2.Гносеологія 254

1. Сутність пізнання 255

2. Пізнавальні відношення 256

3. Чуттєве і раціональне пізнання 260

4. Типи пізнання 262

5. Істина 268

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ 273

3.Соціум 274

1. Теоретичні принципи розуміння сутності суспільства......275

2. Сфера соціального 279

3. Суспільство і його структура 281

4. Основні напрями життєдіяльності суспільства 290

5. Соціальні виміри індивіда 293

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ 297

4.Антропологія 298

1. Характеристика природи людини 299

2. Світ існування людини 304

3. Модуси самовизначення людини 306

4. Типологія людини 312

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ 315

5.Проблема розвитку в філософії 316

5.1.Діалектика 317

1. Діалектичний розвиток: поняття і сутність 317

2. Принципи і закони діалектики 319

3. Категоріальна структура розвитку 327

4. Синергетична концепція розвитку 333

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ 339

5.2.Історія 340

1. Предмет філософії історії 340

2. Рушійні сили історичного розвитку 343

3. Концепції періодизації розвитку історії 347

4. Історичний прогрес 351

5.2.5.Сенс розвитку історії 358

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ 361

6

5.3. Цивілізація 362

1. Поняття «цивілізації» 362

2. «Нелінійний» розвиток цивілізацій 367

3. Сучасний цивілізаційний розвиток 373

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ 377

6.Епістемологія 378

1. Сутність науки 379

2. Типологія наукового знання 382

3. Побудова науки 389

4. Наука і філософія: стратегії взаємодії 394

5. Ідеали науки 397

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ 399

7.Філософія символічного світу 400

7.1.Цінності 401

1. Сутність проблеми «цінностей» 401

2. Класифікація цінностей 405

3. Ціннісний сенс гуманізму 409

4. Людина в системі духовних цінностей 412

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ 419

7.2.Культура 420

1. Філософське осмислення культури 420

2. Інтерпретації культури в сучасній філософії 424

3. Соціологічний вимір культури 426

4. Функції культури 430

5. Культура в контексті гуманізму 433

6. Філософія культури України 436

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ 440

7.3.Релігія 441

1. Сутність релігії 441

2. Структура і функції релігії 445

3. Духовний досвід: вільнодумство і релігія 448

4. Наука і релігія як альтернативні картини світу 451

5. Філософсько-символічні смисли релігії 454

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ 463

8.Філософія освіти 464

1. Визначення предмету філософії освіти 465

2. Єдність мудрості і знання в освіті 468

7

3. Система цінностей в освітньому процесі 472

4. Самоствердження особистості у освітній діяльності 477

5. Філософія освіти в трансформаціях соціально-культурного буття 484

6. Перспективи особистості в концепті філософії освіти 494

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ 499

9.Філософія економіки 500

1. Предмет філософії економіки ...501

2. Гносеологічний аналіз економічної теорії 505

3. Філософські принципи обґрунтування економіки 508

4. Гуманістичний вимір економіки 512

5. Інституційний зміст економіки 518

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ 525

10.Філософія техніки 526

1. Філософія техніки: становлення та предмет вивчення 527

2. Техніка в історії людства 528

3. Філософське поняття техніки 531

4. Проблематика досліджень у філософії техніки 533

5. Оцінки техніки 535

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ 541

11.Перспективи філософії в умовах глобалізації 542

1. Принципи філософського передбачення 543

2. Розвиток сучасного світу у вимірах глобалізації 547

3. Трансформація філософії в епоху глобалізації 553

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ 560

Словник філософських термінів 562

8

Передмова

У здійсненні життєдіяльності людина прагне реалізувати унікаль­ність свого буття, виявити багатство внутрішнього світу. Тисячолітній досвід роз­витку духовності свідчить, що визначальна роль у досягненні цієї мети нале­жить філософії. Саме вона концентрує в собі проблеми-питан­ня, знахідки і сумніви, великі прозріння й усталені істини, які завжди ма­ють неперехідний сенс і значення. У повсякденному розумінні філософія ототожнюється з муд­рістю, Однак вже Піфагор, виявляючи реальні мо­жли­­вості людини, розме­жовував поняття мудрості (софії) і мудрості (філософії). Мудрість — преро­гатива богів, філософія — покликання люди­ни. Приваблива сила філософії полягає в тому, що сама спроба філософії мислити, що і є дійсним мислен­ням, руйнує звичайні стереотипи мислен­ня. Любов до мудрості має на увазі особисті зусилля осягнення істини.

Кожна людина знаходиться в системі культури, що змушує її рано чи пізно вирішити для себе ряд проблем, зрозуміти, що таке світ, як він виник; чи має він початок у часі, чи існує нескінченно; чи існують закони розвитку; що таке закономірність, яке місце у світі займає випадковість тощо. Ще більшою мірою цікавлять людину проблеми смерті та безсмертя, розуміння вічності людського існування, сенсу життя, пошук меж пізнавальних можливостей людини, істина та її відмінність від правди та ін. Перебуваючи в системі склад­них суспільних відносин, людина має відповісти для себе і на цілий ряд мо­рально-етичних питань: що таке совість, обов'язок, відповідальність, гідність, справедливість? Чи визначається межа між добром і злом?

За своїм походженням філософські проблеми, трансформуючись в ідеї, є конкретно історичними, а за змістом — трансісторичними, оскільки у всі часи та епохи мають вражаючу властивість бути зрозумілими, необхідними для лю­дини будь-якої країни, етносу, часу. Вічні питання філософії актуалізують бут­тя людини, пробуджують зацікавленість і любов до знання, до світу природи і світу соціального буття. Засвоєння тисячолітньої філософської мудрості в кон­тексті теорій, гіпотез, питань, аргументів, дискусій, пристрастей, сумнівів тощо є кристалізацією грандіозних інтелектуальних зусиль епохи. З них народжу­ються, формуються і отримують розвиток філософські ідеї

Філософська мудрість притаманна не всім людям, хоча потенційно влас­тива кожному. Вона здобувається різними шляхами, виявляється в різнома-

9

нітних сферах знань і діяльності, закріплюється в прислів'ях, притчах. Філо­софія існує, тому що існують проблеми, які вимагають вирішення. І хоча вони не є остаточними рішеннями, проте сприяють правильному спрямуванню людини.

Філософія необхідна, бо жодна людина не може обійтися без системи ідей, переконань, які передають її уявлення про світ та відношення до світу. Адже жити — означає спілкуватися зі світом, звертатися до нього в силу духовної, психологічної необхідності. Прагнення мати повне уявлення про світ влас­тиве кожній освіченій людині, яка не повинна бути обмеженою ні в чому. Адже справжнє життя немислиме без високих духовних і душевних спону­кань та пошуків, тривог і турбот про інших. Без цього воно перетворюється на існування, яке не приносить радості та задоволення навіть самому собі. Якщо забуто про «душу», визначальними стають примхи суто тілесного існу­вання. Але тим самим втрачається сенс людського життя, яке перетворю­ється з повноцінного буття в перебування.

У філософії проблема істинності поступається проблемі осмисле­нос­ті, розуміння сутностей буття. Світ, історія, культура мають сенс завдя­ки від­криття їх смислу. Прагнення до знання, але не надуманого, а сми­с­ло­життєвого, постійно осягати божественну істину, а не вважати себе її володарем — в цьому і полягає мудрість філософії. Виходячи з абсо­лютного, з того, що по­винно бути, філософія вводить ціннісне високі рівні, відкидає нагромадження непотрібного, оманливого; вона не сіє ілюзій, а руйнує їх, створюючи тим самим самооцінку особистості.

Запропонований автором підручник ставить завдання виявити гуманістич­ний зміст філософського знання, його нерозривний зв'язок зі світом буття лю­дини. Головна увага зосереджена на людині, котра не може бути ототожнена з тією чи іншою політичною, соціальною чи економічною системою, як і не може бути подана у вигляді якоїсь абстрактної схеми. Людина починається тоді і там, де і коли знаходить саму себе, власну міру, сенс власного існування у світі.

У підручнику актуалізована увага на докорінних проблемах буття світу і людини, вирішення яких для себе сприятиме утвердженню висо­ких загально­людських цінностей. Озброюючи людину поглядами «вищого порядку», філосо­фія допомагає зрозуміти сутність світу і суспільства, в якому вона живе. Автор показує, що філософія є адекватною дійсності свідомістю свого часу, і тому людина, перед тим як діяти, повинна бути озброєна цією свідомістю, тобто філософською мудрістю.

Для здійснення цієї мети автор подає на розгляд широке коло проб­лем, поставлених всім процесом історико-філософського розвитку. Знайомство і вивчення основних ідей, концепцій, поглядів, які склада­ють зміст філософ­ських напрямів, течій, шкіл, систем, допоможе сту­дентам визначити свою життєву позицію, впевнено вирішувати осо­бисті, професійні та суспільні проблеми.

10

Частина1

історія філософії

Розділ 1 .

Предметне поле філософії, її сенс і призначення

1.1. Що таке філософія?

1.2. Основні риси філософського мислення.

1.З. Філософія як світоглядне знання.

1.4. Чи є філософія наукою?

1.5. Причини виникнення філософії.

1.6. Структура філософського знання.

1.7. Релігія і філософія, їх спільність та відмінність.

1.8. Самовизначення філософії в культурі.

1.9. Покликання і роль філософії. 1.10. Філософія як історія філософії.

12