- •Валерій Скотний
- •Рецензенти:
- •1.Предметне поле філософії, її сенс і призначення...12
- •2.Гносеологія 254
- •4.Антропологія 298
- •5.Проблема розвитку в філософії 316
- •6.Епістемологія 378
- •7.Філософія символічного світу 400
- •Розділ 1 • Предметне поле філософії, її сенс і призначення
- •1.1.Що таке філософія?
- •Історія філософії
- •Розділ 1 • Предметне поле філософії, її сенс і призначення
- •Основні риси філософського мислення
- •Історія філософії
- •Розділ 1 • Предметне поле філософії, її сенс і призначення
- •Історія філософії
- •1.3.Філософія як світоглядне знання
- •Розділ 1 • Предметне поле філософії, її сенс і призначення
- •Історія філософії
- •1.4.Чи є філософія наукою?
- •Розділ 1 • Предметне поле філософії, її сенс і призначення
- •Історія філософії
- •1.5.Причини виникнення філософії
- •Історія філософії
- •Розділ 1 • Предметне поле філософії, її сенс і призначення
- •1.6.Структура філософського знання
- •Історія філософії
- •Розділ 1 • Предметне поле філософії, її сенс і призначення
- •1.7.Релігія і філософія: тотожність і відмінність
- •Історія філософії
- •Розділ 1 • Предметне поле філософії, її сенс і призначення
- •Історія філософії
- •Розділ 1 • Предметне поле філософії, її сенс і призначення
- •Історія філософії
- •1.9.Покликання і роль філософії
- •Розділ 1 • Предметне поле філософії, її сенс і призначення
- •Історія філософії
- •1.10.Філософія як історія філософії
- •Розділ 1 • Предметне поле філософії, її сенс і призначення
- •Історія філософії
- •Розділ 1 • Предметне поле філософії, її сенс і призначення
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Рекомендована література
- •Історія філософії
- •Розділ 2 • Філософія Стародавнього Сходу: Індія і Китай
- •2.1. Філософські вчення Стародавньої Індії
- •Історія філософії
- •Розділ 2 • Філософія Стародавнього Сходу: Індія і Китай
- •Історія філософії
- •Розділ 2 • Філософія Стародавнього Сходу: Індія і Китай
- •2.2. Китай: даосизм і конфуціанство
- •Історія філософії
- •Розділ 2 • Філософія Стародавнього Сходу: Індія і Китай
- •Історія філософії
- •Розділ 2 • Філософія Стародавнього Сходу: Індія і Китай
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Рекомендована література
- •Історія філософії
- •Антична філософія
- •Розділ 3 • Антична філософія
- •3.1.Досократики. Формування давньогрецької філософії
- •Історія філософі
- •Розділ 3 • Антична філософія
- •Історія філософії
- •Розділ 3 • Антична філософія
- •Історія філософії
- •Розділ 3 • Антична філософія
- •3.2.Класичний період розвитку античної філософи
- •Історія філософії
- •Розділ 3 • Антична філософія
- •Історія філософії
- •Розділ 3 • Антична філософія
- •Історія філософії
- •Розділ 3 • Антична філософія
- •3.3.Філософія еллінізму і Давнього Риму
- •Історія філософії
- •Розділ 3 • Антична філософія
- •Історія філософії
- •Розділ 3 • Антична філософія
- •Історія філософії
- •Розділ 3 • Антична філософія
- •Історія філософії
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Рекомендована література
- •Розділ 3 • Антична філософія
- •Історія філософії
- •Розділ 4 • Філософія середньовіччя та епохи Відродження
- •4.1.Проблема віри і розуму в середньовічній філософії
- •Історія філософії
- •Розділ 4 • Філософія середньовіччя та епохи Відродження
- •Історія філософії
- •Розділ 4 • Філософія середньовіччя та епохи Відродження
- •Історія філософії
- •Розділ 4 • Філософія середньовіччя та епохи Відродження
- •Історія філософії
- •Розділ 4 • Філософія середньовіччя та епохи Відродження
- •4.2.Основні принципи та ідеї філософії Ренесансу
- •Історія філософії
- •Розділ 4 • Філософія середньовіччя та епохи Відродження
- •Розділ 4 • Філософія середньовіччя та епохи Відродження
- •Історія філософії
- •4.3.Концепція індивіда в гуманізмі Відродження
- •Розділ 4 • Філософія середньовіччя та епохи Відродження
- •Історія філософії
- •Розділ 4 • Філософія середньовіччя та епохи Відродження
- •Історія філософії
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Першоджерела
- •Розділ 4 • Філософія середньовіччя та епохи Відродження Рекомендована література
- •Історія філософії
- •Розділ 5 • Філософія Нового часу
- •5.1.Емпіризм і сенсуалізм
- •Історія філософії
- •Розділ 5 • Філософія Нового часу
- •Історія філософії
- •Розділ 5 • Філософія Нового часу
- •Історія філософії
- •Розділ 5 • Філософія Нового часу
- •5.2.Раціоналізм
- •Історія філософії
- •Розділ 5 • Філософія Нового часу
- •Історія філософії
- •5.3.Соціальні ідеї філософії Просвітництва
- •Розділ 5 • Філософія Нового часу
- •Історія філософії
- •Розділ 5 • Філософія Нового часу
- •Історія філософії
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Першоджерела
- •Розділ 5 • Філософія Нового часу
- •Рекомендована література
- •Історія філософії
- •Класична німецька філософія
- •Розділ 6 • Класична німецька філософія
- •6.1.Філософська теорія і. Канта
- •Історія філософії
- •Розділ 6 • Класична німецька філософія
- •Історія філософії
- •6.2.Концепція суб'єкта й.Г. Фіхте
- •Розділ 6 • Класична німецька філософія
- •Історія філософії
- •6.3.Ф. Шеллінг: філософія тотожності
- •Розділ 6 • Класична німецька філософія
- •Історія філософії
- •6.4.Філософська система г.В.Ф. Гегеля
- •Розділ 6 • Класична німецька філософія
- •Історія філософії
- •Розділ 6 • Класична німецька філософія
- •6.5.Антропологізм л. Фейєрбаха
- •Історія філософії
- •Розділ 6 • Класична німецька філософія
- •6.6.Марксизм
- •Історія філософії
- •Розділ 6 • Класична німецька філософія
- •Історія філософії
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Першоджерела
- •Розділ 6 • Класична німецька філософія Рекомендована література
- •Історія філософії
- •7.2.Емпіріокритицизм
- •Розділ 7 • Модифікація позитивізму
- •7.3.Неопозитивізм
- •Історія філософії
- •Розділ 7 • Модифікація позитивізму
- •7.4. Постпозитивізм
- •Історія філософії
- •Розділ 7 • Модифікація позитивізму
- •Історія філософії
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Першоджерела
- •Розділ 7 • Модифікація позитивізму Рекомендована література
- •Історія філософії
- •Розділ 8 • Ірраціоналізм
- •Історія філософії
- •Розділ 8 • Ірраціоналізм
- •8.2. «Філософія життя»
- •Історія філософії
- •Розділ 8 • Ірраціоналізм
- •Історія філософії
- •Розділ 8 • Ірраціоналізм
- •Історія філософії
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Першоджерела
- •Історія філософії
- •Розділ 9 • Екзистенціалізм
- •9.2. К. Ясперс
- •Історія філософії
- •Розділ 9 • Екзистенціалізм
- •Історія філософії
- •9.4. А. Камю
- •Розділ 9 • Екзистенціалізм
- •Історія філософії
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Першоджерела
- •Історія філософії
- •10.2. Е. Муньє
- •Розділ 10 • Персоналізм
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Першоджерела
- •Розділ 10 * Персоналізм
- •Історія філософії
- •11.2. Інструменталізм
- •Розділ 11 • Прагматизм
- •Історія філософі
- •Розділ 11 • Прагматизм
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Історія філософії
- •Розділ 12 • Герменевтика
- •12.2. Методи тлумачення та розуміння
- •Історія філософії
- •Розділ 12 • Герменевтика
- •Історія філософії
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Першоджерела
- •Історія філософії
- •Розділ 13 • Релігійна філософія
- •13.2. Тейяр де Шарден
- •Історія філософії
- •Розділ 13. Релігійна філософія
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Першоджерела
- •Історія філософії
- •14.2. Трансформації структуралізму
- •Розділ 14 • Структуралізм
- •Історія філософії
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Першоджерела
- •Розділ 14. Структуралізм Рекомендована література
- •Філософія Росії
- •Розділ 15 • Філософія Росії
- •15.1. Філософські ідеї у світогляді «слов'янофілів» і «західників»
- •Історія філософії
- •Розділ 15 • Філософія Росії
- •Історія філософії
- •15.2. Російська релігійна філософія
- •Розділ 15 • Філософія Росії
- •Історія філософії
- •Розділ 15 • Філософія Росії
- •Історія філософії
- •Розділ 15 • Філософія Росії
- •15.3. Філософія російського інтуїтивізму
- •Історія філософії
- •Розділ 15 • Філософія Росії
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Першоджерела
- •Рекомендована література
- •Історія філософії
- •Філософія України
- •Розділ 16. Філософія України
- •16.1. Київська Русь: формування української філософії
- •Історія філософії
- •Розділ 16. Філософія України
- •16.2. Полемісти. Братства. Києво-Могилянська академія.
- •Іс т о р I я філософії
- •Розділ 16 • Філософія України
- •16.3. Григорій Сковорода
- •Історія філософії
- •Розділ 16 • Філософія України
- •16.4. Українська академічна філософія
- •Історія філософії
- •Розділ 16. Філософія України
- •Історія філософії
- •16.5. Світогляд українського романтизму
- •Розділ 16 • Філософія України
- •Історія філософії
- •Розділ 16 • Філософія України
- •16.6. Розвиток української філософії в хіх-хх ст.
- •Історія філософії
- •Розділ 16 • Філософія України
- •Історія філософії
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Першоджерела
- •1.1. Вчення про буття.
- •Розділ 1 • Онтологія
- •1.1.Вчення про буття
- •1.1.1.Проблема буття
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 1 • Онтологія
- •1.1.2. Види буття
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 1 • Онтологія
- •1.1.3.Розмаїття та єдність буття
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 1 • Онтологія
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 1 • Онтологія
- •1.1.4. Простір, час, рух
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 1 • Онтологія
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 1 • Онтологія
- •1.1.5. Антропологічні виміри буття
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 1 • Онтологія
- •Систематичний курс філософії
- •1.1.6. Світоглядний сенс онтології
- •Розділ 1 • Онтологія
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Першоджерела
- •Рекомендована література
- •Систематичний курс філософії
- •1.2.1. Поняття свідомості
- •Розділ 1 • Онтологія
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 1 • Онтологія
- •1.2.2. Структура свідомості
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 1 • Онтологія
- •Систематичний курс філософії
- •1.2.3. Сфера несвідомого
- •Розділ 1 • Онтологія
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 1 • Онтологія
- •1.2.4. Свідомість, розум, розсудок
- •Систематичний курс філософії
- •1.2.5. Мова, слово, спілкування
- •Розділ 1 • Онтологія
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 1 • Онтологія
- •Рекомендована література
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 2 • Гносеологія
- •2.1. Сутність пізнання
- •Систематичний курс філософії
- •2.2. Пізнавальні відношення
- •Розділ 2 • Гносеологія
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 2 • Гносеологія
- •Систематичний курс філософії
- •2.3. Чуттєве і раціональне пізнання
- •Розділ 2 • Гносеологія
- •Систематичний курс філософії
- •2.4. Типи пізнання
- •Розділ 2 • Гносеологія
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 2 • Гносеологія
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 2 • Гносеологія
- •Систематичний курс філософії
- •2.5. Істина
- •Розділ 2 • Гносеологія
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 2 • Гносеологія
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 2 • Гносеологія
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Рекомендована література
- •Систематичний курс філософії
- •3.1.Теоретичні принципи розуміння сутності суспільства
- •Систематичний курс філософїї
- •Розділ 3 • Соціум
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 3 • Соціум
- •3.2.Сфера соціального
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 3 • Соціум
- •3.3.Суспільство і його структура
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 3 • Соціум
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 3 • Соціум
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 3 • Соціум
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 3 • Соціум
- •Систематичний курс філософії
- •3.4. Основні напрями життєдіяльності суспільства
- •Розділ 3 • Соціум
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 3 • Соціум
- •3.5.Соціальні виміри індивіда
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 3 • Соціум
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 3 • Соціум
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Першоджерела
- •Рекомендована література
- •Антропологія
- •Розділ 4 • Антропологія
- •4.1.Характеристика природи людини
- •Розділ 4 • Антропологія
- •Розділ 4 • Антропологія
- •4.2. Світ існування людини
- •4.3.Модуси самосвідомості людини
- •4.4.Типологія людини
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософи
- •5.1.Діалектика
- •5.1.1. Діалектичний розвиток: поняття і сутність
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософи
- •5.1.2.Принципи і закони діалектики
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •5.1.3.Категоріальна структура розвитку
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософи
- •Систематичний курс філософ
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософи
- •5.1.4.Синергетична концепція розвитку
- •Систематичний курс філософі
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Рекомендована література
- •Систематичний курс філософії
- •5.2.Історія
- •5.2.1. Предмет філософії історії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •5.2.2.Рушійні сили історичного розвитку
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •5.2.3.Концепції періодизації розвитку історії
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •5.2.4. Історичний прогрес
- •Систематичний курс філософії
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •Систематичний курс філософії
- •5.2.5.Сенс історії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Першоджерела
- •Рекомендована література
- •5.3.1.Поняття «цивілізації»
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •5.3.2. «Нелінійний» розвиток цивілізацій
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •5.3.3. Сучасний цивілізаційний розвиток
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 5 • Проблема розвитку у філософії
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Систематичний курс
- •Систематичний курс філософії
- •6.2.Типологія наукового знання
- •Розділ 6 • Епістемологія
- •Систематичний курс філософії
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 6 • Епістемологія
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 6 • Епістемологія
- •6.3.Побудова науки
- •Систематичний курс філософії
- •Емпіричний рівень наукового дослідження
- •Розділ 6 • Епістемологія
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 6 • Епістемологія
- •Систематичний курс філософії
- •6.4. Наука і філософія: стратегії взаємодії
- •Розділ 6 • Епістемологія
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 6 • Епістемологія
- •6.5. Ідеали науки
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 6 • Епістемологія
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Рекомендована література
- •Філософія символічного світу
- •7.1. Цінності.
- •7.2. Культура.
- •7.1. Цінності
- •7.1.2.Класифікація цінностей
- •7.1.3.Ціннісний сенс гуманізму
- •7.1.4.Людина в системі духовних цінностей
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 7 • Філософія символічного світу
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 7 • Філософія символічного світу
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Систематичний курс філософії
- •7.2.Культура
- •7.2.1.Філософське осмислення культури
- •Розділ 7 • Філософія символічного світу
- •Систематичний курс філософії
- •Систематичний курс філософії
- •7.2.2.Інтерпретації культури в сучасній філософії
- •Розділ 7 • Філософія символічного світу
- •Систематичний курс філософії
- •7.2.3.Соціальний вимір культури
- •Розділ 7 • Філософія символічного світу
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 7 • Філософія символічного світу
- •Систематичний курс філософії
- •7.2.4.Функції культури
- •Розділ 7 • Філософія символічного світу
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 7 • Філософія символічного світу
- •7.2.5.Kультура в контексті гуманізму
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 7 • Філософія символічного світу
- •Систематичний курс філософії
- •7.2.6.Філософія культури України
- •Розділ 7 • Філософія символічного світу
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 7 • Філософія символічного світу
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Рекомендована література
- •Розділ 7 • Філософія символічного світу
- •7.3.1.Сутність релігії
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 7 • Філософія символічного світу
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 7 • Філософія символічного світу
- •7.3.2.Структура і функції релігії
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 7 • Філософія символічного світу
- •Систематичний курс філософі
- •7.3.3.Духовний досвід: вільнодумство і релігія
- •Розділ 7 • Філософія символічного світу
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 7 • Філософія символічного світу
- •7.3.4.Наукова і релігійна картини світу
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 7 • Філософія символічного світу
- •Систематичний курс філософії
- •7.3.5.Філософсько-символічні смисли релігії
- •Розділ 7 • Філософія символічного світу
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 7 • Філософія символічного світу
- •Систематичний курс
- •Розділ 7 • Філософія символічного світу
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 7 • Філософія символічного світу
- •Систематичний курс філософії
- •Контрольні запитання і завдання
- •Рекомендована література
- •Розділ 8 • Філософія освіти
- •8.1. Визначення предмета філософії освіти
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 8 • Філософія освіти
- •Систематичний курс філософії
- •8.2. Єдність мудрості і знання в освіті
- •Розділ 8 • Філософія освіти
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 8 • Філософія освіти
- •Систематичний курс філософії
- •8.3. Система цінностей в освітньому процесі
- •Розділ 8 • Філософія освіти
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 8 • Філософія освіти
- •8.4.Самоствердження особистості в освітній діяльності.
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 8 • Філософія освіти
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 8 • Філософія освіти
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 8 • Філософія освіти
- •Систематичний курс філософії
- •8.5. Філософія освіти в трансформаціях соціально-культурного буття
- •Розділ 8 • Філософія освіти
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 8 • Філософія освіти
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 8 • Філософія освіти
- •Систематичний курс філософїї
- •Розділ 8 • Філософія освіти
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 8 • Філософія освіти
- •Систематичний курс філософії
- •8.6. Перспективи особистості в концепті філософії освіти
- •Розділ 8 • Філософія освіти
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 8 • Філософія освіти
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 8 • Філософія освіти
- •Основні терміни і поняття
- •Рекомендована література
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 9 • Філософія економіки
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 9 • Філософія економіки
- •9.2.Гносеологічний аналіз економічної теорії
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 9 • Філософія економіки
- •Систематичний курс філософії
- •9.3. Філософські принципи обґрунтування економіки
- •Розділ 9 • Філософія економіки
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 9 • Філософія економіки
- •Систематичний курс філософії
- •9.4. Гуманістичний вимір економіки
- •Розділ 9 • Філософія економіки
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 9 • Філософія економіки
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 9 • Філософія економіки
- •Систематичний курс філософії
- •9.5. Інституційний зміст економіки
- •Розділ 9 • Філософія економіки
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 9 • Філософія економіки
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 9 • Філософія економіки
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 9 • Філософія економіки
- •Контрольні запитання і завдання
- •Першоджерела
- •Рекомендована література
- •Систематичний курс філософії
- •Філософія техніки
- •Розділ 10 * Філософія техніки
- •10.1. Філософія техніки: становлення та предмет вивчення
- •Систематичний курс філософії
- •10.2. Техніка в історії людства
- •Розділ 10 • Філософія техніки
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 10 * Філософія техніки
- •10.3. Філософське поняття техніки
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 10 • Філософія техніки
- •10.4. Проблематика досліджень у філософії техніки
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 10 • Філософія техніки
- •10.5. Характеристики техніки
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 10 • Філософія техніки
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 10 • Філософія техніки
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 10 • Філософія техніки
- •Основні терміни і поняття
- •Рекомендована література
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 11 • Перспективи філософії в умовах глобалізації
- •11.1.Принципи філософського передбачення
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 11 • Перспективи філософії в умовах глобалізації
- •Систематичний курс філософії
- •Найвідоміші теорії майбутнього розвитку суспільства
- •Розділ 11 • Перспективи філософії в умовах глобалізації
- •11.2.Розвиток сучасного світу у вимірах глобалізації
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 11 • Перспективи філософії в умовах глобалізації
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 11 • Перспективи філософії в умовах глобалізації
- •Систематичний курс філософії
- •Теорія ф. Енгельхарда: «Третя світова війна вже почалася»
- •Розділ 11 • Перспективи філософії в умовах глобалізації
- •11.3.Трансформація філософії в епоху глобалізації
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 11 • Перспективи філософії в умовах глобалізації
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 11 • Перспективи філософії в умовах глобалізації
- •Систематичний курс філософії
- •Розділ 11. Перспективи філософії в умовах глобалізації
- •Систематичний курс філософії
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні запитання і завдання
- •Першоджерела
- •Розділ 11 • Перспективи філософії в умовах глобалізації Рекомендована література
- •Філософія: історичний і систематичний курс
- •Словник філософських термінів
- •Філософія: історичний і систематичний курс
- •Словник філософських термінів
- •Філософія: історичний і систематичний курс
- •Словник філософських термінів
- •Філософія: історичний і систематичний курс
- •Словник філософських термінів
- •Філософія: історичний і систематичний курс
- •Словник філософських термінів
- •Філософія: історичний і систематичний курс
- •Словник філософських термінів
- •Філософія: історичний і систематичний курс
- •Словник філософських термінів
Розділ 4 • Філософія середньовіччя та епохи Відродження
свою долю та відвойовувати своє місце у світі. Філософія цієї епохи орієнтує людину не на божественну «благодать», а на власні сили. Звідси — оптимізм, віра у свої безмежні можливості.
Гуманізм — погляд, згідно з яким визначається цінність людини як особистості, іі права на свободу, щастя та розвиток. В епоху Відродження гуманізм стає широким суспільним рухом, знаменує собою переворот у всій культурі та світогляді. Одна з форм цього перевороту — критика схоластики. Суперечка була принциповою — про новий моральний ідеал і шляхи його втілення. Християнська етика вбачала вершину моральної досконалості в належності до Бога, у зв'язку з чим пропагується аскетизм, подавлення природних прагнень людини.
Ідеологія гуманізму є найвищим досягненням філософської думки Ренесансу і надалі стане найбільш суттєвою характеристикою кожної філософської системи. Важливим складником гуманістичного світогляду є культ творчої діяльності. В античності панував елітарний підхід до людської діяльності, вищою формою якої вважалися теоретичні пошуки — роздуми та споглядання, оскільки вони залучали людину до вічного, до сутності Космосу, а матеріальна діяльність (у тому числі мистецька) нібито занурювала в мінливий світ уявлень. Християнство вважало вищою формою ту діяльність, яка веде до «спасіння» душі — молитву, богослужбові ритуали, читання Священного письма та ін. Усі види такої діяльності мали пасивний, споглядальний характер, що в результаті робило людину одномірною. В епоху Відродження особистість переважно є творчою, вона немовби переймає творчу функцію Бога, уособлює творче начало в мистецтві, політиці, релігії, науці. Свої творіння людина реаліує в єдності духовного та тілесного. Людина епохи Ренесансу — це не просто творець, але і художник (живописець, музикант) і творець в естетичному смислі. Так, Леонардо да Вінчі (1452-1519 pp.) був художником і винахідником. Мікель-анджело (1457-1564 pp.) — художником і поетом. Разом із тим обидва зробили суттєвий внесок у розвиток філософії.
Домінуючим аспектом філософії Відродження стає естетичне, оскільки прекрасне висувається на перший план. Причому на чільне місце ставиться не наслідування природі, а сама творчість художника. Об'єктом цієї творчості стає краса людського тіла. Для естетики Ренесансу характерне злиття духовного і особистісно-тілесного. Максимального естетичного ефекту можна досягнути двома шляхами: опорою на біблійні сюжети; зображенням самого себе, оскільки автопортрет найбільш яскраво виражає духовність художника, його ставлення до епохи.
З точки зору творців Відродження світ, із його красою та насолодами, не потребує корінних змін, слід лише глибоко його пізнавати та щиро любити його людей, які не є грішними. Натурфілософські погляди цього періоду були «поезією мислення», яка стосувалася природи, нерозривно пов'язаної з рухливістю світу, з пошуком нових понять, з емоційними імпульсами таких пошуків. Це дало поштовх, зокрема, виникненню й усвідомленню «Божественної
83
ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ
комедії» Данте Аліг'єрі як енциклопедії рухливого, різнобарвного, динаміч- ного світу.
________________________________________________________________
Боротьба за істину в епоху Відродження мала значення інтелектуального та морального подвигу, тому що створена нова картина світу протистояла теології і схоластичній традиції. З розвитком виробництва і науки філософія знову повернулася до вивчення природи. Винайдення книгодрукування, компасу, пороху, доменно-металургійного процесу; зацікавленість в астрономії, фізиці, анатомії, фізіології; розвиток експериментального природознавства — все це розширювало людський світогляд, зміцнювало владу людини над природою. Математично обґрунтована М. Коперником геліоцентрична система світу суттєво змінила середньовічні погляди на світ, підірвала авторитет геоцентричної системи Птолемея. Значний вклад у нове осмислення природи вносять такі видатні вчені, як Т. Браге, Г. Га-лілей, Б. Телезіо( 1509-1588 pp.),Дж. Кардано (1501-1576 pp.), Ф. Пет-ріці (1529-1597 pp.) та ін.
Філософія епохи Відродження сприймається насамперед як натурфілософія (філософія природи). Як наслідок зв'язку з середньовічною філософією центральним для неї залишається трактування питання про взаємовідношення Бога і світу. Однак, методологія її має свою специфіку, характерною рисою якої є антисхоластична, антиарістотелівська спрямованість. Проголошена філософами свобода думки втілюється в новому підході до трактування понять матерії, форми, руху, часу, простору і врешті-решт веде до принципового переосмислення місця та ролі божественного начала. Взаємовідношення Бога та світу втрачає схоластичний характер, на зміну теїзму приходить пантеїзм («Бог у всьому»), відбувається певне повернення до ідей платонізму та неоплатонізму. Нове народжується і зріє, проте попереднє багато в чому бачиться непорушним. Отже, новий зміст-втілюється у старі форми.
____________________________________________________________
Один із найцікавіших і характерних представників філософії епохи Відродження — виходець з Німеччини Микола Кузанський (1401-1464 pp.). Як більшість філософів того часу, Кузанський орієнтується на традиції неоплатоніків. Заперечуючи античний дуалізм («Єдине» протистоїть «неєдиному», «іншому»), він стверджує, що «Єдине є всім». Ця філософська настанова слугує основою пантеїстичного світогляду. Оскільки «Єдине» не має протилежності, то воно тотожне безмежному, нескінченному. Нескінченне — це більше над усе, воно —максимум, а «Єдине» — це мінімум, найменше від усього.
Центральним пунктом онтології М. Кузанського є вчення про збіг протилежностей — абсолютного мінімуму й абсолютного максимуму. Оскільки абсолютний максимум є всім, в якому є все і він єдиний, є найвищою межею — оскільки йому нічого не протистоїть, оскільки з ним водночас збігається мінімум. Цей
84