- •Організація судових та правоохоронних органів
- •§ 1. Правоохоронна діяльність. Правоохоронні органи
- •§ 2. Предмет і система навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 3. Джерела навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 1. Виникнення та розвиток інституту судової влади
- •§ 2. Поняття й основні ознаки судової влади
- •§ 2. Інституціональні принципи судової влади
- •§ 3. Організаційні (судоустрійні) принципи судової влади
- •3.1. Єдність судової системи і статусу суддів
- •§ 4. Функціональні (судочинні) принципи судової влади
- •4.1. Принцип державної мови судочинства
- •4.3. Принцип колегіального й одноособового розгляду судових справ
- •4.4. Принцип участі народу при здійсненні судової влади
- •4.5. Принцип здійснення судочинства на засадах рівності сторін
- •§ 1. Загальна характеристика судової системи
- •1 Поняття «суд» у значенні «судове засідання» є найбільш вживаним на побутовому рівні, у засобах масової інформації, де нерідко є такі, на-
- •1.2. Історія становлення судової системи в Україні
- •1.3. Міжнародно-правові принципи побудови судової системи держави
- •1.4. Принципи побудови судової системи за Конституцією України
- •§ 2. Система судів загальної юрисдикції
- •2.1. Структура системи судів загальної юрисдикції
- •§ 1. Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
- •§ 2. Порядок формування і структура Конституційного Суду України
- •§ 3. Статус судді Конституційного Суду України
- •§ 4. Повноваження Конституційного Суду України
- •§ 5. Конституційне провадження (провадження у справах в Конституційному Суді України)
- •§ 6. Рішення та висновки Конституційного Суду
- •§ 1. Суддівський корпус, його поняття та склад
- •§ 2. Формування суддівського корпусу
- •2.2. Вимоги, що висуваються до кандидатів на посади суддів
- •2.3. Порядок наділення кандидатів повноваженнями судді
- •§ 3. Правовий статус суддів
- •§ 4. Припинення повноважень суддів
- •§ 5. Народні засідателі та присяжні
- •5.3. Підстави та порядок звільнення від виконання обов'язків народного засідателя та присяжного
- •5.4. Порядок формування списків народних засідателів та присяжних
- •5.5. Залучення народних засідателів і присяжних до виконання обов'язків у суді
- •5.6. Права народних засідателів і присяжних та гарантії їх захисту
- •§ 1. Суддівське самоврядування: поняття, організаційні форми, загальна характеристика, завдання та значення
- •§ 1. Суддівське самоврядування: поняття, організаційні форми, загальна характеристика, завдання та значення
- •§ 2. Збори суддів: види, повноваження та порядок роботи
- •§ 3. Конференції суддів: повноваження та порядок роботи
- •§ 4. Ради суддів: поняття, повноваження та порядок роботи
- •§ 4. Ради суддів: поняття, повноваження та порядок роботи
- •§ 5. З'їзд суддів: повноваження та порядок
- •§ 6. Рада суддів України: повноваження та порядок роботи
- •§ 1. Статус кваліфікаційних комісій суддів: поняття, статус, види, склад, порядок формування
- •§ 1. Статус кваліфікаційних комісій суддів: поняття, статус, види, склад, порядок формування
- •§ 2. Повноваження кваліфікаційних комісій
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 4. Повноваження кваліфікаційних комісій щодо дисциплінарної відповідальності суддів
- •§ 1. Правовий статус Вищої ради юстиції
- •§ 2. Порядок формування та строк повноважень Вищої ради юстиції
- •§ 3. Повноваження та організація діяльності Вищої ради юстиції
- •3.1. Повноваження Вищої ради юстиції
- •3.4. Структура Вищої ради юстиції та порядок роботи
- •§ 1. Розвиток і становлення організаційного забезпечення діяльності судів
- •§ 2. Система забезпечення функціонування судової влади
- •§ 3. Загальні засади фінансування судів
- •§ 4. Матеріально-технічне забезпечення
- •§ 5. Державна судова адміністрація України
- •5.1. Повноваження Державної судової адміністрації
- •§ 6. Територіальні управління Державної судової адміністрації України
- •§ 7. Академія суддів України
- •§ 8. Апарат суду
- •§ 9. Бібліотека судів
- •§ 10. Служба судових розпорядників
- •§11. Забезпечення охорони і підтримка громадського порядку в судах
- •§ 12. Символи судової влади
- •§ 13. Посвідчення судді
- •§ 1. Прокуратура України, її місце в системі органів державної влади, завдання
- •§ 2. Основні етапи розвитку прокуратури в Україні1
- •§ 3. Система, структура та порядок утворення органів прокуратури
- •3.4. Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя (на правах обласних)
- •3.5. Прокуратури міст, районні, міжрайонні та прирівняні до них прокуратури
- •§ 4. Принципи організації та діяльності органів прокуратури
- •§ 5. Функції прокуратури1
- •5.1. Функції підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів громадянина або держави
- •5.2. Функція досудового слідства
- •5.3. Нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство
- •5.5. Функція нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого
- •§ 6. Кадри органів прокуратури. Класні чини працівників органів прокуратури. Заохочення та дисциплінарна відповідальність прокурорів і слідчих прокуратури
- •§ 1. Організація виявлення і розслідування злочинів: поняття, види
- •§ 2. Органи, що здійснюють оперативно- розшукову діяльність, їх компетенція
- •§ 3. Органи, що здійснюють дізнання, їх система і компетенція
- •§ 4. Органи досудового слідства, їх система і компетенція
- •§ 5. Статус слідчого
- •§ 6. Слідчий апарат, його структура
- •§ 1. Призначення органів внутрішніх справ
- •§ 2. Система і структура органів внутрішніх справ
- •2.1. Система органів внутрішніх справ
- •2.2. Структура та діяльність органів внутрішніх справ
- •§ 1. Завдання, засади та правові підстави діяльності Служби безпеки України
- •§ 2. Система та організація діяльності Служби безпеки України
- •§ 3. Основні напрямки діяльності і повноваження органів Служби безпеки України
- •§ 4. Кадри органів Служби безпеки України
- •§ 5. Контроль і нагляд за діяльністю Служби безпеки України
- •§ 1. Державна податкова служба, її система, завдання та правові засади діяльності
- •§ 2. Податкова міліція, її завдання та повноваження
- •§ 3. Структура і кадри податкової міліції
- •§ 1. Органи юстиції України. Їх завдання, система та повноваження
- •§ 1. Примусове виконання рішень. Органи, що його здійснюють
- •§ 2. Правові засади діяльності державної виконавчої служби
- •§ 3. Сутність виконавчого провадження. Предмет діяльності органів державної виконавчої служби
- •§ 4. Місце державної виконавчої служби
- •§ 1. Поняття та сутність інституту адвокатури в Україні
- •1.1. Виникнення та розвиток інституту адвокатури в Україні
- •§ 2. Статус адвоката
- •§ 1. Поняття нотаріату
- •§ 2. Організація нотаріату
- •§ 3. Право на зайняття нотаріальною діяльністю
§ 5. Контроль і нагляд за діяльністю Служби безпеки України
Постійний контроль за діяльністю Служби безпеки України, дотриманням нею законодавства здійснюється комісією Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки. Голова СБУ регулярно інформує Верховну Раду України про діяльність Служби безпеки, стан державної безпеки, дотримання чинного законодавства, забезпечення прав і свобод людини та інші питання.
Контроль за діяльністю Служби безпеки України здійснюється також Президентом, якому вона підпорядкована.
Служба безпеки України регулярно у порядку, визначеному Президентом України, інформує його, а також членів Ради національної безпеки і оборони України з основних питань своєї діяльності, про випадки порушення законодавства, а також на їх вимогу подає інші необхідні відомості.
Окрім цього, закон визначає, що Голова СБУ щорічно подає Президенту України письмовий звіт про діяльність Служби безпеки України. Крім органів, що здійснюють контроль за діяльністю Служби безпеки України, закон встановлює і прокурорський нагляд за додержанням законів у її діяльності. Стаття 34 Закону України «Про Службу безпеки України» визначає: «Нагляд за додержанням і застосуванням законів Службою безпеки України здійснює Генеральний прокурор України та уповноважені ним прокурори. У Генеральній прокуратурі України, в прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя створені відділи, що здійснюють нагляд за додержанням і застосуванням законів Службою безпеки. При цьому основна увага приділяється нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, а також при затриманні осіб і триманні їх у місцях попереднього ув'язнення — слідчих ізоляторах».
Такі функції прокуратури передбачені Законом України «Про прокуратуру», яким також визначені акти прокурорського реагування на виявлені порушення законів Службою безпеки України.
Розділ XV
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА. ПОДАТКОВА МІЛІЦІЯ
§ 1. Державна податкова служба, її система, завдання та правові засади діяльності
Державна податкова служба (ДПС) — це молодий інститут державної влади України. Свою історію вона бере з кінця минулого сторіччя, коли 4 грудня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Закон України «Про державну податкову службу в Українській УРСР». У цей же період було започатковано податкову систему України прийняттям Верховною Радою низки інших законодавчих актів: «Про систему оподаткування», «Про оподаткування доходів підприємств і організацій», «Про державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів» та деяких інших.
Таким чином, була створена податкова система, яка стала важливим складовим елементом нашої держави. Новий етап розвитку податкової системи почався з видання Указу Президента України від 22 серпня 1996 р. «Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій». Зміни та доповнення, внесені на протязі останніх років до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в основному завершили законодавче врегулювання діяльності державної податкової служби.
Відповідно до закону до системи органів державної податкової служби України належать:
— Державна податкова адміністрація України (ДПА);
420
державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
державні податкові інспекції в районах, містах (окрім міст Києва та Севастополя) (далі — органи державної податкової служби).
Залежно від кількості платників податків та інших місцевих умов Державна податкова адміністрація може утворювати міжрайонні об'єднані державні податкові інспекції.
У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні -спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (далі — податкова міліція). Структура Державної податкової адміністрації України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Важливе місце в діяльності державної податкової служби, як і в державі загалом, посідає формування бюджету за рахунок грошових доходів, джерелом яких є податки, що сплачуються юридичними та фізичними особами. Податки — це обов'язкові загальнодержавні та місцеві збори у вигляді плати за додану вартість, плати за землю, за прибуток, акцизний збір та ін. Податок сплачується юридичними і фізичними особами за ставками, встановленими державою.
Державна податкова адміністрація та її органи на місцях зобов'язані контролювати своєчасність і повноту сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів усіма господарюючими суб'єктами (фізичними та юридичними особами). У зв'язку з цим ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» чітко визначає завдання органів державної податкової служби:
здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю, обчисленням, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі — податки, інші платежі);
внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;
прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;
формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб;
роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;
запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення. Вказанафунк- ція є правоохоронною у вузькому розумінні цього слова, і тому державна податкова служба має статус правоохоронного органу.
При виконанні завдань, що визначаються законодавством, органи державної податкової служби тісно взаємодіють з іншими органами. Вони координують свою діяльність з фінансовими органами, органами Державного казначейства, органами внутрішніх справ, Служби безпеки, прокуратури, митними органами, органами статистики, Контрольно- ревізійною службою та іншими контролюючими органами, установами банків, а також з податковими службами інших держав.
У своїй діяльності органи державної податкової служби керуються Конституцією України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», норматйвно-право- вими актами вищого рівня юридичного значення, що регулюють порядок обчислення і сплати різних видів податків і відрахувань, Законом України «Про боротьбу з корупцією», Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», нормами Кодексу про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства, Кримінально-процесуального кодексу, Кримінального кодексу, рішеннями Верховної Ради АР Крим і Ради міністрів АР Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень, а також наказами, інструкціями, положеннями, які видаються Державною податковою адміністрацією України.
Повноваження (права та обов'язки) органів державної податкової служби визначені у статтях 2 і 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Для ефективного функціонування органів Державної податкової служби, виконання у повному обсязі визначених законом функцій законодавець надав їм відповідні права та обов'язки, які спрямовані на: 1) облік платників податків; 2) перевірку додержання податкового законодавства; 3) застосування податкових санкцій при порушенні податкового законодавства; 4) запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової служби.
Облік платників податків — це один із головних обов'язків органів ДПС. Він здійснюється шляхом ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, ведення Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб. Для всіх платників податків постановка на податковий облік є обов'язковою.
З цією метою органи податкової служби мають право: одержувати безоплатно необхідні відомості від підприємств, установ, організацій, включаючи Національний банк та його установи, комерційні банки, громадян — суб'єктів підприємницької діяльності, — довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки підприємств, установ, організацій та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків; одержувати необхідні відомості для формування Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язків платежів від підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності, — про суми доходів і утриманих з них податків, інших платежів; від органів, уповноважених проводити державну реєстрацію, а також видавати спеціальні дозволи (ліцензії, патенти тощо) на здійснення деяких видів підприємницької діяльності, — про видачу таких дозволів суб'єктам підприємницької діяльності; від органів внутрішніх справ — про громадян, які прибули на проживання до відповідного населеного пункту чи вибули з нього; від органів реєстрації актів громадського стану — про громадян, які померли; від митних органів щомісяця звітні дані про ввезення на митну територію України імпортних товарів і стягнення при цьому податків, інших платежів; від органів статистики — відомості, необхідні для використання їх при проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності.
Перевірка додержання податкового законодавства здійснюється шляхом контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції; порядку розрахунків зі споживачем з використанням електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем і товарно-касових книг; лімітів, готівки в касах та їх використання, а також контроль за наявністю свідоцтв про державну реєстраціюсуб'єктівпідприємницькоїдіяльностіталіцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності.
Застосування податкових санкцій за порушення податкового законодавства, визначених законодавством, — це один із важливих напрямків діяльності органів податкової служби. Державна податкова служба має право застосовувати податкові санкції у вигляді: стягнення недоїмки, накладання адміністративного штрафу, нарахування пені або зупинення операцій на розрахункових рахунках.
Діяльність органів податкової служби щодо запобігання правопорушенням, у тому числі і злочинам, чітко визначена в їх правах та обов'язках. Усі зусилля органів податкової служби спрямовані на контроль за виконанням платниками податків обов'язків перед державою, дотриманням податкового законодавства, недопущенням його порушень. Дії органів податкової служби, спрямовані на встановлення обліку платників податків, перевірку додержання ними податкового законодавства, є ефективним заходом запобігання правопорушенням.
Законом України «Про державну податкову службу в Україні» визначені обов'язки та відповідальність посадових осіб органів державної податкової служби. Так, у ст. 13 Закону передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів та охоронюва- них законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи ДПС функцій та повною мірою використовувати надані їм права. За невиконання або неналежне виконання посадовими особами ДПС своїх обов'язків вони притягуються до дисциплінарної, адміністративної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством. Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб ДПС, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету. Посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися комерційної та службової таємниці.