§103. Дієвідмінювання дієслів

Зміну дієслів за особами й числами називають дієвідмінюванням.

За особовими закінченнями дієсло­ва в теперішньому часі та в простій формі майбутнього часу поділяються на два типи дієвідмінювання — пер­шу і другу дієвідміни.

Практично дієвідміни розрізня­ються за закінченнями 3-ої особи множини теперішнього часу (вони).

До І дієвідміни належать дієслова, які в 3-ій особі множини мають закінчення -уть, -ють:

в’яжуть, квітнуть, бережуть, ростуть, сивіють, фотографу­ють, дихають, одягаються.

До II дієвідміни належать дієсло­ва, які в 3-ій особі множини мають закінчення -ать, -ять:

лежать, біжать, сушать, учать­ся, косять, стоять, летять, мас­тять, лагодять.

Засобом розрізнення двох дієвід­мін є голосний звук, що виступає в особових закінченнях:

• у І дієвідміні — -е (є): в’яжеш, в’яже, в’яжемо, в’яжете; шиєш, шиє, шиємо, шиєте;

• у II дієвідміні — -ц (-ї): летиш, летить, летимо, летите; стоїш, стоїть, стоїмо, стоїте. Дієвідміну можна визначити й за

неозначеною формою дієслова (інфі­

260

нітивом). Для цього треба відкинути суфікс -ти ( ть).

І дієвідміна охоплює дієслова:

1. з односкладовою основою на голосний¹ лити, мити, бити, шити, вити•

2. із суфіксами -а-, -і- (що не випа­дають в особових формах), -ува-,-ну-_: писати, біліти, будувати, кинута;

3. з основою на -оро-, оло-: боротися, колоти, пороти, моло­ти, полоти;

4. з односкладовою основою на при­голосний:

везти, нести, могти;

5. слова хотіти, іржати, ревіти, сопіти, гудіти.

2. дієвідміна включає дієслова: І.із суфіксами -и-, -і- (-Ї-), що випа­дають в особових формах: любити, хотіти, горіти, клеїти;

2. із суфіксом -а- (після шиплячих та у), що випадає в особових формах: мовчати, кричати, стояти;

3. слова спати, бігти, боятися.

Дієвідмінювання дієслів теперішнього часу Особа І дієвідміна II дієвідмін®

Однина

1. а пишу, читаю лежу, стою

2. а пишеш, читаєш лежиш, стої

3. я пише, читає лежить, стоіт

Множина 1 -а пишемо, читаємо лежимо,сП10...

2. а пишете, читаєте лежите, сто

2. япиіиуть, читають лежать, стоять Правопис дієслів теперішнього ча­су при дієвідмінюванні 1.У 3-ій особі однини дієслова І дієвідміни мають закінчення -е

(■є), а II дієвідміни ить (їть).

2.Закінчення 1-ої особи множини може скорочуватися (така форма вживається рідко):

Затиснем біль рукою...

Посіємо жита над мерзлотою.

Розбудим фей.

Народимо дітей.

І. Жиленко.

З.В особових формах дієслів від­бувається чергування приголосних основи інфінітива: г, з —*■ ж; к,т—* ч; х, с —* ш; ск, ст —* щ; д —* дж; зд -* ждж:

берегти — бережу, бережемо; каза­ти — кажу, кажем; плакати — плачу, плаче; світити — свічу; ко­лихати — колишу, колишемо; про­сити — прошу; мостити — мощу; садити — саджу; їздити — їжджу.

У дієсловах І дієвідміни чергуван­ня приголосних відбувається в усіх особах:

берегти — бережу, бережеш, береже, бережемо, бережете, бережуть; плескати — плещу, плещеш, пле- Ще, плещемо, плещете, плещуть.

У Дієсловах II дієвідміни чергуван­ня приголосних відбувається лише ^в 1-ій особі однини:

ходити — ходжу, ходиш, ходимо, ходите, ходять;

мастити — мащу, мастиш, мас­тить, мастимо, мастите, мастять.

4. У дієсловах з кінцевим губним основи (б, п, в, м, ф) у 1-ій особі однини та 3-ій особі множини з’являється л :

ловити — ловлю, ловлять; любити — люблю, люблять; ломити — ломлю, ломлять; графити — графлю, графлять.

5. Чергування голосних о — а, е — і,е

• и в коренях дієслів: допомогти — допомагати; мести

• вимітати;вмерти — вмирати.

6. Суфікс основи інфінітива -ува- ( юва-) в особових формах теперіш­нього часу втрачає -ва: сумувати — сумую, сумуєш, сумує.

УВАГА!

Щоб не помилитися в написанні дієслів на -шся, -ться, користуйтесь питаннями. Якщо в питанні є м 'який знак, то й у дієслові пишемо м'який знак, якщо нема — не пишемо. Турбуються — що роблять?

Турбуєшся — що робиш?

Милуються — що роблять?

Милуєшся — що робиш?

Дієвідмінювання дієслів майбутнього часу

І дієвідміна

Особа Вид, форма, число

доконаний недоконаний

Проста складена складна однина

1-а напишу писатиму буду писати

261