§ 2. Система та організація діяльності Служби безпеки України

Органи Служби безпеки України становлять собою єдину централізовану систему, в яку входять:

• Центральне управління Служби безпеки України;

• підпорядковані Центральному управлінню регіональні органи;

• Служба безпеки Автономної Республіки Крим;

• органи військової контррозвідки, військові формуван­ня;

• навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України.

Центральне управління СБУ, інші органи та установи, що входять до її системи, є юридичними особами. Керівництво всією діяльністю Служби безпеки України, її Центральним управлінням здійснює Голова СБУ, який несе персональну відповідальність за виконання завдань, покладених законо­давством на цей орган. Голова Служби безпеки України при­значається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Президента України.

До складу Центрального управління згідно зі ст. 10 Зако­ну «Про Службу безпеки України» входять апарат Голови Служби безпеки України та функціональні підрозділи: ор­ганізаційного, інформаційно-аналітичного, кадрового, пра­вового, фінансового та інших видів діяльності; контррозвід­ки; контррозвідувального захисту економіки держави; бо­ротьби з корупцією та організованою злочинністю; боротьби з тероризмом; захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів, досудового слідства; охорони державної таємниці; оперативного документування; оперативно-технічних заходів та ін.

При Службі безпеки України функціонує Антитерорис- тичний центр.

§ 3. Основні напрямки діяльності і повноваження органів Служби безпеки України

Правове положення Служби безпеки України визначене Законом України «Про Службу безпеки України». Відповід­но до вимог Закону в роботі органів Служби безпеки виділя­ють три основних напрямки: контррозвідувальна діяльність, боротьба зі злочинністю і розвідувальна діяльність.

Контррозвідувальна діяльність являє собою виявлен­ня, запобігання і припинення розвідувальної або іншої діяль­ності спеціальних служб й організацій іноземних держав, а також окремих осіб, спрямованої на заподіяння шкоди без­пеці України. Найбільш характерною формою ворожої діяль­ності з боку спецслужб іноземних держав є шпигунство, пред­мет якого становлять відомості про оборону й економічний потенціал держави, про нові досягнення української науки, про Збройні Сили України.

У процесі контррозвідувальної діяльності органи Служби безпеки можуть використовувати гласні та негласні методи і засоби, особливий характер яких визначається умовами цієї діяльності.

Боротьба зі злочинністю відповідно до законодавства України ведеться по виявленню, запобіганню, припиненню і розкриттю терористичної діяльності, організованої злочин­ності, корупції, незаконного обігу зброї і наркотичних за­собів, контрабанди та інших злочинів органами дізнання та досудового слідства Служби безпеки. Крім того, проводить­ся робота по виявленню, запобіганню, припиненню і розкрит­тю діяльності незаконних воєнізованих або збройних форму­вань, злочинних організацій, окремих осіб і громадських об'єднань, які ставлять за мету зміну чи повалення консти­туційного ладу або захоплення державної влади.

Розвідувальна діяльність здійснюється СБУ в межах своїх повноважень органами зовнішньої розвідки з метою одержання інформації про зовнішні загрози безпеці України.

Органи Служби безпеки України в межах названих основ­них напрямків діяльності мають широке коло обов'язків, визначених у ст. 24 Закону України «Про Службу безпеки України»:

1. здійснювати розвідувальну та інформаційно-аналітич­ну роботу в інтересах ефективного проведення органами дер­жавної влади та управління України внутрішньої і зовніш­ньої діяльності, вирішення проблем оборони, соціально-еко­номічного будівництва, науково-технічного прогресу, еко­логії та інших питань, пов'язаних з національною безпекою України;

2. здійснювати заходи контррозвідувального забезпечен­ня дипломатичних представництв, консульських та інших державних установ, а також заходи, пов'язані з охороною державних інтересів у сфері зовнішньополітичної та зовніш­ньоекономічної діяльності, безпекою громадян України за кордоном;

3) виявляти, припиняти та розкривати злочини, розсліду­вання яких віднесено законодавством до компетенції Служ­би безпеки України; проводити дізнання і досудове слідство у цих справах; розшукувати осіб, які переховуються у зв'яз­ку з вчиненням зазначених злочинів.

Обов'язки, якими наділені органи СБУ, дозволяють у пов­ному обсязі виконувати завдання із захисту державного су­веренітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу держави, її законних інтересів та прав громадян від розвіду­вально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп і осіб.

Для виконання покладених на органи Служби безпеки України обов'язків її органам і співробітникам надаються широкі права, в тому числі:

а) вимагати від громадян та посадових осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повно- важень Служби безпеки України, перевіряти у зв'язку з цим документи, що посвідчують їх особу, а також проводити огляд осіб, їх речей і транспортних засобів, якщо є загроза втечі пі­дозрюваного або знищення чи приховування речових доказів злочинної діяльності;

б) подавати органам державного управління обов'язкові для розгляду пропозиції з питань національної безпеки Ук­раїни, в тому числі про припинення робіт, пов'язаних з дер­жавною таємницею, які виконуються з порушенням вста­новлених правил;

в) входити у порядку, погодженому з адміністрацією під­приємств, установ та організацій і командуванням військо­вих частин, на їх територію і в службові приміщення;

г) використовувати з наступним відшкодуванням витрат та збитків транспортні засоби, які належать підприємствам, установам і організаціям, військовим частинам і громадя­нам (окрім транспортних засобів дипломатичних, консуль­ських та інших представництв іноземних держав і органі­зацій), транспортних засобів спеціального призначення для виїзду на місце події, припинення злочинів, переслідування та затримання осіб, які підозрюються в їх вчиненні, достав- лення до лікувальних установ осіб, які потребують терміно­вої медичної допомоги;

д) виключно при безпосередньому припиненні злочинів, розслідування яких віднесено законодавством до компе­тенції Служби безпеки України, переслідувати осіб, які пі­дозрюються в їх вчиненні, заходити в житлові, службові, виробничі та інші приміщення, на території і земельні ділян­ки та оглядати їх з наступним повідомленням прокурора про­тягом 24 годин;

е) проводити гласні і негласні оперативні заходи у поряд­ку, визначеному Законом України «Про оперативно-розшу­кову діяльність», та деякі інші.

Перелік прав органів Служби безпеки України цілком за­безпечує виконання ними завдань, які визначені Законом України «Про Службу безпеки України».