Крилами між люди лину (П. Ти­чина ).

Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива...

Т. Шевченко.

У наведених прикладах алітеру- ються звуки, які створюють вражен­ня легкості пташиного польоту й бурі-негоди.

Асонанс — концентроване повто­рення голосних звуків у поетичному рядку, яке теж витворює ефект ми­лозвучності:

О панно Інно, панно Інно (П. Тичина). Сунуться, сунуться хмари - думи сумні (М. Вороний).

Найчастіше поети вдаються до од­ночасного використання алітерації й асонансу, що створює звукову полі­фонічність твору:

О, як та біла білота боліла! (В. Стус ).

Хурделить хурделиця, заметіль-метелиця,

Заміта околиці край села.

О. Білаиі. Звичайно, правильно підібрані зі стилістичною метою звукові повтори посилюють емоційний вплив твору на читача і становлять фонетичну окрасу мови.

§24. Подвоєння приголосних

Подвоєння приголосних літер на письмі відображає:

• збіг двох однакових приголосних зву­ків на межі значущих частин слова: відділити, лимонний, годинник;

• подовження м’яких і пом’якше­них приголосних звуків у певній позиції в результаті уподібнення: знання, середньовіччя, молоддю.

Подвоєння букв на позначення збігу приголосних звуків Найчастіше приголосні подвою­ються при словотворенні, коли збіга­ються кінцеві та початкові букви різ­них частин слова.

Збіг на межі морфем:

• префікс + корінь ( ¹ + ): роз+зброїти, від+даль, без+змістовний, перед+день, Над+дніпрянщина, з+заду, від+дзеркалений, об+бити;

ПОРІВНЯЙТЕ!

бігти — об+ бігти, але добігти, перебігти, підбігти, відбігти.

• префікс + префікс ( ¹ + ¹ ): на+в+ви+передки, без+за+стережний, зЛ-заЛ-молоду, воз+з’+єднати;

• корінь + суфікс (■'' ⁴ + ): осін+ній, родин+ний, безсон+ний, цін+ний, рослин+ний, вітамін+ний, годин+ник;

• основа дієслова на -с -І- частка (постфікс) -ся (-с.+ ся ): розріс+ся, возніс+ся, проніс+ся, тряс+ся, пас+ся, підніс+ся,

83

але:

піднось+ся (наказовий спосіб дієслова).

Збіг приголосних на межі основ у

складноскорочених словах ( І + і )'•

юннат — юний натураліст, міськком — міський комітет, заввідділу — завідувач відділу, спеццех — спеціальний цех.

У прикметниках з наголошеними суфіксами -екн-, -анн- (-янн-), якщо слова вказують на неможливість ви­конання дії або збільшену міру вияву ознаки:

нездоланний, незрівнянний, непри­миренний, нескінченний, широчен­ний, височенний, здоровенний, але:

буквений, пореформений (бо наголос падає на корінь); гречаний, вівся­ний, дерев’яний (бо слово не вказує на збільшену міру вияву ознаки).

Треба розрізняти правопис при­кметників з наголошеними суфікса­ми і дієприкметників, утворених від тих самих дієслівних основ.

ПОРІВНЯЙТЕ!

Прикметники Дієприкметники -нн- -н-

неподоланний неподоланий

незрівнянний незрІвняний

незліченний незліч^ий нездійсненний нездійснений несказанний несказаний недоторканний недотдркдций

У прикметниках старослов’янсько­го походження (їх треба запам’ятати): священний (але священик), огненний (але вогняний), благословенний блаженний, мерзенний, окаянний.

У деяких прикметниках: старанний, притаманний, суве­ренний, рахманний, захланний. Унаслідок різних збігів подвою­ються приголосні у словах:

Ганна, бовван, ввесь (увесь), овва (вигук), лляний (і льняний), ссати та похідних — бовваніти, ссавці.

Не відбувається подвоєння -н-:

У прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ин-

(-ЇН-):

орлиний, бджолиний, зміїний.

У дієприкметникових суфіксах (на відміну від російської мови):

зроблений, посаджений, улюбле­ний, замріяний, прочитаний.

У деяких прикметниках: шалений, жаданий, довгожданий, обітований.

~ ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

У прислівниках та іменниках на -ість пишемо стільки -н- (одну чи дві), скільки їх є у прикметни­ках чи дієприкметниках, від яких вони утворені. законний — законно, законність; старанний — старанно, старанність;

І нескінченний — нескінченно, нескінченність,

І вихований — виховано, вихованість;

І шалений — шалено, шаленість. . ^