Розділ 1 • Предметне поле філософії, її сенс і призначення

турних цінностей? Чим задані універсаліії культури? Для чого живе людина? Для відповіді на ці запитання філософія використовує знання, яке одержу­ється завдяки рефлексії. Вона прагне надати об'єктивного значення очевидної дійсності, яка переживається суб'єктом. Якщо наука оцінює дійсність з пози­ції того, «що є», то філософія — «що повинно бути».

Унаслідок цього філософія виступає як головний охоронець ідеалів куль­тури, сфери вільної самореалізації особистості. Філософія пізнає людину через осмислення отриманих у процесі особистого досвіду даних про свободу, від­повідальність, цінності й умови, в яких вони склалися. Такий підхід перетво­рює людину з «соціального суб'єкта» на особистість, не ставить під загрозу її існування.

Універсали культури в межах філософського аналізу перетворюються на своєрідні ідеальні об'єкти (пов'язані в систему), з якими вже можна проводити особливі мисленєві експерименти. Таким чином відкривається можливість для внутрішнього теоретичного руху в колі філософських проблем, результатом якого може стати формування принципово нових категоріальних смислів. Вони виходять за рамки світоглядних основ культури, що історично склалися і «вплелися» в тканину наявної соціальної дійсності. Тут і реалізується основне призначення філософії: зрозуміти, не тільки який у своїх глибинних основах наявний людський світ, але і яким він може бути.

Філософські проблеми виникають у контексті завдання побудови цілісної картини світу і виведення з неї певних життєвих принципів. Спосіб появи філософських проблем двозначний: або в результаті внутрішнього розвитку самої філософії, суперечності ідей; або в результаті розвитку практики в будь-якій сфері людської діяльності з точки зору того, що вона дає для бачення дійсності як культурного феномена.

Філософія, поза всім, є критичною наукою про загальнообов'язкові цін­ності, оскільки об'єктом свого дослідження має оцінки, що володіють абсолют­ним значенням. Філософія виявляє принцип нормативної свідомості як абсо­лютного мірила логічної, етичної і естетичної оцінок. Іншими словами, ви­значає вищі точки культурного розвитку або основи культури.

У той же час філософія повинна не тільки досліджувати нормативну сві­домість, але й нести культурні цінності як дієві, продуктивні ідеї в суспільну думку. Тобто бути засобом зміни оточуючої дійсності. На думку видатного мислителя А. Швейцера, культура носить етичний характер; етичні же цінності задають орієнтири всім сферам людської діяльності. Звідси роль філософії як «охоронця культури». Це означає, що вона повинна своєчасно попере­дити людей про кризу етичних цінностей, здатних породити культурно-творчу діяльність. Філософія немовби переконує людей, що їм потрібно бо­ротися за ідеали, на яких ґрунтується культура. Вона підтримує ці ідеали в їх життєздатності.

Філософське пізнання виступає особливою самосвідомістю культури, котра активно впливає на її розвиток. Генеруючи теоретичне ядро нового світогляду, філософія у такий спосіб вводить нові уявлення про бажаний образ життя,

31