Розділ 9 • Філософія економіки

Прибічник трудової теорії Д. Юм критикує соціальну та майнову нерів­ність. Чим більше людей володіють необхідною кількістю власності, тим краще в них зберігається особиста зацікавленість у праці. Юм залишив твори, присвячені питанням землеробства, мануфактурного виробництва, внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Він захищає й обґрунтовує свободу торгівлі не втручанням держави в господарське життя.

Французькі просвітителі одне з чільних місць у своїх міркуваннях відво­дили економічній проблематиці. Ж.-Ж. Руссо вважав, що основою відчу­ження людини від людини є приватна власність. Тому він закликав до фак­тичної рівності. На противагу йому Вольтер вважав майнову нерівність умовою нормального розвитку суспільства. К.А. Гельвецій був прибічни­ком власності, заснованої на особистій праці. Держава повинна регулю­вати відносини власності, не допускаючи надмірної майнової нерівності. Представники французького матеріалізму П.А. Гольбах і Д. Дідро запе­речували ідеї утопічного комунізму про спільність майна, розподіл за потре­бами, відсутність грошей. Разом із тим вони були противниками різкого соціального розподілу суспільства.

Важливо пам'ятати, що в XVII ст. в Європі найбільшого розвитку одер­жує економічна теорія. Французький мислитель A.M. де Ваттевіль (1575-1621 pp.) вводить у науковий обіг термін «політична економія». Бурхлива економічна практика дала поштовх розквіту економічної теорії. З'явилися наукові напрями та школи (меркантилізм, фізіократи тощо) та плеяда видатних економістів, серед яких класики політекономії А. Сміт (1715-1789 pp.) і Д. Рікардо (1772-1823 pp.).

А. Сміт започаткував основи трудової теорії вартості, підніс роль вироб­ничої праці як творця вартості, сформулював принципи податкових пла­тежів, обгрунтував ідею лібералізму, ринкового саморегулювання на основі вільних цін. Д. Рікардо продовжив розробку основних положень теорії А. Сміта. Економічні міркування класиків англійської політичної економії мають соціально-філософський характер.

___________________________________________________________________

Якщо некласичний підхід характеризується формулою — «неорганізована складність», то класичний — «організована простота», їх поєднання зумовлює «синтетичну діалогічну парадигму», яка реалізується в новому системному підході. Його сутність не в запереченні традиційного системного підходу, а у вклю­ченні в системно-інтеграційний підхід. У такому разі системний підхід за необ­хідності повинен забезпечити єдність суб'єкта й об'єкта дослідження. А це має місце лише тоді, коли об'єкт покладає суб'єкт і виступає немовби його влас­тивістю. Звідси дослідження предмета економічної науки є філософське «схоп-лення» всієї множини економічних явищ в їхній реальній цілісності, орга­нізації, системності.

У світі існує к риза сучасного типу мислення. Людство відчуває недовіру до картини світу, яка склалася. Економічна наука, тісно пов'язана з потребами людського суспільства загалом, вимагає утворення й універсальних законів.

507