- •Тема 1.3
- •1. Термін та його ознаки. Термінологія як система
- •Основні ознаки терміна
- •2. 3Агальнонаукова, міжгалузева й вузькоспеціальна термінологія
- •3. Способи творення термінів
- •4. Проблеми сучасного термінознавства
- •Блок навчальних завдань
- •Теми рефератів та наукових повідомлень
- •Рекомендована література
- •Тема 3.2
- •2. Оформлювання результатів наукової діяльності
- •План, тези, конспект як засіб організації розумової праці
- •Взірець плану: Питальний план
- •Номінативний план
- •Тезовий план
- •Вимоги до складання тез:
- •Конспектування наукової інформації, що сприймається на слух
- •Взірець конспекту:
- •Взірець конспекту:
- •Анотування й реферування наукових тектів
- •Взірці анотацій
- •Взірець
- •Структура реферату
- •Взірець титульної сторінки реферату
- •3. Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлювання покликань
- •Взірець оформлення покликань
- •Взірець бібліографічного опису джерел
- •4. Стаття як самостійний науковий твір
- •Взірець фрагмента наукової статті
- •5. Вимоги до виконання та оформлювання курсової, дипломної робіт
- •Структура курсової роботи
- •Вимоги до написання дипломної роботи:
- •Типові помилки в написанні та оформленні роботи:
- •6. Рецензія, відгук
- •Мовні кліше для написання рецензії
- •Взірець
- •Блок навчальних завдань
- •Теми рефератів та наукових повідомлень
- •Рекомендована література
- •Тема 3.3 переклад і редагування наукових текстів
- •Теоретичний блок
- •1. Суть і види перекладу
- •Види перекладу
- •2. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською мовою
- •3. Переклад термінів
- •4. Особливості редагування наукового тексту
- •Прийоми виділення окремих частин тексту
- •5. Найпоширеніші синтаксичні помилки в наукових
- •Найхарактерніші стилістичні помилки у фахових текстах:
- •Блок навчальних завдань
- •Теми рефератів та наукових повідомлень
- •Рекомендована література
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3
НАУКОВА КОМУНІКАЦІЯ ЯК СКЛАДНИК
ФАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Тема 1.3
УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ У ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ
План
Термін та його ознаки. Термінологія як система.
3агальнонаукова, міжгалузева й вузькоспеціальна термінологія.
Способи творення термінів.
Проблеми сучасного термінознавства.
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
1. Термін та його ознаки. Термінологія як система
Термін (від лат. terminus – межа, кінець) – це слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знань чи діяльності людини.
Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва має свою термінологію. Виокремлюють такі основні групи термінологічної лексики: математичну (ділене, дільник, косинус, логарифм, частка), фізичну (молекула, коливання, статика, індукція), мовознавчу (фонема, афікс, парадигма, синтаксис, метатеза), літературознавчу (лейтмотив, верлібр, хорей, сюжет, фабула, анапест), філософську (діалектика, гносеологія, абсолют, апріорі), фінансову (банк, кредит, лізинг, баланс), хімічну (кисень, іонізація, оксиди, хімічна реакція), біологічну (рецептор, гомеостаз, мезодерма), музичну (октава, квінтет, акорд, гармоніка), спортивну (гросмейстер, аут, тайм, сет, раунд) тощо.
Серед системи термінів кожної галузі вирізняють два складники – термінологію і терміносистему.
Термінологія – 1) розділ мовознавства, що вивчає терміни (у цьому значенні все частіше використовують слово термінознавство); 2) сукупність термінів певної мови або певної галузі. Наприклад, можемо говорити про англійську, польську, російську, українську та іншу термінологію, а також про термінологію математичну, юридичну, хімічну, технічну тощо.
Галузеві термінології, тобто сукупність термінів конкретних галузей, називають терміносистемами, або термінологічними системами.
Системність термінології зумовлена двома типами зв’язків, які надають сукупності термінів системного характеру:
логічними (якщо між поняттями певної галузі науки існують системні логічні зв’язки – а вони є в кожній науці, – то терміни, які називають ці поняття, мають теж бути системно пов’язаними);
мовними (хоча терміни позначають наукові поняття, вони залишаються одиницями природної людської мови, а відповідно їм властиві всі ті зв’язки, які характерні для загальновживаних слів – синонімічні, антонімічні, словотвірні, полісемічні, граматичні, родо-видові тощо).
Термінологія – це не хаотична сукупність слів, а організована на логічному й мовному рівні система спеціальних назв.
Науку, що вивчає термінологію, називають термінознавством. Біля витоків творення української термінології стояли науковці І. Верхратський, В. Левицький, О. Курило, О. Огоновський, І. Пулюй та інші. Вони доклали багато зусиль до вироблення фахової термінології з різних наукових і технічних ділянок, прагнули до того, щоб термінологія була всеукраїнська й поєднувала елементи власне національного та міжнародного..
Незважаючи на відмінності й багатогранність сучасних галузей наукового знання і властивих їм понять, існує низка спільних ознак, які визначають суть терміна як особливої мовної одиниці.