5.5. Залучення народних засідателів і присяжних до виконання обов'язків у суді

Народні засідателі залучаються до здійснення правосуддя в порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, окрім випадків, коли продовження цього строку зумов­лено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатої за їх участі. Народні засідателі у здійсненні правосуддя спеціа­лізованими судами участі не беруть.

Порядок відбору присяжних для розгляду справи та при­несення ними присяги визначатимуться процесуальним за­коном. Мета процесу відбору присяжних полягає в досяг­ненні випадкового характеру вибору кандидатів у колегію присяжних. Відбір присяжних має здійснюватися або руч­ним, або автоматизованим методом випадкової вибірки кан­дидатів із загального списку.

Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя має бути надіслано судом народному засідателю або присяж­ному не пізніше ніж за два тижні до початку судового засідан­ня. У запрошенні зазначаються права та обов'язки відповідно народного засідателя та присяжного, перелік вимог щодо на­родних засідателів та присяжних, а також підстави для звіль­нення їх від виконання вказаних обов'язків.

Суд, який запрошує народного засідателя чи присяжного, повинен письмово повідомити про це керівництво підприєм­ства, установи, організації за місцем його роботи не пізніш як у двотижневий строк до початку судового засідання.

Керівник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов'язаний звільнити народного за­сідателя або присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків у суді.

Відмова у звільненні від роботи розцінюється як неповага до суду і тягне передбачену законом відповідальність винних посадових осіб.

Процедура добору народних засідателів та присяжних у суді має вирішальне значення для формування неупередже- ної, об'єктивної колегії присяжних, що відповідає усім ви­могам закону.

Необхідною умовою об'єктивності народних засідателів і присяжних є відсутність їх поінформованості про обставини справи. Якщо ж хтось із кандидатів у народні засідателі або присяжні виявить свою поінформованість про обставини справи або про це стане відомо з відомостей, наданих інши­ми особами, то суддя повинен вирішити питання про звіль­нення народного засідателя або присяжного від участі у роз­гляді справи.

Після того як це питання вирішено, головуючий повинен установити наявність передбачених законом причин для звільнення кого-небудь із присяжних від участі у розгляді справи. Громадяни, які з'явилися, мають право вказати на поважні причини, що перешкоджають їм виконувати обо­в'язки присяжних, а також заявити самовідвід. Кожному з присяжних, що з'явилися, прокурором, а також потерпі­лим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем та їх представниками, підсудним і його захисником може бути за­явлено відвід.

5.6. Права народних засідателів і присяжних та гарантії їх захисту

Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні судової влади є їхнім громадянським обов'язком. Причому у правовому становищі народних засідателів поєднуються два начала: за способом їх обрання — вони виступають як представники громадськості, а за характером здійснюваної ними діяльності у суді — представниками держави, від імені якої вони діють. Тому діяльності народних засідателів у суді властива низка особливостей, характерних також для про­фесійних суддів. Процесуальне законодавство під суддею безпосередньо розуміє й народного засідателя. Наприклад, при розгляді у суді кримінальної справи народний засіда­тель має рівні з професійним суддею права при здійсненні правосуддя (ст. 17 КПК), підлягає відводу на тих же підста­вах, що й суддя (ст. ст. 54-57 КПК), а у разі прийняття завідомо неправосудного вироку — кримінальній відпові­дальності (ст. 375 КК).

Серед обов'язків народних засідателів та присяжних мож­на виокремити наступні:

1. повідомити голову суду про обставини, що виключають можливість його внесення до списку присяжних;

2. надати необхідну правдиву інформацію про себе і про стосунки з іншими особами, що беруть участь у справі;

3. своєчасно подати заяву про звільнення від виконання обов'язків народного засідателя або присяжного у конкрет­ній справі;

4. вчасно з'являтися для участі в судовому засіданні;

5. зберігати порядок у судовому засіданні і підкорятися законним розпорядженням головуючого;

6. не відлучатися із залу судового засідання під час роз­гляду справи;

7. не спілкуватися у справі з особами, що не входять до складу суду, без дозволу головуючого;

8. не збирати відомості у справі поза судовим засіданням.

Неявка без поважних причин у судове засідання народно­го засідателя і присяжного вважається неповагою до суду.

За порушення цих обов'язків на присяжного постановою головуючого може бути накладене грошове стягнення в розмірі до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян. Постанова про накладення грошового стягнення ви­носиться в судовому засіданні і оскарженню не підлягає.

Народний засідатель і присяжний вправі:

1. брати участь у дослідженні всіх доказів, які мають зна­чення для вирішення питань по справі, що розглядається за їх участі;

2. ставити питання підсудному, потерпілому, свідкам, екс­пертам;

3. брати участь в огляді речових доказів, документів, а та­кож під час провадження судом інших процесуальних дій;

4. просити головуючого роз'яснити норми закону, що сто­суються справи, не зрозумілі для нього поняття, зміст оголо­шених у суді документів;

5. робити письмові нотатки під час судового засідання.

При порушенні обов'язків, зазначених у цій статті, при­сяжний може бути відсторонений постановою головуючого від подальшої участі в розгляді справи.

Передбачені законом гарантії незалежності і недоторкан­ності для професійних суддів поширюються на народних засідателів і присяжних під час виконання ними обов'язків щодо здійснення правосуддя.

Для захисту прав і законних інтересів народних засіда­телів і присяжних можуть застосовуватися такі заходи: а) їх особиста охорона, охорона їх житла та майна; б) видача їм зброї, засобів індивідуального захисту і сповіщення про не­безпеку; в) встановлення телефону за місцем їх проживання; г) використання технічних засобів контролю і прослухову- вання їх телефонних та інших переговорів, візуальне спосте­реження; ґ) їх тимчасове розміщення у місцях, що забезпе­чують безпеку; д) забезпечення конфіденційності даних про об'єкти захисту; е) переведення їх на іншу роботу, направ­лення на навчання, заміна документів тощо (ст. 5 Закону України «Про державний захист працівників суду і право­охоронних органів»).

Недоторканність народного засідателя і присяжного під час їх участі у розгляді справи поширюється на їх осо­бистість, житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв'язку, кореспонденцію, належне їм майно та документи. Народний засідатель і присяжний не можуть бути без згоди Верховної Ради України затримані чи заарештовані до вине­сення обвинувального вироку судом, якщо вони визнані об­винуваченими по справі, в розгляді якої приймали участь у складі суду. Ця кримінальна справа розглядається по першій інстанції апеляційним судом.

Народний засідатель і присяжний не зобов'язані давати будь-які пояснення щодо суті розглянутих справ і нікому не підзвітні.

За прояв неповаги до народного засідателя або присяжно­го, а також за перешкоджання посадовою особою під будь- яким приводом явці до суду народного засідателя або при­сяжного настає адміністративна відповідальність (ст. 185-3, ст. 185-5 Кодексу України про адміністративні правопору­шення).

Кримінальну відповідальність тягне втручання у будь- якій формі в діяльність народного засідателя або присяжно­го з метою перешкодити виконанню ними обов'язків або до­могтися винесення неправосудного рішення (ст. 376 КК), а також погроза або насильство щодо народного засідателя чи присяжного, умисне знищення або пошкодження їх майна, посягання на життя у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із справлянням правосуддя (ст. ст. 377, 378, 379 КК).

Важливою передумовою справедливого розгляду справи за участі представників народу є належний рівень оплати за виконання обов'язків народних засідателів та присяжних у суді. Наразі розмір винагороди визначається виходячи з розміру середньомісячного заробітку чи пенсії народного засідателя чи присяжного, але не менш, ніж посадовий ок­лад судді відповідного суду (ч. З ст. 72 Закону України «Про судоустрій України»). У разі коли народний засідатель або присяжний на момент виконання обов'язків у суді тимчасо­во не працює, нарахування винагороди провадиться виходя­чи з розміру посадового окладу судді відповідного суду. Та­кож їм відшкодовуються витрати на проїзд і наймання жит­ла, а також виплачуються добові.

Зазначені виплати здійснюються судом за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України.

Під час виконання народним засідателем і присяжним обов'язків у суді звільнення їх з роботи або переведення на іншу роботу без їх згоди, а також з мотивів виконання обов'язків народного засідателя або присяжного визнається грубим порушенням законодавства про працю й тягне від­повідальність винних осіб (ч. 4 ст. 72 Закону України «Про судоустрій України»).

Розділ VII

ОРГАНИ СУДДІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ