- •Організація судових та правоохоронних органів
- •§ 1. Правоохоронна діяльність. Правоохоронні органи
- •§ 2. Предмет і система навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 3. Джерела навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 1. Виникнення та розвиток інституту судової влади
- •§ 2. Поняття й основні ознаки судової влади
- •§ 2. Інституціональні принципи судової влади
- •§ 3. Організаційні (судоустрійні) принципи судової влади
- •3.1. Єдність судової системи і статусу суддів
- •§ 4. Функціональні (судочинні) принципи судової влади
- •4.1. Принцип державної мови судочинства
- •4.3. Принцип колегіального й одноособового розгляду судових справ
- •4.4. Принцип участі народу при здійсненні судової влади
- •4.5. Принцип здійснення судочинства на засадах рівності сторін
- •§ 1. Загальна характеристика судової системи
- •1 Поняття «суд» у значенні «судове засідання» є найбільш вживаним на побутовому рівні, у засобах масової інформації, де нерідко є такі, на-
- •1.2. Історія становлення судової системи в Україні
- •1.3. Міжнародно-правові принципи побудови судової системи держави
- •1.4. Принципи побудови судової системи за Конституцією України
- •§ 2. Система судів загальної юрисдикції
- •2.1. Структура системи судів загальної юрисдикції
- •§ 1. Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
- •§ 2. Порядок формування і структура Конституційного Суду України
- •§ 3. Статус судді Конституційного Суду України
- •§ 4. Повноваження Конституційного Суду України
- •§ 5. Конституційне провадження (провадження у справах в Конституційному Суді України)
- •§ 6. Рішення та висновки Конституційного Суду
- •§ 1. Суддівський корпус, його поняття та склад
- •§ 2. Формування суддівського корпусу
- •2.2. Вимоги, що висуваються до кандидатів на посади суддів
- •2.3. Порядок наділення кандидатів повноваженнями судді
- •§ 3. Правовий статус суддів
- •§ 4. Припинення повноважень суддів
- •§ 5. Народні засідателі та присяжні
- •5.3. Підстави та порядок звільнення від виконання обов'язків народного засідателя та присяжного
- •5.4. Порядок формування списків народних засідателів та присяжних
- •5.5. Залучення народних засідателів і присяжних до виконання обов'язків у суді
- •5.6. Права народних засідателів і присяжних та гарантії їх захисту
- •§ 1. Суддівське самоврядування: поняття, організаційні форми, загальна характеристика, завдання та значення
- •§ 1. Суддівське самоврядування: поняття, організаційні форми, загальна характеристика, завдання та значення
- •§ 2. Збори суддів: види, повноваження та порядок роботи
- •§ 3. Конференції суддів: повноваження та порядок роботи
- •§ 4. Ради суддів: поняття, повноваження та порядок роботи
- •§ 4. Ради суддів: поняття, повноваження та порядок роботи
- •§ 5. З'їзд суддів: повноваження та порядок
- •§ 6. Рада суддів України: повноваження та порядок роботи
- •§ 1. Статус кваліфікаційних комісій суддів: поняття, статус, види, склад, порядок формування
- •§ 1. Статус кваліфікаційних комісій суддів: поняття, статус, види, склад, порядок формування
- •§ 2. Повноваження кваліфікаційних комісій
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 4. Повноваження кваліфікаційних комісій щодо дисциплінарної відповідальності суддів
- •§ 1. Правовий статус Вищої ради юстиції
- •§ 2. Порядок формування та строк повноважень Вищої ради юстиції
- •§ 3. Повноваження та організація діяльності Вищої ради юстиції
- •3.1. Повноваження Вищої ради юстиції
- •3.4. Структура Вищої ради юстиції та порядок роботи
- •§ 1. Розвиток і становлення організаційного забезпечення діяльності судів
- •§ 2. Система забезпечення функціонування судової влади
- •§ 3. Загальні засади фінансування судів
- •§ 4. Матеріально-технічне забезпечення
- •§ 5. Державна судова адміністрація України
- •5.1. Повноваження Державної судової адміністрації
- •§ 6. Територіальні управління Державної судової адміністрації України
- •§ 7. Академія суддів України
- •§ 8. Апарат суду
- •§ 9. Бібліотека судів
- •§ 10. Служба судових розпорядників
- •§11. Забезпечення охорони і підтримка громадського порядку в судах
- •§ 12. Символи судової влади
- •§ 13. Посвідчення судді
- •§ 1. Прокуратура України, її місце в системі органів державної влади, завдання
- •§ 2. Основні етапи розвитку прокуратури в Україні1
- •§ 3. Система, структура та порядок утворення органів прокуратури
- •3.4. Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя (на правах обласних)
- •3.5. Прокуратури міст, районні, міжрайонні та прирівняні до них прокуратури
- •§ 4. Принципи організації та діяльності органів прокуратури
- •§ 5. Функції прокуратури1
- •5.1. Функції підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів громадянина або держави
- •5.2. Функція досудового слідства
- •5.3. Нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство
- •5.5. Функція нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого
- •§ 6. Кадри органів прокуратури. Класні чини працівників органів прокуратури. Заохочення та дисциплінарна відповідальність прокурорів і слідчих прокуратури
- •§ 1. Організація виявлення і розслідування злочинів: поняття, види
- •§ 2. Органи, що здійснюють оперативно- розшукову діяльність, їх компетенція
- •§ 3. Органи, що здійснюють дізнання, їх система і компетенція
- •§ 4. Органи досудового слідства, їх система і компетенція
- •§ 5. Статус слідчого
- •§ 6. Слідчий апарат, його структура
- •§ 1. Призначення органів внутрішніх справ
- •§ 2. Система і структура органів внутрішніх справ
- •2.1. Система органів внутрішніх справ
- •2.2. Структура та діяльність органів внутрішніх справ
- •§ 1. Завдання, засади та правові підстави діяльності Служби безпеки України
- •§ 2. Система та організація діяльності Служби безпеки України
- •§ 3. Основні напрямки діяльності і повноваження органів Служби безпеки України
- •§ 4. Кадри органів Служби безпеки України
- •§ 5. Контроль і нагляд за діяльністю Служби безпеки України
- •§ 1. Державна податкова служба, її система, завдання та правові засади діяльності
- •§ 2. Податкова міліція, її завдання та повноваження
- •§ 3. Структура і кадри податкової міліції
- •§ 1. Органи юстиції України. Їх завдання, система та повноваження
- •§ 1. Примусове виконання рішень. Органи, що його здійснюють
- •§ 2. Правові засади діяльності державної виконавчої служби
- •§ 3. Сутність виконавчого провадження. Предмет діяльності органів державної виконавчої служби
- •§ 4. Місце державної виконавчої служби
- •§ 1. Поняття та сутність інституту адвокатури в Україні
- •1.1. Виникнення та розвиток інституту адвокатури в Україні
- •§ 2. Статус адвоката
- •§ 1. Поняття нотаріату
- •§ 2. Організація нотаріату
- •§ 3. Право на зайняття нотаріальною діяльністю
§ 4. Органи досудового слідства, їх система і компетенція
У розслідуванні кримінальних справ, особливо на початковому етапі, дізнання посідає значне місце, однак основною формою розслідування є досудове слідство, під час якого проводиться всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин справи, виявляються обставини, що як викривають, так і виправдовують обвинуваченого, а також обтяжують або пом'якшують його вину.
Слідство має назву «досудове» тому, що при його провадженні не вирішується питання про винність особи, яку притягнуто до кримінальної відповідальності. Таке слідство ніби передує судовому слідству, яке проводить суд. Лише суд може визнати особу винною у вчиненні злочину, але це не применшує значення досудового слідства. Його якість і повнота є передумовою та необхідною умовою успішного розгляду справи судом. Якщо цю умову порушено і не може бути поновлено в суді, справа може бути повернута судом на додаткове розслідування або ж по справі може бути винесено судом виправдання.
Основна відмінність між дізнанням та досудовим слідством полягає у тому, що органи дізнання здійснюють переважно оперативно-розшукові заходи, а у разі порушення кримінальної справи — слідчі дії, передбачені кримінально-процесуальним кодексом України (тобто кримінально-процесуальну діяльність), з метою встановлення особи, яка скоїла злочин. Органи ж досудового слідства здійснюють слідство у повному обсязі, починаючи з моменту порушення кримінальної справи або отримання справи від органів дізнання і закінчуючи провадження у справі направленням її до суду або припиненням. При цьому слідчі розслідують злочини лише шляхом провадження слідчих дій, передбачених кримінально-процесуальним кодексом України, і не здійснюють оперативно-розшукових заходів.
Таким чином, під досудовим слідством розуміється кримінально-процесуальна діяльність уповноважених на те органів держави по встановленню факту злочину та особи, яка його вчинила, збору, перевірці, дослідженню та оцінці доказів вчинення злочину.
Слідчі органи зобов'язані перевірити усі можливі по справі версії, встановити та притягти до відповідальності всіх осіб, котрі скоїли суспільно небезпечне діяння, що містить ознаки злочину. Слідчий має право допитувати свідків, призначати відповідні експертизи, проводити обшуки та огляди і виконувати всі інші необхідні дії, передбачені кримінально-процесуальним законодавством. Під час досудового слідства вживаються необхідні заходи, які забезпечують відшкодування збитків, заподіяних злочином. Крім цього, органи досудового слідства повинні виявляти причини і умови, які сприяли вчиненню злочину, і застосовувати заходи щодо їх усунення.
Важливим принципом кримінального процесу є неприпустимість розголошення даних досудового слідства, згідно з яким такі відомості можна оголосити лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Винні в розголошенні даних досудового слідства несуть кримінальну відповідальність за ст. 387 Кримінального кодексу України.
Слід відзначити, що інститут досудового слідства пройшов довгий і складний шлях розвитку. Після скасування в листопаді 1917 р. інституту судових слідчих попереднє слідство з кримінальних справ проводилося місцевими суддями одноособово, а по справах, підсудних революційним трибуналам, — слідчими комісіями, які створювалися губернськими або міськими Радами робітничих, солдатських та селянських депутатів. Принципові зміни в організації попереднього слідства були здійснені на початку двадцятих років. Колегіальна форма попереднього слідства була ліквідована. Проведення слідства покладалося на народних слідчих, які обиралися і відкликалися Радами. Слідчі були підпорядковані радам народних суддів і діяли в межах відведеної кожному з них дільниці.
У 1928 р. слідчий апарат було передано прокуратурі, а у 1940 р. слідчі підрозділи було створено також і в органах НКВС.
В Основах кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік, а також у Кримінально-процесуальному кодексі УРСР (1958-1961 рр.) вказувалося, що до органів попереднього слідства належать слідчі прокуратури і слідчі органи державної безпеки, а також визначалася їх підслідність.
У1963 р. було створено третій слідчий апарат — в органах МВС, а у 1998 р. — в податковій міліції. Така чотириланко- ва система органів досудового слідства існує дотепер.
Таким чином, органами досудового слідства є слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі органів безпеки і слідчі податкової міліції (ст. 102 КПК України).
Компетенція або, точніше кажучи, підслідність справ слідчим кожної з трьох ланок системи органів досудового слідства визначена у кримінально-процесуальному законодавстві (ст. 112 КПК).
Законодавець чітко розділив підслідність справ слідчим прокуратури, органів безпеки, органів внутрішніх справ та податкової міліції. За деякими категоріями справ досудове слідство проводиться тим органом, який порушив кримінальну справу.
Більшість кримінальних справ розслідують слідчі органів внутрішніх справ. Це більшість злочинів проти життя та здоров'я особи, проти власності, у сфері обігу наркотичних засобів та ін.
Розслідування кримінальних справ щодо умисних вбивств, статевих злочинів, злочинів у сфері службової діяльності належить до підслідності слідчих прокуратури.
Слідчі військової прокуратури розслідують кримінальні справи, які підсудні військовим судам.
Слідчі податкової міліції розслідують справи про фіктивне підприємництво, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів та ін.
До ведення слідчих органів СБУ віднесено розслідування особливо небезпечних державних злочинів — державної зради, шпигунства, диверсій тощо.
Слідчий працює у безпосередньому контакті з органами дізнання, особливо з міліцією. По справах, які розслідуються, він має право давати органам дізнання доручення і вказівки про проведення розшукових і слідчих дій, вимагати від органів дізнання сприяння у розслідуванні злочинів. Доручення і вказівки слідчого є для органів дізнання обов'язковими.
Прокурор здійснює керівництво роботою слідчих прокуратури та нагляд за дотриманням законів у всіх слідчих органах.