§ 4. Принципи організації та діяльності органів прокуратури

Діяльність прокуратури будується на певних принципах. Принцип (із латинської — основа) містить у собі вихідні по­ложення будь-якої теорії, науки, світогляду, політичної ор­ганізації. Так у загальній формі визначається поняття прин­ципу.

Принципи організації та діяльності прокуратури — це закріплені у Конституції та в інших законах України осно­воположні вимоги, що відбивають призначення прокурату­ри в державі та суспільстві, визначають завдання та повно­важення прокурорів, а також зміст та характер правових заходів і засобів здійснення нагляду за точним і одноманіт­ним виконанням законів у державі, а також містять ознаки та властивості, які допомагають відокремити органи проку­ратури від інших державних органів, у тому числі і від пра­воохоронних.

До принципів прокурорського нагляду належать поло­ження, які ґрунтуються на Конституції України. Вони спри­яють становленню органів прокуратури як незалежного дер­жавного органу з наданням йому необхідних повноважень для виконання поставлених перед ними завдань. Такими принципами є наступні.

І. Принцип єдності та централізації органів прокура­тури. Відповідно до ст. 121 Конституції України та ст. 6 За­кону України «Про прокуратуру» органи прокуратури ста­новлять єдину централізовану систему, яку очолює Гене­ральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоя- щих прокурорів вищестоящим.

Зазначений принцип полягає у тому, що ці органи станов­лять собою єдину систему, очолювану Генеральним прокуро­ром України. Він означає єдність мети та завдань, що стоять перед прокуратурами всіх ланок, і визначається спільністю форм і методів, засобів здійснення нагляду за виконанням законів, єдністю засобів прокурорського реагування на ви­явлені порушення закону, а також вжиттям заходів щодо запобігання порушенням закону. Принцип єдності визначає те становище, відповідно до якого вищестоящий прокурор має право передати свої повноваження нижчестоящому про­курору, а також прийняти на себе його повноваження.

2. Принцип незалежності прокуратури від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів означає здійснення про­куратурою своїх повноважень на підставі додержання Кон­ституції України та чинних на території республіки законів незалежно від будь-яких органів державної влади, посадо­вих осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх ор­ганів, незважаючи ані на які місцеві відмінності і всупереч яким би не було місцевим впливам. Працівники прокурату­ри не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів.

3. Принцип рівного захисту прав і свобод громадян озна­чає, що органи прокуратури у межах своєї компетенції захи­щають права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом незалежно від національного чи соціального поход­ження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних пере­конань, службового чи майнового стану та інших ознак.

Цей принцип також зобов'язує прокурорів вживати захо­ди щодо усунення порушень закону, від кого б вони не вихо­дили, поновлення порушених прав і притягнення у встанов­леному законом порядку до відповідальності осіб, які при­пустилися цих порушень.

Виконуючи вимоги зазначеного принципу, прокурори вживають усіх заходів для забезпечення охорони прав та за­конних інтересів фізичних і юридичних осіб, котрі, зокрема, беруть в участь у кримінальному процесі, а також швидкого і повного розкриття злочинів, викриття винних і правильно­го застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив зло­чин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний, як того вимагає КПК України. Прокурор, слідчий та орган дізнання зобов'язані в межах своєї компе­тенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчи­ненні злочину, і до їх покарання (ст. 4 КПК України). В той же час на прокурора покладається відповідальність щодо того, щоб ніхто не був притягнутий як обвинувачений іна­кше, ніж на підставах і в порядку, встановлених законом (ст. 5 КПК), тощо.

4. Принцип гласності, що лежить в основі демократії, стосовно діяльності роботи органів прокуратури припускає відкритість, повноту і достовірність інформації про функ­ціонування прокуратури, а також поінформованість органів державної влади та населення через засоби масової інфор­мації про дійсні цілі, характер роботи органів прокуратури, а також про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

При цьому органи прокуратури діють гласно в тій мірі, що не суперечить вимогам закону про охорону прав і свобод громадян, а так само про державну та іншу таємницю.

Окрім названих, прокуратура у своїй діяльності керується такими принципами:

• пріоритетність прав людини і громадянина;

• верховенство права;

• законність.

При розгляді конкретних справ кожний прокурор прий­має рішення самостійно і одноособово на підставі свого пере­конання та закону, дотримуючись рівності усіх громадян перед законом і судом, презумпції невинуватості, справед­ливості, законності.

Незалежність прокуратури у здійсненні повноважень та обов'язковість виконання вимог прокурора гарантуються законом.

Вплив у будь-якій формі на працівника прокуратури з ме­тою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або домогтися прийняття неправомірного рішення тягне перед­бачену законом відповідальність (ст. 7 Закону України «Про прокуратуру»). Вимоги прокурора, що відповідають чинно­му законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підпри­ємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і ви­конуються невідкладно або у передбачені законом чи визна­чені прокурором строки (ст. 8 Закону України «Про проку­ратуру»).