Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник перекладачі_15_12_10_14_Коваль.doc
Скачиваний:
87
Добавлен:
05.11.2018
Размер:
32.3 Mб
Скачать

3.4. Антивірусні програми та їх характеристики

Д

Антивірусні програми

ля виявлення та ліквідації вірусів розроблені сотні різних антивірусних програм [3; 6; 47]. Однак ні одна антивірусна програма не може гарантувати 100% виявлення і усунення вірусу. До того ж самі антивірусні програми іноді є джерелами нового вірусу. Один вірус вони можуть знищити, а інший, новіший, – внести.

Антивірусні програми можна поділити на спеціалізовані і універсальні.

Спеціалізовані антивірусні програми знатні знаходити та знищувати певні типи вже відомих вірусів. З невідомими вірусами ці програми боротися не можуть.

Універсальні антивірусні програми, орієнтовані на цілі класи вірусів, у свою чергу, поділяються на програми-лікарі або поліфаги, ревізори, охоронці, вакцини.

Серед спеціалізованих антивірусних програм можна виділити програми-детектори (сканери), які здійснюють пошук певного вірусу в оперативній пам’яті і у файлах та видають відповідне повідомлення. Тобто, їх метою є постановка діагнозу, лікуванням буде займатися інша антивірусна програма або професійний програміст – „вірусолог”. Щодо надійності виявлення вірусу спеціалізовані програми значно переважають універсальні.

Фаги (поліфаги) спроможні найти і знищити вірус (фаги) або декілька вірусів (поліфаги). Сучасні версії, як правило, проводять евристичний аналіз файлів – вони досліджують файли на предмет коду, характерного для вірусу.

Ревізори – це тип антивірусних програм, що контролюють усі (відомі на момент випуску програми) можливі способи зараження комп’ютерів. Таким чином, можливо знайти вірус, створений вже після виходу програми-ревізора.

Охоронці – це резидентні антивірусні програми, постійно знаходяться в пам’яті комп’ютера і контролюють усі операції.

Вакцини використовуються для обробки файлів і завантажувальних секторів з метою попередження зараження відомими вірусами (в останній час цей метод використовується все частіше). Як відомо, ні один з даних типів антивірусів не забезпечує 100% захисту комп’ютера, і їх бажано використовувати у зв’язку з іншими пакетами. Вибір тільки одного, „найкращого” антивіруса вкрай помилковий [3].

Вони не тільки знаходять заражені вірусами файли, а і „виліковують” їх. Антивіруси-ревізори, наприклад ADinf і MSAV, здатні лише установити, чи піддавався файл будь-яким змінам, зокрема і вірусним, після останнього його використання. Найпопулярнішими серед користувачів є антивірусні програми, які постійно присутні у внутрішній пам’яті комп’ютера і періодично здійснюють перевірку на наявність вірусів. Серед фагів вирізняють поліфаги, тобто програми-лікарі, які призначені для пошуку і знищення великої кількості вірусів. Найвідоміші із них: Aidstest, Doctor Web, Scan, Norton Anti Virus, Anti Vral Toolkit Pro (далі просто AVP) та інші.

Програма Aidstest (д.Н. Лозинского)

Програма Aidstest забезпечує знаходження та знищення із заражених програм певних типів вірусів, відомих на момент модернізації антивірусної програми. В міру появи нових вірусів ця програма постійно вдосконалюється. Перелік виявлених вірусів додається до програми. Працює Aidstest у DOS і запускається з командного рядка. Програма Aidstest є спеціалізованою антивірусною програмою.