3. Особливості аналізу в умовах багатопрофільного виробництва

Середньозважений маржинальний дохід – це сума величин маржи­нального доходу різних виробів, зважених за допомогою комбінації їх продажу (k). Якщо питома вага окремих продуктів у загальному обсязі реалізації (k) змінюватиметься, то змінюватимуться і результати аналізу.

Етапи аналізу передбачають послідовне визначення:

• маржинального доходу за видами продуктів;

• комбінації продажу кожного продукту;

• середньозваженого маржинального доходу;

• умовного значення точки беззбитковості (ТБ ум.);

• точки беззбитковості для кожного продукту.

1. Аналіз чутливості прибутку до зміни параметрів діяльності

Важливим напрямом ВОП-аналізу є аналіз чутливості прибутку до зміни інших параметрів діяльності.

Для нього використовують такі показники: коефіцієнт маржиналь­ного доходу (Кмд), запас міцності (ЗМ) і операційний важіль (ОВ).

1. Визначення впливу зміни обсягу продажу на прибуток за допомогою коефіцієнта маржинального доходу (Кмд)

Повернемося до інформації, наведеної у табл. 32 і припустимо, «Янус» збільшив обсяг продажу на 10 %, тобто на 100 000.

Збільшення прибутку дорівнює 100 000 × 0,3 = 30 000 грн.

2. Визначення впливу зміни обсягу продажу на прибуток за допомогою запасу міцності

Запас міцності відображає граничну величину можливого зниження обсягу продажу без ризику потрапити у зону збитків.

Так, при обсязі продажу 1 000 000 запас міцності дорівнює 200 000 грн, що при ціні у 100 грн відповідає 2 000 од.

Запас міцності (ЗМ) використовують для визначення суми опера­ційного прибутку:

У разі зростання обсягу продажу до 1 100 000 грн, він становитиме 300 000 грн, а операційний прибуток 90 000 грн (300 000 × 0,3).

Коефіцієнт запасу міцності є вимірником ризику нерентабельної роботи. Значення знаходиться в інтервалі до +1. Чим більше значення Кзм, тим менше ймовірність, що компанія зазнає збитку у разі зменшення обсягу продажу.

Приклад. «Янус» бажає отримати 210 000 грн прибутку і розглядає варіанти його досягнення (табл. 33).

Таблиця 33

Показники	В-1: Зберегти існуючий виробничий потенціал	В-2: Орендувати більш продуктивне обладнання
Ціна	100	100
Змінні виробничі витрати	70	50
Постійні витрати	240 000	300 000

Розрахунки зробіть самостійно. Ви повинні вийти на такі резуль­тати: Кзм в-1 = 0,467 Кзм в-2 = 0,412.

Отже, хоч обидві альтернативи забезпечують однаковий розмір прибутку (210 000 грн), ризик зазнати збитку в разі недосягнення необхідного обсягу продажу при В-1 нищий. Це пов’язано з тим, що В-2 забезпечує більший маржинальний дохід. Приклад свідчить, що характер реагування прибутку на зміни залежить від структури витрат.

Приклад.

Таблиця 34

Вихідні дані

Показник	А, грн	%	Б, грн	%
Дохід	250 000	100	250 000	100
Змінні витрати	200 000	80	25 000	10
МД	50 000	20	225 000	90
С	25 000	10	200 000	80
Р	25 000	10	25 000	10

Яке підприємство (А чи Б) на вашу думку має кращу структуру витрат? Не поспішайте з відповіддю. Це залежить від тенденції зміни обсягу продажу:

– якщо він зростає, то Б – оскільки більший Кмд забезпечує більший відсоток зростання прибутку. Припустимо обсяг зріс на 10 % або на 25 000. Вплив зростання обсягу продажу на прибуток харак­теризується так:

Таблиця 35

Підприємство	Збільшення обсягу продажу	Кмд	Збільшення прибутку, грн	Збільшення прибутку, %
А	25 000	0,2	5 000	20
Б	25 000	0,9	22 500	90

– якщо він падає, то Б швидше втрачатиме маржинальний дохід і матиме проблему з покриттям великих постійних витрат.

Отже, більша питома вага постійних витрат у структурі витрат забезпечує більший вплив на прибуток ніж зміни обсягу продажу.

Міру використання постійних витрат називають операційним важелем.

Операційний важіль – це співвідношення постійних і змінних витрат, яке забезпечує більший відсоток зростання прибутку, ніж відповідний відсоток зростання обсягу продажу

Тому операційний важіль більший у підприємств, що мають більшу питому вагу постійних витрат і, як результат, більший Кмд.

Кількісним показником операційного важіля (ОВ) є його фактор (ФОВ):

ФОВ = МД/Р.

Для підприємства А він дорівнює 2 (50 000 : 25 000). Для підпри­ємства Б = 9 (як ми його розрахували?).

ФОВ визначає відсоток зміни прибутку за певного відсотка зміни обсягу продажу.

Для підприємств маємо наступні результати:

А – 10 % × 2 = 20 %

Б – 10 % × 9 = 90 %

Наведений результат збігається з розрахунками, проведеними у табл. 36.

Таблиця 36