5.2. Функція досудового слідства

Функція досудового слідства — це діяльність слідчого у кримінальній справі в порядку, встановленому Криміналь­но-процесуальним кодексом, по з'ясуванню всіх обставин, що підлягають доказуванню, зокрема, вона полягає у зби­ранні, закріпленні та дослідженні доказів для вирішення питання про наявність або відсутність події злочину, вини певної особи у його вчиненні, про характер і розмір шкоди, заподіяної злочином, тощо. Ця функція також є ненаглядо- вою.

Інші функції, покладені на прокуратуру, крім названих, є наглядовими.

5.3. Нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство

Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства, прокурор відповідно до ст. 227 КПК України у межах своєї компетенції:

1. витребовує від органів дізнання і досудового слідства для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід дізнання, досудово­го слідства і встановлення осіб, які вчинили злочини; пе­ревіряє не менше одного разу на місяць виконання вимог за­кону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини;

2. скасовує незаконні і необґрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання;

3. дає письмові вказівки про розслідування злочинів, об­рання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфі­кацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини;

4. доручає органам дізнання виконання постанов про за­тримання, привід, взяття під варту, проведення обшуку, виїмки, розшук осіб, які вчинили злочини, виконання інших слідчих дій, а також дає вказівки про вжиття необхідних за­ходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчини­ли, по справах, що перебувають у провадженні прокурора або слідчого прокуратури;

5. бере участь у провадженні дізнання і досудового слід­ства і в необхідних випадках особисто провадить окремі слідчі дії або розслідування у повному обсязі по будь-якій справі;

6. санкціонує проведення обшуку, відсторонення обвину­ваченого від посади та інші дії слідчого і органу дізнання у випадках, передбачених КПК України;

7. продовжує строк розслідування у випадках і в порядку, встановлених КПК;

8. дає згоду або подає до суду подання про обрання за­побіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також про продовження строку тримання під вартою в порядку, вста­новленому КПК;

9. повертає кримінальні справи органам досудового слід­ства із вказівками щодо провадження додаткового розсліду­вання;

10. вилучає від органу дізнання і передає слідчому будь-яку справу, передає справу від одного органу досудового слідства іншому, а також від одного слідчого іншому з метою забезпе­чення найбільш повного і об'єктивного розслідування;

11. усуває особу, яка провадить дізнання, або слідчого від подальшого ведення дізнання або досудового слідства, якщо вони припустилися порушень закону при розслідуванні справи;

12. порушує кримінальні справи або відмовляє в їх пору­шенні; закриває або зупиняє провадження у кримінальних справах; дає згоду на закриття кримінальної справи слідчим у тих випадках, коли це передбачено КПК; затверджує обви­нувальні висновки (постанови); направляє кримінальні спра­ви до суду;

13. вирішує питання про допущення захисника до участі у справі;

14. здійснює також інші повноваження, надані йому кримінально-процесуальним законодавством.

Вказівки прокурора органам дізнання і досудового слідства у зв'язку з порушенням і розслідуванням ними кримінальних справ, надані в порядку, передбаченому КПК, є для цих органів обов'язковими. Оскарження одержаних вказівок вищестоящому прокуророві не зупиняє їх виконан­ня, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 114 КПК.

5.4. Функція нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах,

а також при застосуванні інших заходів примусового

характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи

громадян

Предметом прокурорського нагляду в цій сфері є додер­жання законності під час перебування осіб у місцях триман­ня затриманих, попереднього ув'язнення, виправно-трудо- вих, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, додер­жання встановленого кримінально-виконавчим законодав­ством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов'язків. Під час здійснення цієї функції прокурор має право, зокрема:

1. у будь-який час відвідувати місця тримання затрима­них, попереднього ув'язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи для примусового лікування і перевиховання; опитувати осіб, що там перебувають; зна­йомитись з документами, на підставі яких ці особи затри­мані, заарештовані, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру;

2. перевіряти законність наказів, розпоряджень і поста­нов адміністрації цих установ; зупиняти виконання таких актів; опротестовувати або скасовувати їх у разі невідпо­відності законодавству; вимагати від посадових осіб пояс­нень з приводу допущених порушень;

3) прокурор зобов'язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих, попе­реднього ув'язнення, позбавлення волі або в установі для ви­конання заходів примусового характеру.

Постанови і вказівки прокурора щодо додержання вста­новлених законодавством порядку і умов тримання затрима­них, заарештованих, засуджених до позбавлення волі та ви­конання інших покарань, а також осіб, до яких застосовано заходи примусового характеру, є обов'язковими і підляга­ють негайному виконанню.