Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Новий довідник. Українська мова. Українська літ...docx
Скачиваний:
48
Добавлен:
29.09.2019
Размер:
3.06 Mб
Скачать

Народився Юрій Федькович 8 серпня 1834 оКу в гірському селі Сторонець-Путилів на Бу- совині у сім'ї управителя поміщицьких маєтків. У

  1. 1848 рр. навчався в Чернівецькій нижчій реальній школі.

у 1848-1851 рр. через переслідування ав­стрійською владою його старшого брата за участь у загоні Лук’яна Кобилиці покидає рідний край і подається на заробітки в Молдову. У 1852-1863 рр. підтиском батька йде на військо­ву службу в австрійську армію. Під час боїв в Іта­лії 1859 році написав перший український вірш «Нічліг». Пережите в війську стало згодом зна­чущим художнім матеріалом; «болі, тугу, надії й розчарування рекрутського та вояцького життя оспівував він так, як ніхто інший» (І. Франко).

  1. Року збірка «Поезії Йосифа Федькови- ча» принесла авторові широке визнання.

Помер Юрій Федькович 11 січня 1888 року в Чернівцях, там і похований.

Поет, прозаїк, драматург і пере­кладач Юрій Федькович розпочав літе­ратурну історію живого українського слова в буковинському краї. Вихова­ний фольклорним світом гуцульсько­го села, він формував свої естетичні смаки й на благодатному матеріалі західноєвропейської літературної класики.

«Буковинським соловійком» або «Буковинським Кобзарем» народ назвав Юрія Федьковича. Понад 400 поезій, співанок, балад, дум і поем — такий його поетичний доробок. Про­за Юрія Федьковича — понад 60 повістей, оповідань та новел — пано­рама Буковини. А ще він писав каз­ки, п’єси та веселі повісті, анекдоти.

Нова література

Здійснив ряд переробок п’єс інших авторів, переклав українською тра­гедії В. Шекспіра «Гамлет», «Мак­бет», а також драму Р. Готшаля «Ма­зепа». Уклав «Буквар» та інші ви­дання для школи.

Поезія

Перші українські твори Юрія Федьковича — це ліричні вірші з жовнірського життя. Основні мотиви

  • туга за рідною домівкою, біль сер­ця, розлученого з коханою, жаль за марно втраченими роками, жорс­токість офіцерства. Весь побут жов­ніра (солдата) та пригоди військового життя знайшли відгомін у його коло­ритних, сумовитих малюнках: і тугу за рідним краєм («Дезертир», «Рек­рут», «Святий вечір»), і тяжку служ­бу («В арешті»), і участь у баталіях («Товариші») та смерть жовняра («Трупарня», «В церкві») — усе оспівав Федькович у м’яких та ніж­них тонах. Обставини військового життя й психологія відірваної від рідної сторони людини навівають Федьковичеві такі поезії, як «Рек­рут», «Святий вечір».

«Дезертир». Повна трагізму опо­відь про те, як відгукнувся жовнір на вістку з дому. Замислився він тяжко, прочитавши «писаннячко дрібне­сеньке» :

Ой, ненечка старенькая Ми пише водно,

589

ЩНКІ

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРА ТУРА

Що там зима тяженькая,

А їй студено:

Нема, нема її кому Врубати дрівець,

Був їй синок, один в дому — Цісарський стрілець.

І не витримало синівське серце:

І схопився як поломінь, Полетів як птах.

А вітер з ним не йде в догін,

Бо годі му так;

Бо він летить до матінки Старої домів,

Дрівець їй врубатоньки,

Би хатку нагрів.

«Пречиста Діво, радуйся, Маріє». Поезія, вибудована на контрасті прекрасної ясної природи і кривди, яку творять люди людям на цьому світі.

Заголовні слова католицької мо­литви «Ave, Maria» повторюються на початку та в кінці кожної семирядко- вої строфи і викликають почуття гіркої іронії.

Ось розстрілюють молодого рекру­та, он сирота-дитина просить хліба, а господар нацьковує на неї собак, он попідтинню жебракує вдовиця-мати

  • такі картини супроводжуються повтором «Ave, Maria». Душа поета- гуманіста, переповнена страждан­ням, не може сприймати радощі світу: Пречиста Діво, радуйся, Маріє, Бо я не можу... Вшак я маю

Душу,

590

І чути мушу, і дивити мушу,

Що тут на світі, ах тутки ся діє. У громадянській ліриці Ю. Федь- ковича відчутні ідеї народного повс­тання. Опришки, Олекса Довбущ Лук’ян Кобилиця оспівані в багатьох творах письменника. Вони в поезії Федьковича, як Шевченкові гайда­маки, — не розбійники, а месники за кривди народні:

Кара тиранам, кара їм, кара,

Що місто пива кров нашу п’ють. Гостри ніж!

Ріж ката, ріж!

Шевченкові мотиви відгукуються в поезії Юрія Федьковича, і Кобзарю присвячено не одну поезію.

Вірш «Нива» є роздумом поета про поетичну творчість, осмисленням по­езії Буковини й власного доробку.

У патріотичному дусі автор розро­бив біблійну притчу про сіяча:

... Зорю свою Буковину,

Як наш Тарас, як мій тато Научив мене орати:

І віру, любов, надію Буковинов скрізь посію. Ідеалістично-романтичними уяв­леннями сповнене бажання Федько­вича бачити українську пісню, зокре­ма власну, натхненну духом «Кобза­ря», пригорнутою кожним серцем. їй під силу, вважає він, осушити кри­ваві сльози народу, гнобленого на рідній землі, довести світові обдаро* ваність українців.

Нова література

зова спадщина Федьковича під- Щ жовнірську тему — «Штефан ^ «Капітан», «Сафат Зінич», ^ як рідні брати». Одна з тема неЩасливого ко- ^ «• «Хто винен?», «Люба-згуба»,

;'ое не навчити...»

Усі ЦІ твори об’єднує психологізм, „цбоке проникнення у внутрішній [віт героїв, гуманізм, прагнення до

ЮДІ-

Люба-згуба». Одне з наиколо-

рд^тиу оповідань про велике ко­хання братів Ілаша та Василя до Ки- лини. Її серце обрало Ілаша. Тоді Ва­силь, що вважає себе скривдженим, у день весілля вбиває себе й брата.

«Три як рідні брати». Єдиний оп­тимістичний прозовий твір Ю. Федь­ковича. Дружба, взаємовиручка, бла­городні порухи серця допомагають людям різних національностей: ук­раїнцю, німцю, словаку залишитися людьми й уникнути трагедії. Словак капрал Бал зголосився ще рік відслу­жити за те, щоб Іван Шовканюк зміг поїхати у відпустку допомогти сім’ї в Німець жандарм Тайвер рятує Йвана від загибелі в снігах і подаль- солдатської неволі. Приятель %мНестперюк працює за нього неду- 180Г0, Згодом усі стали залагоджува­ної справи гуртом, як рідні брати. ^Морально-етичний ідеал «полюби ^^ИЬого» служить перемозі добра