Пасивні дієприкметники творяться від основи інфінітива за допомогою суфіксів -н( ий ), -ен( ий ), -єн( ий)і -т( ий): сказати — сказаний; зв’язати — зв’язаний; бажати — бажаний; мити — митий; терти — тертий; привезти — привезений; засвоїти — засвоєний; викроїти — викроєний.

Від дієслів, основа яких закінчу­ється на -и-, пасивні дієприкметники утворюються за допомогою суфікса -ен( ий ):

пояснити — пояснений; побачити — побачений; зловити — зловлений.

Примітка. Існують випадки варіантного творення дієприкметників за допомогою суфіксів -т- і єн- (від дієслів із суфіксом -ку­та буквосполученням -оло ):

молоти — молотий, і мелений; полоти — полотий і полений; одягнути — одягнутий і одягнений; замкнути — замкнутий і замкнений; зігнути — зігнутий і зігнений; вернути — вернутий і вернений тощо.

Використовуючи пасивні дієприк­метники, треба пам’ятати:

І.При творенні пасивних дієприк­метників кінцеві приголосні інфі­нітива зазнають чергування: виїздити — виїжджати; виходити — виходжений; народити — народжений; погасити — погашений;

заморозити — заморожений; пустити — пущений; зловити — зловлений; приголубити — приголублений.

2. У суфіксах пасивних дієприкметни­ків завжди пишемо одну букву н: осяяний, загартований, запроше­ний, змащений, загороджений.

3. Дві букви -нн- пишемо в прикмет­никах дієприкметникового похо­дження, коли на суфікс падає наголос:

нездоланний, невблаганний, неска­занний, нездійсненний, але:

незддланий, несказаний, нездій­снений, незлічений.

Відмінювання дієприкметників Дієприкметники відмінюються, як прикметники твердої групи — за родами, числами й відмінками: замріяний юнак, замріяна юнь, замріяне юнацтво, замріяні люди. Однина

Відмінки чол. р., сер. р. ЖІН. р-

Н. замріяний ліс, замріяна нива замріяне поле Р. замріяного лісу, замріяної ниви поля

Д. замріяному лісу, замріяній ниві полю

Зн. замріяний ліс, замріяну ниву замріяне поле

О. замріяним лісом, замріяною ниво полем

270

до. (у) замріяному (замріянім) лісі, (на) замріяній ниві полі Множина

Н. замріяні ліси, поля, ниви р. замріяних лісів, полів, нив Д. замріяним лісам, полям, нивам Зн. замріяні ліси, поля, ниви

1. замріяними лісами, полями, нивами М. (у, на) замріяних лісах, полях, нивах У знахідному відмінку однини дієприкметники можуть мати пара­лельні форми, залежно від іменника, з яким вони узгоджуються. Якщо іменник належить до назв істот, діє­прикметник має форму родового від­мінка, а якщо неістот — називного: (бачу) пожовтілий листок, достиг­лі вишні, але:

скривдженого хлопця, утомлених шахтарів.

У місцевому відмінку однини діє­прикметники можуть мати парале­льні закінчення -ому та -ім: на примерзлому ґрунті — на примерзлім ґрунті; у посивілому волоссі — у посивілім волоссі.

Перехід дієприкметників у прикметники та іменники

В українській мові дієприкмет­ники можуть утрачати властиві їм Дієслівні ознаки й переходити до розряду прикметників. При цьому ^в°ни вже виражають постійну ознаку предмета й не мають залежних слів.

У сполученнях смажена риба, квашена капуста, парене молоко слова смажена, квашена, парене — прикметники, бо вони виражають постійну ознаку предмета.

У висловах риба, смажена на олії; молоко, парене в печі; у діжці ква­шена капуста ті самі слова — діє­прикметники, оскільки виражають ознаку предмета за дією й мають залежні слова.

Отже, для того щоб визначити, до якої частини мови належить слово, що має форму дієприкметника, треба його розглядати в контексті. Якщо діє­прикметник, виконуючи роль озна­чення чи іменної частини складеного присудка, утрачає здатність при собі мати залежний іменник, то це є свід­ченням переходу його в прикметники.

Дієприкметники і прикметники дієприкметникового походження можна розрізняти за низкою ознак:

2. У прикметниках наголошується су­фікс, у дієприкметниках — корінь: варений — варений; печений — печений; учений — учений; невпізнанний — невпізнаний; незрівнянний — незрівняний.

3. Завжди переходять у прикметники пасивні дієприкметники минулого часу, вжиті без залежних слів у переносному значенні: налякані (неспокійні) очі, але на­лякані (трагічними подіями) люди;

271