§ 5. Контроль і нагляд за діяльністю Служби безпеки України

Постійний контроль за діяльністю Служби безпеки Ук­раїни, дотриманням нею законодавства здійснюється ко­місією Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки. Голова СБУ регулярно інформує Верховну Раду Ук­раїни про діяльність Служби безпеки, стан державної безпе­ки, дотримання чинного законодавства, забезпечення прав і свобод людини та інші питання.

Контроль за діяльністю Служби безпеки України здій­снюється також Президентом, якому вона підпорядкована.

Служба безпеки України регулярно у порядку, визначе­ному Президентом України, інформує його, а також членів Ради національної безпеки і оборони України з основних пи­тань своєї діяльності, про випадки порушення законодав­ства, а також на їх вимогу подає інші необхідні відомості.

Окрім цього, закон визначає, що Голова СБУ щорічно по­дає Президенту України письмовий звіт про діяльність Служби безпеки України. Крім органів, що здійснюють кон­троль за діяльністю Служби безпеки України, закон вста­новлює і прокурорський нагляд за додержанням законів у її діяльності. Стаття 34 Закону України «Про Службу безпеки України» визначає: «Нагляд за додержанням і застосуван­ням законів Службою безпеки України здійснює Генераль­ний прокурор України та уповноважені ним прокурори. У Ге­неральній прокуратурі України, в прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя ство­рені відділи, що здійснюють нагляд за додержанням і засто­суванням законів Службою безпеки. При цьому основна ува­га приділяється нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, а також при затриманні осіб і триманні їх у місцях попереднього ув'язнення — слідчих ізоляторах».

Такі функції прокуратури передбачені Законом України «Про прокуратуру», яким також визначені акти прокурор­ського реагування на виявлені порушення законів Службою безпеки України.

Розділ XV

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА. ПОДАТКОВА МІЛІЦІЯ

§ 1. Державна податкова служба, її система, завдання та правові засади діяльності

Державна податкова служба (ДПС) — це молодий інститут державної влади України. Свою історію вона бере з кінця ми­нулого сторіччя, коли 4 грудня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Закон України «Про державну податкову службу в Українській УРСР». У цей же період було започатковано по­даткову систему України прийняттям Верховною Радою низ­ки інших законодавчих актів: «Про систему оподаткування», «Про оподаткування доходів підприємств і організацій», «Про державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів» та деяких інших.

Таким чином, була створена податкова система, яка стала важливим складовим елементом нашої держави. Новий етап розвитку податкової системи почався з видання Указу Пре­зидента України від 22 серпня 1996 р. «Про утворення Дер­жавної податкової адміністрації України та місцевих дер­жавних податкових адміністрацій». Зміни та доповнення, внесені на протязі останніх років до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в основному завер­шили законодавче врегулювання діяльності державної по­даткової служби.

Відповідно до закону до системи органів державної по­даткової служби України належать:

— Державна податкова адміністрація України (ДПА);

420

• державні податкові адміністрації в Автономній Респуб­ліці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

• державні податкові інспекції в районах, містах (окрім міст Києва та Севастополя) (далі — органи державної податкової служби).

Залежно від кількості платників податків та інших місце­вих умов Державна податкова адміністрація може утворю­вати міжрайонні об'єднані державні податкові інспекції.

У складі органів державної податкової служби знаходять­ся відповідні -спеціальні підрозділи по боротьбі з податкови­ми правопорушеннями (далі — податкова міліція). Структу­ра Державної податкової адміністрації України затверд­жується Кабінетом Міністрів України.

Важливе місце в діяльності державної податкової служби, як і в державі загалом, посідає формування бюджету за раху­нок грошових доходів, джерелом яких є податки, що сплачу­ються юридичними та фізичними особами. Податки — це обов'язкові загальнодержавні та місцеві збори у вигляді пла­ти за додану вартість, плати за землю, за прибуток, акциз­ний збір та ін. Податок сплачується юридичними і фізични­ми особами за ставками, встановленими державою.

Державна податкова адміністрація та її органи на місцях зобов'язані контролювати своєчасність і повноту сплати по­датків, зборів та інших обов'язкових платежів усіма госпо­дарюючими суб'єктами (фізичними та юридичними особа­ми). У зв'язку з цим ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» чітко визначає завдання ор­ганів державної податкової служби:

1. здійснення контролю за додержанням податкового за­конодавства, правильністю, обчисленням, повнотою і своє­часністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподат­кових доходів, установлених законодавством (далі — подат­ки, інші платежі);

2. внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

3. прийняття у випадках, передбачених законом, норма­тивно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

4. формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків — юридич­них осіб;

5. роз'яснення законодавства з питань оподаткування се­ред платників податків;

6. запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення. Вказанафунк- ція є правоохоронною у вузькому розумінні цього слова, і тому державна податкова служба має статус правоохоронно­го органу.

При виконанні завдань, що визначаються законодавст­вом, органи державної податкової служби тісно взаємодіють з іншими органами. Вони координують свою діяльність з фінансовими органами, органами Державного казначейст­ва, органами внутрішніх справ, Служби безпеки, прокурату­ри, митними органами, органами статистики, Контрольно- ревізійною службою та іншими контролюючими органами, установами банків, а також з податковими службами інших держав.

У своїй діяльності органи державної податкової служби керуються Конституцією України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», норматйвно-право- вими актами вищого рівня юридичного значення, що ре­гулюють порядок обчислення і сплати різних видів податків і відрахувань, Законом України «Про боротьбу з корупцією», Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», нормами Кодексу про адміністративні правопорушення, Ко­дексу адміністративного судочинства, Кримінально-проце­суального кодексу, Кримінального кодексу, рішеннями Вер­ховної Ради АР Крим і Ради міністрів АР Крим, органів міс­цевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень, а також наказами, інструкціями, по­ложеннями, які видаються Державною податковою адміні­страцією України.

Повноваження (права та обов'язки) органів державної податкової служби визначені у статтях 2 і 13 Закону Ук­раїни «Про державну податкову службу в Україні». Для ефек­тивного функціонування органів Державної податкової служ­би, виконання у повному обсязі визначених законом функцій законодавець надав їм відповідні права та обов'язки, які спря­мовані на: 1) облік платників податків; 2) перевірку додер­жання податкового законодавства; 3) застосування податко­вих санкцій при порушенні податкового законодавства; 4) за­побігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової служби.

Облік платників податків — це один із головних обов'яз­ків органів ДПС. Він здійснюється шляхом ведення Держав­ного реєстру фізичних осіб — платників податків, ведення Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб. Для всіх платників податків постановка на податковий облік є обов'язковою.

З цією метою органи податкової служби мають право: одержувати безоплатно необхідні відомості від підприємств, установ, організацій, включаючи Національний банк та його установи, комерційні банки, громадян — суб'єктів підприєм­ницької діяльності, — довідки, копії документів про фінан­сово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки під­приємств, установ, організацій та іншу інформацію, пов'яза­ну з обчисленням та сплатою податків; одержувати необхідні відомості для формування Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язків платежів від підприємств, установ, організацій незалежно від форм влас­ності, включаючи Національний банк України та його уста­нови, комерційні банки та громадян — суб'єктів підпри­ємницької діяльності, — про суми доходів і утриманих з них податків, інших платежів; від органів, уповноважених про­водити державну реєстрацію, а також видавати спеціальні дозволи (ліцензії, патенти тощо) на здійснення деяких видів підприємницької діяльності, — про видачу таких дозволів суб'єктам підприємницької діяльності; від органів внут­рішніх справ — про громадян, які прибули на проживання до відповідного населеного пункту чи вибули з нього; від ор­ганів реєстрації актів громадського стану — про громадян, які померли; від митних органів щомісяця звітні дані про ввезення на митну територію України імпортних товарів і стягнення при цьому податків, інших платежів; від органів статистики — відомості, необхідні для використання їх при проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності під­приємств, установ, організацій усіх форм власності.

Перевірка додержання податкового законодавства здійснюється шляхом контролю за додержанням законодав­ства про податки, інші платежі, валютні операції; порядку розрахунків зі споживачем з використанням електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем і товар­но-касових книг; лімітів, готівки в касах та їх використан­ня, а також контроль за наявністю свідоцтв про державну реєстраціюсуб'єктівпідприємницькоїдіяльностіталіцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окре­мих видів підприємницької діяльності.

Застосування податкових санкцій за порушення по­даткового законодавства, визначених законодавством, — це один із важливих напрямків діяльності органів податко­вої служби. Державна податкова служба має право застосо­вувати податкові санкції у вигляді: стягнення недоїмки, накладання адміністративного штрафу, нарахування пені або зупинення операцій на розрахункових рахунках.

Діяльність органів податкової служби щодо запобіган­ня правопорушенням, у тому числі і злочинам, чітко визна­чена в їх правах та обов'язках. Усі зусилля органів податко­вої служби спрямовані на контроль за виконанням платни­ками податків обов'язків перед державою, дотриманням податкового законодавства, недопущенням його порушень. Дії органів податкової служби, спрямовані на встановлення обліку платників податків, перевірку додержання ними по­даткового законодавства, є ефективним заходом запобігання правопорушенням.

Законом України «Про державну податкову службу в Ук­раїні» визначені обов'язки та відповідальність посадових осіб органів державної податкової служби. Так, у ст. 13 За­кону передбачено, що посадові особи органів державної по­даткової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів та охоронюва- них законом інтересів громадян, підприємств, установ, ор­ганізацій, забезпечувати виконання покладених на органи ДПС функцій та повною мірою використовувати надані їм права. За невиконання або неналежне виконання посадови­ми особами ДПС своїх обов'язків вони притягуються до дис­циплінарної, адміністративної та матеріальної відповідаль­ності згідно з чинним законодавством. Збитки, завдані непра­вомірними діями посадових осіб ДПС, підлягають відшкоду­ванню за рахунок коштів Державного бюджету. Посадові осо­би органів державної податкової служби зобов'язані дотри­муватися комерційної та службової таємниці.