Систематичний курс філософії

відліку. Подібно до цього проміжок часу між певними подіями неоднаковий у різних матеріальних системах — із зростанням швидкості він зменшу­ється. Така зміна протяжності тіл і часових проміжків, пов'язаних із швид­кістю руху, свідчить про внутрішню єдність простору і часу.

_____________________________________________________________

Простір і час абсолютні, але оскільки це форми буття матерії, яка перебуває в постійному русі, то кожний рівень, форма руху матерії характеризується своєю просторово-часовою структурою.

Світ перебуває в постійному русі, який є зміною взагалі, тоді як розвиток — це спрямовані, прогресивні зміни. Рух дуже різноманітний. Наприклад, в організ­мах тварин і людей здійснюються складні фізіологічні процеси. У суспільстві постійно відбувається розвиток та оновлення економіки, політики, культури, трудової та пізнавальної діяльності.

Рух — спосіб існування матерії. Бути — означає бути в русі, в постійній зміні. У світі немає незмінних речей, властивостей і стосунків. Світ ніколи не буває чимось закінченим. Рух, як і матерія, нестворений і незнищуваний, він абсо­лютний і загальний, виявляє себе в конкретних формах. Якщо абсолютність руху обумовлена його загальністю, то відносність — конкретною формою вияву.

Рух будь-якої речі здійснюється лише щодо певної іншої речі. Поняття руху окремого тіла — безглуздість. Для вивчення руху окремого об'єкта потрібно знайти інший об'єкт, відносно якого можна розглядати рух, що нас цікавить. Цей інший об'єкт має назву «система відліку".

_____________________________________________________________

Із XVII ст. у філософії актуалізувалася доктрина руху як атрибутивної вла­стивості матерії. У подальшому вона була збагачена концепцією форм руху матерії. Форма руху матерії — це якісна спільність матеріальних об'єк­тів, для яких однаковими є закони, правила організації. Кількість форм руху не є обмеженою. Але основними та фундаментальними вважають: меха­нічну, фізичну, хімічну, біологічну, соціальну форми руху матерії.

_____________________________________________________________

Рух внутрішньо суперечливий, він містить єдність зміни і стійкості, руху та спокою. Наприклад, будь-яка зміна структурних елементів, властивостей, відношень здійснюється за збереження певних моментів, а кожне збере­ження відбувається лише через рух. У нескінченному потоці руху сущого завжди присутні моменти стійкості, які виявляються насамперед у збере­женні стану руху, а також у формі рівноваги явищ і відносного спокою. Як би не змінювався предмет, доки він існує, він зберігає свою визначеність. Буття річки полягає в тому, що вона тече. Отримати абсолютний спокій озна­чає припинити існування. Спокій завжди має лише видимий і відносний харак­тер. Абсолютизація спокою — помилка, але абсолютизація мінливості є реля­тивізм. Рухатися — означає бути і водночас не бути в даному місці, знахо­дитися тут і одночасно там. Така діалектика руху.

232