраховані (наприклад по 91);

4. щодо виду бюджету – відхилення від загального статичного бюджету та від гнучкого бюджету;

5. сприятливі та несприятливі;

6. за факторами (щодо ціни та кількості, щодо комбінації продажу та кількості, щодо витрат та ціни, щодо розміру частки ринку та розміру ринку);

7. за статтями (у розрізі вище названих напрямів розщеплення загального відхилення).

Система аналізу відхилень передбачає елімінування (усунення) від­хилень від нормативів. Тому аналіз відхилень здійснюють за їх при­чинами. Аналіз здійснюють у декілька етапів – рівнів. Для розуміння необхідно мати знання про статичний та гнучкий бюджети. Бюджети складаються на основі розроблених стандартів. У цій темі тільки в загальному:

0 рівень аналізу – зіставлення фактичних даних зі статичним бюджетом (ефект);

1 – поглиблений – порівняння за основними показниками: виручка, змінні витрати, маржинальний дохід, прибуток. Можна деталізувати аналіз за статтями змінних і постійних витрат;

2 – порівняння з гнучким бюджетом;

3 – передбачає аналіз з розщепленням відхилень. Загальне відхилен­ня: на фактор цін і фактор норм. За ціни відповідає відділ закупок, а за ефективність – виробничий відділ.

Оскільки методика бюджетування нами ще не розглядалася, то детальніше питання аналізу відхилень буде розглянуто у темі 10.