- •Організація судових та правоохоронних органів
- •§ 1. Правоохоронна діяльність. Правоохоронні органи
- •§ 2. Предмет і система навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 3. Джерела навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 1. Виникнення та розвиток інституту судової влади
- •§ 2. Поняття й основні ознаки судової влади
- •§ 2. Інституціональні принципи судової влади
- •§ 3. Організаційні (судоустрійні) принципи судової влади
- •3.1. Єдність судової системи і статусу суддів
- •§ 4. Функціональні (судочинні) принципи судової влади
- •4.1. Принцип державної мови судочинства
- •4.3. Принцип колегіального й одноособового розгляду судових справ
- •4.4. Принцип участі народу при здійсненні судової влади
- •4.5. Принцип здійснення судочинства на засадах рівності сторін
- •§ 1. Загальна характеристика судової системи
- •1 Поняття «суд» у значенні «судове засідання» є найбільш вживаним на побутовому рівні, у засобах масової інформації, де нерідко є такі, на-
- •1.2. Історія становлення судової системи в Україні
- •1.3. Міжнародно-правові принципи побудови судової системи держави
- •1.4. Принципи побудови судової системи за Конституцією України
- •§ 2. Система судів загальної юрисдикції
- •2.1. Структура системи судів загальної юрисдикції
- •§ 1. Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
- •§ 2. Порядок формування і структура Конституційного Суду України
- •§ 3. Статус судді Конституційного Суду України
- •§ 4. Повноваження Конституційного Суду України
- •§ 5. Конституційне провадження (провадження у справах в Конституційному Суді України)
- •§ 6. Рішення та висновки Конституційного Суду
- •§ 1. Суддівський корпус, його поняття та склад
- •§ 2. Формування суддівського корпусу
- •2.2. Вимоги, що висуваються до кандидатів на посади суддів
- •2.3. Порядок наділення кандидатів повноваженнями судді
- •§ 3. Правовий статус суддів
- •§ 4. Припинення повноважень суддів
- •§ 5. Народні засідателі та присяжні
- •5.3. Підстави та порядок звільнення від виконання обов'язків народного засідателя та присяжного
- •5.4. Порядок формування списків народних засідателів та присяжних
- •5.5. Залучення народних засідателів і присяжних до виконання обов'язків у суді
- •5.6. Права народних засідателів і присяжних та гарантії їх захисту
- •§ 1. Суддівське самоврядування: поняття, організаційні форми, загальна характеристика, завдання та значення
- •§ 1. Суддівське самоврядування: поняття, організаційні форми, загальна характеристика, завдання та значення
- •§ 2. Збори суддів: види, повноваження та порядок роботи
- •§ 3. Конференції суддів: повноваження та порядок роботи
- •§ 4. Ради суддів: поняття, повноваження та порядок роботи
- •§ 4. Ради суддів: поняття, повноваження та порядок роботи
- •§ 5. З'їзд суддів: повноваження та порядок
- •§ 6. Рада суддів України: повноваження та порядок роботи
- •§ 1. Статус кваліфікаційних комісій суддів: поняття, статус, види, склад, порядок формування
- •§ 1. Статус кваліфікаційних комісій суддів: поняття, статус, види, склад, порядок формування
- •§ 2. Повноваження кваліфікаційних комісій
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 4. Повноваження кваліфікаційних комісій щодо дисциплінарної відповідальності суддів
- •§ 1. Правовий статус Вищої ради юстиції
- •§ 2. Порядок формування та строк повноважень Вищої ради юстиції
- •§ 3. Повноваження та організація діяльності Вищої ради юстиції
- •3.1. Повноваження Вищої ради юстиції
- •3.4. Структура Вищої ради юстиції та порядок роботи
- •§ 1. Розвиток і становлення організаційного забезпечення діяльності судів
- •§ 2. Система забезпечення функціонування судової влади
- •§ 3. Загальні засади фінансування судів
- •§ 4. Матеріально-технічне забезпечення
- •§ 5. Державна судова адміністрація України
- •5.1. Повноваження Державної судової адміністрації
- •§ 6. Територіальні управління Державної судової адміністрації України
- •§ 7. Академія суддів України
- •§ 8. Апарат суду
- •§ 9. Бібліотека судів
- •§ 10. Служба судових розпорядників
- •§11. Забезпечення охорони і підтримка громадського порядку в судах
- •§ 12. Символи судової влади
- •§ 13. Посвідчення судді
- •§ 1. Прокуратура України, її місце в системі органів державної влади, завдання
- •§ 2. Основні етапи розвитку прокуратури в Україні1
- •§ 3. Система, структура та порядок утворення органів прокуратури
- •3.4. Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя (на правах обласних)
- •3.5. Прокуратури міст, районні, міжрайонні та прирівняні до них прокуратури
- •§ 4. Принципи організації та діяльності органів прокуратури
- •§ 5. Функції прокуратури1
- •5.1. Функції підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів громадянина або держави
- •5.2. Функція досудового слідства
- •5.3. Нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство
- •5.5. Функція нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого
- •§ 6. Кадри органів прокуратури. Класні чини працівників органів прокуратури. Заохочення та дисциплінарна відповідальність прокурорів і слідчих прокуратури
- •§ 1. Організація виявлення і розслідування злочинів: поняття, види
- •§ 2. Органи, що здійснюють оперативно- розшукову діяльність, їх компетенція
- •§ 3. Органи, що здійснюють дізнання, їх система і компетенція
- •§ 4. Органи досудового слідства, їх система і компетенція
- •§ 5. Статус слідчого
- •§ 6. Слідчий апарат, його структура
- •§ 1. Призначення органів внутрішніх справ
- •§ 2. Система і структура органів внутрішніх справ
- •2.1. Система органів внутрішніх справ
- •2.2. Структура та діяльність органів внутрішніх справ
- •§ 1. Завдання, засади та правові підстави діяльності Служби безпеки України
- •§ 2. Система та організація діяльності Служби безпеки України
- •§ 3. Основні напрямки діяльності і повноваження органів Служби безпеки України
- •§ 4. Кадри органів Служби безпеки України
- •§ 5. Контроль і нагляд за діяльністю Служби безпеки України
- •§ 1. Державна податкова служба, її система, завдання та правові засади діяльності
- •§ 2. Податкова міліція, її завдання та повноваження
- •§ 3. Структура і кадри податкової міліції
- •§ 1. Органи юстиції України. Їх завдання, система та повноваження
- •§ 1. Примусове виконання рішень. Органи, що його здійснюють
- •§ 2. Правові засади діяльності державної виконавчої служби
- •§ 3. Сутність виконавчого провадження. Предмет діяльності органів державної виконавчої служби
- •§ 4. Місце державної виконавчої служби
- •§ 1. Поняття та сутність інституту адвокатури в Україні
- •1.1. Виникнення та розвиток інституту адвокатури в Україні
- •§ 2. Статус адвоката
- •§ 1. Поняття нотаріату
- •§ 2. Організація нотаріату
- •§ 3. Право на зайняття нотаріальною діяльністю
§ 1. Поняття нотаріату
В системі правоохоронних органів нотаріат посідає важливе місце. Якщо призначенням суду є вирішення спорів, то нотаріат посвідчує безспірні права і факти, таким чином зменшуючи навантаження судів.
Завданням нотаріату є надання достовірності юридичним фактам.
У перекладі з латинської мови поіагіиз означає «писар», «стенограф». І спочатку нотаріат зароджувався як система осіб, які стенографували різноманітні угоди або промови і надавали юридичну допомогу. Згодом документам, посвідченим нотаріусами, надавалося все більшого юридичного значення аж до визнання їх безспірними. У франкських королів за часів Каролінгів, наприклад, оспорювання нотаріальних актів заборонялося під страхом смертної кари.
Вперше органи, які виконують нотаріальні функції, виникли у Стародавньому Римі. Причому функції, притаманні нотаріату, виконувалися різними особами: табелліонами, нотаріусами — у Римській імперії, дяками та піддячими — у Київській Русі1.
В історичному аспекті нотаріат пройшов складний шлях свого розвитку: від стенографування документів — до посвідчення безспірних прав, фактів.
1 Див.: Комаров В. В., Баранкова В. В. Нотариат и нотариальньїй процесе. — Харьков: Право, 1999. — С. 3-6.
510
На сьогодні у світі склалися два типи правових систем: англосаксонська і континентальна і, відповідно, два типи нотаріальних систем.
До компетенції нотаріусів англосаксонських країн входить лише засвідчення підписів і присяг. Головний принцип цивільних правовідносин — «свобода договору» — виключає необхідність нотаріальної форми договорів, контрактів.
Інша ситуація склалася у країнах континентального права. Нотаріат у цих країнах відіграє важливу роль у запобіганні судових спорів і, таким чином, у зменшенні навантаження судів. Нотаріус виконує роль юридичного радника, який надає правову допомогу при складанні документу (договору, заповіту та ін.) з тим, щоб посвідчений ним документ відповідав закону та волевиявленню особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.
Україна належить до країн континентальної правової системи, що обумовлює схожість компетенції українського нотаріату з латинським.
Основним законодавчим актом, який регулює діяльність нотаріату в Україні, є Закон «Про нотаріат». Стаття 1 цього Закону визначає нотаріат як систему органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати безспірні права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Перелік нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, міститься у Законі України «Про нотаріат». Проте цей перелік не є вичерпним, оскільки обов'язок вчиняти деякі інші нотаріальні дії покладається на нотаріусів також й іншими нормативними актами України або міжнародно-правовими актами. Так, наприклад, відповідно до Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. № 1448, нотаріус затверджує акт про проведений аукціон та видає свідоцтво про придбання майна на аукціоні. У деяких міжнародних договорах про правову допомогу, укладених Україною, а також у міжнародних договорах, за якими вона виступає пра- вонаступницею прав і обов'язків СРСР, передбачається вчинення нотаріальних дій, невідомих українському законодавству, таких, як, наприклад, розкривання та оголошення заповіту, складеного за формою, передбаченою законодавством іноземної держави.
Нотаріус посвідчує такі безспірні права як: право на спадщину, право на частку у спільному майні подружжя, право власності у разі придбання житлового будинку з прилюдних торгів або майна з аукціону.
До безспірних фактів, які посвідчуються нотаріусом, належать наступні факти: що громадянин є живим; тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці; знаходження громадянина у певному місці; час пред'явлення документів та ін.
На підтвердження такого права або факту нотаріус видає відповідне свідоцтво.
Посвідчення договорів, довіреностей, заповітів, засвідчення справжності підпису на документі вчиняється шляхом викладення напису на відповідному документі за встановленою формою.
Окрім цього, нотаріуси приймають документи на зберігання, вчиняють виконавчі написи, вживають заходів до охорони спадкового майна, засвідчують вірність копій документів та вчиняють інші нотаріальні дії, передбачені законом.