Зверніть увагу на правопис го­лосних і приголосних у таких прислівниках:

нашвидкуруч (на швидку руку), навсібіч (на всі боки), мимохідь (ходити мимо), мимохіть, са­мохіть, несамохіть (хотіти), натщесерце, впереміж, а також на варіанти написання та­ких прислівників:

звідкіля і звідки, звідкіль; наздогад і навздогад, навдогад; навмисне і навмисно; наприсядки і навприсядки, навпри­сідки;

навколішки і навколішках; навпроти і напроти; наздогін і навздогін; навипередки і наввипередки; навстіж і настіж.

Службові слова

Службові слова — незмінювані частини мови. До них належать прий­менники, сполучники і частки.

На відміну від повнозначних слів, їм не властива номінативна функція, тобто вони не виступають назвами предметів, дій, ознак, кількості, а то­му на питання не відповідають і чле­нами речення не виступають.

Службові частини мови служать тільки для вираження різних відно­шень між словами (прийменники),

286

між словами і реченнями (сполучни­ки) або ж надають словам і реченням різних відтінків.

Службовим словам належить вели­ка роль в організації змісту й грама­тичної будови речення:

Хліб — це жито. Хліб — святиня. З давніх-давен народ над усе ціну­вав хліб, сіль і честь. Хліб — то ба­гатство і достаток, сіль — гос­тинність і щирість, а честь — то людська гідність, за яку предки наші стояли, навіть не маючи шматка хліба, ані дрібки солі. І нам, спадкоємцям, заповідали сто­яти на тому (Д. Прилюк).

У цьому тексті:

над, за, на — прийменники;

і, а, ані — сполучники;

це, то, навіть, і, не — частки.

§118. Прийменник

Прийменник — це службова части­на мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенни­ків і числівників виражає відношен­ня між словами у реченні:

З-поміж безліч книг, з якими має справу історія світової літерату­ри, поодиноко виділяються ті, Щ° ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповітне. Д° таких належить «Кобзар» " книга, яку народ український по ставив на першому місці серед У^с

_падкованих з минулого національ­них духовних скарбів (О. Гончар). Прийменники не мають самостій­ного лексичного значення, тому чле­нами речення не виступають. Нале­жачи до іменників, числівників, зай­менників, вони входять до складу другорядних членів речення.

Прийнято вважати, що приймен­ники разом із повнозначними слова­ми виражають поняття, явища тощо. Отже, у контексті вони набувають певного значення, вказуючи на ті чи інші смислові відношення між слова­ми в словосполученнях. Наприклад, іти до школи, іти зі школи, іти коло школи, іти від школи.

Форма родового відмінка в сполу­ченні з прийменниками до, зі, коло, від виражає різний відносно предме­та школа напрям руху.

Смислові відношення, виражені за допомогою прийменників

Просторові. Біля, від, в (у), до, за, ^З'^за> коло, над, край, поряд, попід, уз- довж (близько 130 прийменників): відпочиваючи біля озера, приїхати До міста, виглядати з-за дерева, ^Небо над нами, бути поряд з ма- ^тір’ю, ростуть уздовж дороги; Часові. На, по, за, до, з, після, пе- через, упродовж, слідом, за, під ^а° (близько 40 прийменників):

^Не заснути до ранку, після дворіч- ^н°і перерви, через кілька тижнів.

протягом навчання в школі, під час екзаменаційної сесії.

Причинові. Від(од), через, за, з, внаслідок, завдяки, у результаті, у зв'язку, зважаючи на:

не з’явився через хворобу, затужив з горя, переміг завдяки наполегли­вості, руїни внаслідок землетрусу, у результаті досліджень, зважаю­чи на похилий вік, у зв’язку із за­хистом дисертації.

Мети. Для, на, під, по, за, заради, задля:

поїхати на зустріч із випускника­ми, зібратися для проведення збо­рів, вистояти задля перемоги, про­щати заради дружби.

Умовні. При, без, при нагоді, за умови: розповісти при нагоді зустрічі, об'єдналися за умови взаєморо­зуміння, допомогти у випадку не­щастя, відповідаємо без підказки. Смислові відношення ще можуть бути порівняльні (вищий від мене, старший за брата), кількісні (ішов з годину, їх було до двох сотень), об’єктні (розповідати про країну, вітати зі святом, писати за пла­ном), способу дії (працював із задо­воленням, сказати по правді) тощо.

Групи прийменників за походженням

Непохідні (первинні):

Без, в (у), від (од), для, до, з, за, крізь, над, о, об, перед, по, при, про, між, серед, через.

287