§33. Омоніми

Омоніми (від грецьких homos — од­наковий і опута — ім’я) — слова, які мають однаковий звуковий склад, але різні за лексичним значенням:

Очі в неї були великі, дві чорні ко­си, перекинуті наперед, обрамляли лице (І. Сенченко).

Косарі косять, а вітер повіває, Шовкова трава на коси лягає.

М. Кропивницький.

На піщаній косі, що кинджалом врізалась у море, стояв маяк ( В. Шиян ).

У першому реченні іменник коса означає довге заплетене волосся, у другому — сільськогосподарське зна­ряддя, у третьому — сполучену з бере­гом вузьку смугу суходолу в морі. Приклади омонімів: захід сонця, організований захід, північний захід;

ключ до замка, журавлиний ключ, джерельний ключ; біла чайка, дубова чайка; склад зброї, наголошений склад.

РОЗРІЗНЯЙТЕ! Треба відрізняти омоніми від багатозначних слів. Слова-омоніми в сучасній мові нічого спіль­ного в значенні не мають, а багатозначні слова пов'язані між собою значенням, до того ж одне з цих значень є прямим, а інші вторинними.

Іти — про людину, потяг, лист, годинник, спра­ву, переговори, іспити тощо.

Значення різні, але всі вони зводяться до основ­ного — «рухатися». Отже, це багатозначне

слово. Якоюсь мірою допомагає розмежувати омонімію й полісемію підбір антонімів і творен­ня похідних основ.

Так, гучний у словосполученнях гучні струни, гуч­ний голос, гучна вечірка, гучна мова скрізь можна замінити антонімом тихий. Тому це теж багатознач­не слово.

Різні слова (омоніми) по-різному творять похідні. Наприклад:

клас (суспільна група) — класовий і клас (нав­чальна кімната) — класний; термін (проміжок часу) — терміновий, тер­міновість, надтерміновий і термін (слово, яке точно визначає поняття в галузі науки, техніки, мистецтва) — термінований, термінування.

Групи омонімів. За характером тих ознак, що дають змогу констатувати наявність відповідного відношення між двома або більшою кількістю слів, розрізняють омоніми лексичні (повні, абсолютні), грама­тичні (омоформи) і фонетичні (омофони, омографи).

Лексичні омоніми — це слова, то­тожні за звучанням і написанням у всіх граматичних формах: коса — коси — косі — косу — косою — на косі;

лава (меблі) — лава (вулканічна)

• лава (у зброї) — лава (шеренга); крона (верхня частина дерева) крона (грошова одиниця); рись (тварина) — рись (біг); байка (літературний жанр) байка (тканина);

лисичка (тварина) — лисичка (гриб);