Розділ 10 • Філософія техніки

навчальний тренінг

Основні терміни і поняття

Артефакт, техніка, філософія техніки, «техне», активна і пасивна тех­ніка, праця, історичний розвиток техніки, техносфера, комп'ютеризація, ресурс людства, оцінка техніки, технологічний розвиток людства, моделі розвитку техніки.

Контрольні запитання і завдання

1. Визначте сутність проблеми «філософія техніки».

2. У чому полягає сутність проблеми взаємозв'язку культури та техніки?

3. Розкрийте основні етапи становлення філософії техніки як галузі філо­софських знань.

4. Проілюструйте взаємозв'язок понять «техніка» та «технологія» в контексті «філософії техніки».

5. Сучасний світ — це технізований простір і технізований час: ваша інтер­претація цього судження.

6. Проаналізуйте головні проблеми досліджень у філософії техніки.

7. Штучний інтелект: міф чи реальність? Відповідь аргументуйте.

8. Визначте точки дотику науки та техніки.

9. Охарактеризуйте сучасні моделі розвитку техніки.

10. Охарактеризуйте методологічні проблеми філософії техніки.

Рекомендована література

1. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. — М., 1988.

2. Ханке В.А. Этика. Техника. Символ. — Обнинск, 1996.

3. Ленк Х. Размышления о современной технике. — М., 1996.

4. Новая технократическая волна на Западе. — М., 1986.

5. Ракитов А.И. Философия компьютерной революции. — М., 1991.

6. Степин B.C., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. — М., 1995.

7. Философия в вопросах и ответах. — М., 2003.

8. Философия природы: коэволюционная стратегия. — М., 1995.

9. Философия техники в ФРГ. — М., 1989.

10. Хёсле В. Философия и экология. — М., 1994.

541

Систематичний курс філософії

Розділ 11.

Перспективи філософії в умовах глобалізації

11.1. Принципи філософського передбачення.

1 1.2. Розвиток сучасного світу у вимірах глобалізації.

1 1.3. Трансформація філософії в епоху глобалізації.

542

Розділ 11 • Перспективи філософії в умовах глобалізації

«Ми випереджаємо майбутнє, зна­ходячи його занадто повільним або згадуємо минуле для того, щоб за­тримати майбутнє, знаходячи його занадто швидким».

Б. Паскаль

11.1.Принципи філософського передбачення

У сучасну епоху в зв язку зі становленням нового у всіх відношеннях суспільства з тими глобальними проблемами, які ставлять під сумнів саме існу­вання людства, особливо загострився інтерес до майбутнього. Філософи, соціо­логи, економісти, історики намагаються охопити майбутнє в усьому його широкому діапазоні — від проблеми «виклику XIX ст.» до проблеми існу­вання людства впродовж «наступних мільйонів років». Важливе значення в переосмисленні цього процесу належить філософії.

Якщо вірним є те, що філософія не може закінчитися, поки продовжу­ються соціальні зміни, то не менш вірне й інше: самі ці соціальні зміни потре­бують глибокого філософського обґрунтування. Підкреслимо — обґрунту­вання специфічно філософського, яке не прагне перетворитися на політичні рішення та технологічні рецепти.

Філософія покликана здійснити світоглядний і методологічний синтез сучасного наукового знання і дати філософське обґрунтування його включення в культуру, забезпечити науку XXI ст. новим категоріальним апаратом.

Від соціальної філософії суспільна практика очікує всебічних досліджень сучасного науково-технічного прогресу та його наслідків, глибокого осмис­лення суперечностей між ним і соціальним прогресом, критичного аналізу традиційних для цивілізації та багато вже в чому застарілих цінностей. По­трійне філософське обґрунтування як самої необхідності планетарної свідо­мості, так і її найважливіших характеристик, властивих їй загальнолюдських цінностей. Виконання цього «соціального замовлення» відповідає дійсному змісту самої філософії. Перед реальністю гострих глобальних проблем людство чекає від філософії насамперед духовної підтримки. Адже з майбутнім пов'язані всі бажання та надії з духовним відродженням і культурними переорієнтаціями.

Актуальною проблемою є визначення основних філософських параметрів суспільства майбутнього. Майбутнє людства завжди було значною світогляд­ною та методологічною проблемою, а соціальний прогноз виступав як ідеальна модель цього розвитку, тобто філософське осмислення майбутнього.

543