Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОРГАНІЗАЦІЯ СУДОВИХ ТА ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
16.11.2019
Размер:
2.63 Mб
Скачать

§ 2. Порядок формування та строк повноважень Вищої ради юстиції

У процесі формування Вищої ради юстиції беруть участь усі три гілки державної влади України, а також представни­ки адвокатури України, юридичної науки і прокуратури. Та­кий порядок дозволяє виключити домінуюче становище якої-небудь гілки влади при ухваленні рішення стосовно кандидатів на посаду суддів або при притягненні останніх до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до Конституції України Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. По три члена ради обирається Верховною Радою України, Президентом України, з'їздом суддів України, з'їздом адвокатів України, з'їздом представ­ників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ; всеукраїнська конференція працівників прокура­тури обирає двох членів. Також до складу Вищої ради юс­тиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомен­дований громадянин України, не молодший тридцяти п'яти років і не старший шістдесяти років, який проживає в Ук­раїні не менше десяти останніх років, володіє державною мо­вою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи у галузі права не менше десяти років. Ці вимоги не поширюються на осіб, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою.

Членами Вищої ради юстиції не можуть бути особи, виз­нані судом недієздатними або обмежено дієздатними, та осо­би, які мають незняту або непогашену судимість.

Президент України призначає трьох членів Вищої ради юстиції (далі — ВРЮ) через видання указу. Закон надає йому право вибирати їх з-поміж осіб за власним розсудом за умови їх відповідності загальним вимогам, що висуваються до членів Вищої ради юстиції.

Верховна Рада України призначає членів Вищої ради юс­тиції таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Кандидати на цю посаду пропонуються депутатськими гру­пами і фракціями. Для цього свої голоси за них повинні від­дати більшість від конституційного складу Верховної Ради України.

Суддівська спільнота призначає членів Вищої ради юсти­ції на з'їзді суддів України — вищому органі суддівського самоврядування. Порядок скликання з'їзду визначається Законом України «Про судоустрій України». Делегатів на з'їзд суддів України можуть обирати й направляти конфе­ренції суддів загальних місцевих і апеляційних судів, кон­ференція суддів військових судів і конференція суддів спеціалізованих судів, а також збори суддів Апеляційного суду України за нормою представництва, визначеною Радою суддів України. Збори суддів Конституційного Суду України обирають на з'їзд трьох делегатів із числа суддів цього суду. Такий порядок забезпечує присутність представників усіх видів судів при обранні членів Вищої ради юстиції від судо­вої системи.

Від з'їзда адвокатів України до Вищої ради юстиції обира­ються 3 члени ради. Делегати на з'їзд адвокатів України оби­раються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міських (міст Києва та Севастополя) конференціях адвокатів, участь в яких можуть брати не більше п'яти деле­гатів від кожного району або міста обласного підпорядкуван­ня, які обираються районними або міськими (міст обласного підпорядкування) конференціями адвокатів.

Висування кандидатів і призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом представників юридичних вищих навчаль­них закладів і наукових установ здійснюється в порядку, пе­редбаченому законом. Делегати на з'їзд представників юри­дичних вищих навчальних закладів і наукових установ оби­раються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міських (міст Києва та Севастополя) конференціях їх працівників.

На всеукраїнській конференції працівників прокуратури до Вищої ради юстиції обираються два представники. У свою чер­гу на всеукраїнську конференцію працівників прокуратури представники обираються на республіканській (АР Крим), об­ласних, міських (міст Києва та Севастополя) конференціях, участь в яких мають право брати всі працівники органів проку­ратури відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Для набуття повноважень у повному обсязі член Вищої ради юстиції повинен пройти три етапи:

а) призначення на відповідному з'їзді або конференції членом Вищої ради юстиції;

б) прийняття присяги члена ВРЮ на засіданні Верховної Ради України. Присяга складається перед вступом на поса­ду, але не пізніше перебігу двох місяців із дня призначення. Відмова від складання присяги має наслідком втрату член­ства у Вищій раді юстиції (ст. 17 Закону України «Про Вищу раду юстиції»);

в) набуття знов обраним складом Вищої ради юстиції чин­ності. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Вищу раду юстиції» Рада є повноважною за умови призначення не менше трьох чвертей від її конституційного складу (не мен­ше 15 членів) і складання ними присяги з урахуванням тих осіб, які входять до складу за посадою. Вища рада юстиції є органом колегіальним, тому кожен її член стає правомочним тільки після набуття чинності Радою в цілому.

Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість років. Особи, які входять до складу за посадою, вибувають зі скла­ду ВРЮ з дня звільнення з посади.