3.4. Структура Вищої ради юстиції та порядок роботи

Організація роботи Вищої ради юстиції будується за коле­гіально-секційним принципом.

Колегіальний принцип при прийнятті рішень є характер­ною рисою діяльності Вищої ради юстиції. Це випливає як зі ст. 1 Закону України «Про Вищу раду юстиції», що визначає даний орган як колегіальний, так і з регламенту ВРЮ. Роз­гляд на засіданнях Вищої ради ібстиції матеріалів, звернень, справ, скарг відбувається колегіально. Цей принцип гаран­тує участь усіх членів Ради у розгляді всіх матеріалів, що надходять, та інших документів, що дуже важливо з огляду на порядок формування Ради.

У структурі Ради утворюються дві секції:

• з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад;

• дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарно­го провадження, розгляду скарг на рішення про при­тягнення до дисциплінарної відповідальності і прий­няття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.

Перша секція розглядає матеріали щодо осіб, які вперше рекомендуються на посаду судді, та про звільнення суддів з посад за загальними підставами, вивчає звернення щодо по­дання про звільнення суддів з посад за особливих обставин і вносить Голові пропозиції щодо їх підготовки на розгляд Ви­щої ради юстиції.

Друга секція готує подання щодо притягнення до дис­циплінарної відповідальності суддів Верховного Суду Украї­ни та вищих спеціалізованих судів, розглядає пропозиції стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо не­сумісності, вивчає скарги суддів та прокурорів на рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, роз­глядає заяви суддів Верховного Суду України, вищих спе­ціалізованих судів про дострокове зняття дисциплінарного стягнення, розглядає скарги громадян та юридичних осіб, а також повідомлення засобів масової інформації, в яких містяться відомості про порушення присяги та обов'язків суд­ді з боку суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізо­ваних судів, заяви та скарги, в яких містяться відомості про порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності, та за наявності підстав вносить Голові або його заступнику пропозиції щодо організації їх перевірки.

Рішення про створення секцій Вищої ради юстиції та про їх персональний склад приймається на першому засіданні новоутвореної Ради. Організація роботи секції здійснюється секретарем секції, який обирається відкритим голосуван­ням з кандидатур, запропонованих членами Ради, крім тих, які входять до Ради за посадою.

Координує роботу Вищої ради юстиції Голова, а за його відсутності — заступник Голови. Голова, заступник Голови та секретарі секцій Вищої ради юстиції працюють на постій­ній основі. Інші особи, призначені до складу Вищої ради юс­тиції (крім народних депутатів України), на час постійного виконання обов'язків членів Вищої ради юстиції отримують відрядження до Вищої ради юстиції із збереженням за ними посад, які вони займали.

Рішення Вищої ради юстиції приймаються на її засідан­нях, які скликаються за ініціативою Голови, заступника Го­лови, секретарів секцій або не менше п'яти членів Ради юс­тиції. Засідання Ради вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин від її конституційного складу. Засідання проводяться відкрито, але за рішенням Ради можливе проведення і закритого засідання, коли роз­гляд звернень, подань, справ, скарг може призвести до роз­голошення державної чи іншої таємниці, що охороняється законом, або особистого чи сімейного життя осіб, щодо яких вирішується питання, та з інших поважних питань. Рішен­ня приймаються більшістю від конституційного складу Ви­щої ради юстиції, якщо інше не передбачено Законом Ук­раїни «Про Вищу раду юстиції». У приміщенні, де прий­мається рішення, бути присутніми іншим особам, окрім чле­нів Ради юстиції, забороняється.

Усі члени Вищої ради юстиції користуються рівними пра­вами під час розгляду матеріалів, звернень, подань, справ, скарг. Під час засідання кожен з них має право: заявляти клопотання, викладати свої міркування, подавати відповідні документи, вносити пропозиції щодо прийняття рішення. Всі пропозиції, які вносять члени Вищої ради юстиції, на засіданнях ставляться головуючим на обговорення та ко­легіальне вирішення.

Розгляд матеріалів, звернень, подань, справ, скарг на засіданні Вищої ради юстиції, як правило, проводиться за участі запрошених осіб, стосовно яких вирішується питан­ня. їх виклик є обов'язковим окрім осіб, що перебувають під вартою або відбувають покарання у вигляді арешту, позбав­лення волі. Також на засідання Ради юстиції можуть бути запрошені суб'єкти подань, звернень та інші особи, коли не­обхідно заслухати їх по суті внесених подань, звернень, прийнятих до їх розгляду. У разі неявки судді чи прокурора на засідання без поважних причин розгляд дисциплінарної справи проводиться за їх відсутності.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про Вищу раду юс­тиції» цей орган в межах своїх повноважень може приймати подання, рішення, ухвали, а також інші процедурні акти, необхідні для здійснення своїх функцій. Рішення прийма­ються з питань, що входять до кола основних повноважень

Вищої ради юстиції: по справах про порушення суддями і працівниками прокуратури вимог щодо несумісності; по справах про дисциплінарну відповідальність суддів Верхов­ного Суду України і вищих спеціалізованих судів; по скар­гах про притягнення суддів і працівників прокуратури до дисциплінарної відповідальності; у випадках призупинення повноважень члена Вищої ради юстиції.

Рішення Вищої ради юстиції також приймаються у разі внесення подання Президентові України з питань про при­значення на посаду суддів уперше чи про відмову у внесенні подання про призначення, а також про звільнення суддів з посади з направленням до органу, що призначив або обрав суддю.

До процедурних актів Вищої ради юстиції належать ухва­ли про відкриття дисциплінарного провадження, ухвали про відкриття провадження у справах про порушення вимог щодо несумісності та з інших питань, що вирішуються на засідан­нях ВРЮ. Також до процедурних актів слід віднести рішен­ня про відвід (самовідвід) члена Вищої ради юстиції та рішен­ня з питань організації діяльності Вищої ради юстиції.

Усі акти Вищої ради юстиції є обов'язковими для вико­нання. «За невиконання чи несвоєчасне виконання актів Ви­щої ради юстиції ... посадові особи несуть відповідальність згідно із законом» (ст. 28 Закону України «Про Вищу раду юстиції»).

Розділ X

ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУДІВ