3. Сутність та практичне застосування системи калькулювання повних витрат р ис. 9. Концепція калькулювання повних витрат

Калькулювання повних витрат передбачає включення до вироб­ничої собівартості змінних і постійних виробничих витрат (рис. 9).

Основними призначенням такого калькулювання є оцінка випу­щеної з виробництва продукції (роботи, послуги) для її оприбутку­вання (Д26 К23), визначення собівартості виробленої та реалізованої продукції, щоб забезпечити можливість зіставити одержані доходи з понесеними витратами. Пам’ятайте, що при підготовці фінансової звітності виходять тільки з повної виробничої собівартості.

Використовуючи рис. 9, спробуйте знайти зв’язок концепції каль­кулювання та класифікації витрат (тема 3, ПСБО 16 «Витрати»).

Уважно переглянувши рис. 9, дайте відповіді на питання:

1. Які чотири складові формують собівартість виготовленої про­дукції?

2. Яка частина загально виробничих витрат включається до собі­вартості випущеної продукції?

3. Чи є синонімами «витрати на продукцію «та» собівартість виготовленої продукції»?

4. Які витрати визнають витратами періоду, на яких рахунках їх обліковують?

5. Де у фінансовій звітності можна знайти інформацію про собі­вартість реалізованої продукції?

Термінологічний словник

Еквівалентна одиниця готової продукції – вимір продукції, обробленої за звітний період.

Калькулювання – процес визначення собівартості певного об’єкта витрат.

Калькулювання повних витрат – метод калькулювання, який передбачає включення у собівартість продукції змінних і постійних виробничих витрат.

Калькулювання на основі діяльності – це метод калькулювання, що передбачає спершу групування накладних витрат за основними видами діяльності, а потім розподіл їх між видами продукції, виходячи з того, які види діяльності потрібні для виготовлення цієї продукції.

Калькулювання за замовленнями – система калькулювання про­дукції на основі обліку витрат по кожному індивідуальному виробу або по окремій партії виробів.

Калькулювання за процесами – система калькулювання продукції на основі групування витрат у межах окремих процесів або стадій виробництва.

Калькулювання повних витрат – метод калькулювання, який передбачає включення у собівартість усіх (змінних і постійних) виробничих витрат.

Об’єкти витрат – сегменти діяльності підприємства, які потребують вимірювання пов’язаних з ними витрат.

Прямі витрати – витрати, які можуть бути віднесені до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом.

Прямі витрати на оплату праці – заробітна плата працівників, яка може бути включена у собівартість певних виробів економічно можливим шляхом.

Прямі матеріальні витрати – вартість витрачених матеріалів, що стають часткою готової продукції і можуть бути віднесені до певного виробу економічно можливим шляхом

Система виробничого обліку – система обліку, що забезпечує калькулювання і контроль собівартості об’єктів витрат.

Ставка розподілу – це відношення суми непрямих витрат до загальної величини бази їх розподілу