§ 4. Припинення повноважень суддів

Припинення повноважень суддів досить близько межує з припиненням статусу судді. Однак ці два явища не є тотож­ними, хоча у певних випадках й збігаються одне з одним. Звільнення судді з посади є юридичним фактом припинення суддівських повноважень. Однак позбавлення судді повно­важень не завжди позбавляє його статусу. Тобто статус судді не втрачається, а трансформується навіть після припинення суддівських повноважень. Наприклад, коли суддя на закон­них підставах виходить у відставку та позбавляється права здійснювати правосуддя, за ним зберігається звання судді, а також певні гарантії статусу судді. Правові засади статусу судді, що перебуває у відставці, закріплені ст. 43 Закону Ук­раїни «Про статус суддів».

Підстави і порядок припинення повноважень судді вста­новлені ч. 5 ст. 126 Конституції України, ст. 15 Закону Ук­раїни «Про статус суддів», ст. ст. 31, 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції», Гл. З Закону України «Про поря­док обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України». Особливості та порядок припинення повноважень судді Конституційного Суду Ук­раїни передбачено ст. 23 Закону України «Про Консти­туційний Суд України».

4.1. Підстави припинення повноважень суддів

Конституція містить положення, відповідно до якого звільнити суддю з посади може лише відповідний суб'єкт, котрий призначив (обрав) його на посаду. Рішення про звіль­нення судді з посади міститься у відповідному акті Президен­та чи Верховної Ради України із вказівкою підстав його вине­сення. Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

Згідно зі ст. ст. 31, 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» розрізняється звільнення судді з посади на загаль­них (п. п. 1-3, 7-9 ст. 126 Конституції) та особливих підста­вах (п. п. 4-6 ст. 126 Конституції).

Аналіз конституційного положення дозволяє виділити наступні групи підстав звільнення судді з посади:

1. настання певної умови, що перешкоджає подальшому перебуванню судді на посаді: а) закінчення строку, на який його було обрано чи призначено; б) досягнення суддею шіст­десяти п'яти років; в) хвороба судді, що перешкоджає по­дальшому виконанню обов'язків судді; г) подання ним заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажан­ням;

2. у порядку дисциплінарного провадження у випадках: а) порушення суддею вимог щодо несумісності; б) порушен­ня суддею присяги;

3. у зв'язку з установленням певного юридичного факту: а) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді; б) припинення його громадянства; в) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Смерть судді імперативно визначено як підставу для авто­матичного припинення його повноважень.

Слід зазначити, що закінчення строку, на який обрано чи призначено суддю, стосується тільки суддів Конституційно­го Суду та суддів, які вперше призначаються на посаду. Реш­та суддів обіймає посади безстроково, але відповідно до п. 2 ст. 126 Конституції України вони повинні бути звільнені з посади після досягнення шістдесяти п'яти років.

Підстави набуття статусу судді нерозривно пов'язані з підставами припинення повноважень носія судової влади. Втрата або порушення якоїсь вимоги, обов'язкової для на­буття статусу судді, призводить до порушення питання про припинення повноважень.

Звільнення судді з посади внаслідок порушення присяги. У встановленому Конституцією переліку підстав звільнення з посади немає таких підстав як звільнення судді з посади в порядку дисциплінарного провадження, за професійною невідповідністю чи невідповідністю судді займаній посаді. Суддя може бути звільнений з посади за дисциплінарні пра­вопорушення тільки у випадку порушення ним вимог щодо несумісності чи присяги. Водночас порушення суддею вимог несумісності є однією з форм порушення присяги, що випли­ває із сутності присяги судді.

Набрання законної сили обвинувальним вироком віднос­но судді є підставою припинення не тільки суддівських пов­новажень, але й статусу судді. Суддя звільняється з посади у разі вчинення злочину, в обвинуваченні якого його віддано до суду та у встановленому порядку визнано винним. Обви­нувальний вирок стосовно судді повинен набути законної сили. Вирок суду з кримінальних справ набуває законної сили не з моменту його проголошення. Згідно зі ст. ст. 349, 354 КПК України на вирок суду першої інстанції може бути подана апеляція протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, — в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. По­дання апеляції на вирок суду зупиняє набрання ним закон­ної сили та його виконання. Тільки після остаточного ви­рішення справи в апеляційній інстанції вирок набуває за­конної сили. Також якщо стосовно судді набере законної сили обвинувальний вирок суду іншої країни, він підлягає звільненню з посади за цією підставою.

Припинення громадянства України є неодмінною та без­умовною підставою звільнення судді з посади. Підстави, умови та порядок припинення громадянства України визна­чаються Законом України «Про громадянство України». До прийняття указу Президента України про припинення гро­мадянства та набуття ним чинності суддя не може бути звільнений з підстав припинення громадянства.

Суддя звільняється з посади у випадку визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим. За загальними правилами, передбаченими ст. ст. 43, 46 ЦК України, особу може бути визнано безвісно відсутньою або оголошено по­мерлою в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Судді можуть припинити свою судову діяльність за влас­ним бажанням. Заява про звільнення судді за власним ба­жанням повинна подаватись до Вищої ради юстиції, яка згідно ч. 2 ст. 31 Закону України «Про Вищу раду юстиції» вносить подання про звільнення судді з посади до органу, який його призначив або обрав, після попереднього з'ясу­вання дійсного волевиявлення судді, а також, чи не мав місце сторонній вплив на нього або примус. Загальні підста­ви звільнення за власним бажанням передбачені ст. 38 Ко­дексу законів про працю України. Якщо суддя відпрацював на посаді судді не менше 20 років, він має право на вихід у відставку та набуття статусу судді у відставці (ст. 43 Закону України «Про статус суддів»).

4.2. Процедура припинення повноважень судді

Правові засади порушення та вирішення по суті питання про припинення повноважень відповідних категорій суддів передбачено законами «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України» (Гл. 3), «Про статус суддів» (ст. 15), «Про Вищу раду юстиції» (ст. 31), «Про Конституційний Суд України» (ст. 23).

Так, рішення про припинення повноважень судді Консти­туційного Суду України у випадках закінчення строку при­значення, досягнення суддею шістдесяти п'яти років, не­можливості виконувати свої повноваження за станом здо­ров'я, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього, припинення його громадянства, визнання його без­вісно відсутнім або оголошення померлим, подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням приймається на засіданні Конституційного Суду України, а у випадках припинення повноважень за підста­вою порушення суддею присяги або порушення суддею ви­мог щодо несумісності — Верховною Радою України.

Щодо суддів судів загальної юрисдикції, то за наявності законних підстав рішення про припинення повноважень судді приймається тим органом, який призначив (Президен­том України) або обрав (Верховною Радою України) суддю. Попередню процедуру припинення повноважень суддів судів загальної юрисдикції здійснює Вища рада юстиції, яка за пропозицією кваліфікаційної комісії суддів або за власною ініціативою вносить подання про звільнення суддів з посади до органу, який їх призначив або обрав. До Вищої ради юс­тиції з пропозицією внести подання про звільнення судді з посади можуть звернутися відповідна кваліфікаційна ко­місія суддів або член Вищої ради юстиції.

Рішення щодо пропозицій про звільнення суддів за обста­вин: закінчення строку, на який його обрано чи призначено; досягнення суддею шістдесяти п'яти років; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; припи­нення його громадянства; визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; подання суддею заяви про від­ставку або про звільнення з посади за власним бажанням — приймається на засіданні Вищої ради юстиції більшістю го­лосів її членів, які беруть участь у засіданні.

Питання про звільнення судді з причин порушення суд­дею вимог щодо несумісності; порушення суддею присяги; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього

Вища рада юстиції розглядає після надання кваліфікаційною комісією відповідного висновку або за власною ініціативою. Суддя, справа якого розглядається, обов'язково запрошу­ється на засідання.

Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді з підстав порушення вимог щодо не­сумісності та порушення присяги приймається не менш як двома третинами голосів членів Вищої ради юстиції, які взя­ли участь у засіданні, а у випадку набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді — більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції, тоб­то не менше 11 голосів. Член Вищої ради юстиції, який по­рушив питання перед ВРЮ про звільнення з посади судді, не бере участі в голосуванні.

У разі прийняття рішення про звільнення судді з посади Вища рада юстиції надсилає своє подання з матеріалами пе­ревірки та розгляду до органу, який уповноважений прий­няти остаточне рішення.

Про наявність підстав для припинення повноважень судді голова суду або голова вищого суду повідомляє орган, що призначив або обрав суддю, протягом не більше одного міся­ця з дня виникнення підстав, передбачених законом. До повідомлення додаються документи, які свідчать про на­явність підстав для припинення повноважень судді (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про статус суддів»).

Суддя, якого призначено вперше на строк п'ять років, звільняється з посади Президентом України. Матеріали про­вадження щодо звільнення судді надсилаються до Секретаріа­ту Президента, де вони перевіряються і за результатами цього готується проект указу про припинення повноважень судді.

Що стосується суддів, обраних на посади безстроково, то процедуру їх звільнення закріплено в Законі України «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади про­фесійного судді Верховною Радою України» та Регламенті Верховної Ради.

Ініціювання питання про звільнення з посади судді, обрано­го безстроково, відповідно до пунктів 1-3, 6-9 ч. 5 ст. 126 Кон­ституції України здійснюється в наступному порядку:

1. у випадках, передбачених п. п. 1-3, 9 ч. 5 ст. 126 Кон­ституції, суддя з відповідною заявою звертається до тери­торіального управління Державної судової адміністрації, а судді Верховного Суду України або вищого спеціалізованого суду — до голови відповідного суду;

2. подання про звільнення з посади судді на підставах, пе­редбачених п. п. 1-3, 6-9 ч. 5 ст. 126 Конституції, вноситься територіальним управлінням Державної судової адміні­страції до відповідної кваліфікаційної комісії суддів, а щодо судді Верховного Суду України та судді спеціалізованого суду — головами цих судів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3. пропозиція щодо прийняття подання про звільнення з посади судді вноситься відповідною кваліфікаційною комісією суддів до Вищої ради юстиції;

4. Вища рада юстиції за пропозицією відповідної ква­ліфікаційної комісії суддів або за власною ініціативою вно­сить подання про звільнення з посади судді до Верховної Ради України.

Ініціювання питання про звільнення з посади судді на підставах, передбачених п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 126 Конституції, здійснюється в наступному порядку:

1. відповідна кваліфікаційна комісія суддів, Вища рада юстиції розглядають та перевіряють звернення Комітету Верховної Ради України, депутатів, Уповноваженого Вер­ховної Ради з прав людини, інших посадових осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, гро­мадян, якщо вони містять відомості про наявність підстав для звільнення з посади судді, що передбачені п. 4, 5 ч. 5 ст. 126 Конституції;

2. відповідна кваліфікаційна комісія суддів або член Ви­щої ради юстиції вносить до Вищої ради юстиції пропозиції про прийняття подання про звільнення з посади судді;

3. Вища рада юстиції розглядає пропозицію про звільнен­ня з посади судді в порядку, передбаченому Законом України «Про Вищу раду юстиції України»;

4. Вища рада юстиції вносить подання про звільнення з посади судді до Верховної Ради України.

Таким чином, згідно з законом процедура звільнення з по­сади судді, обраного безстроково, здійснюється в декілька етапів:

1. ініціювання перед Вищою радою юстиції питання про звільнення з посади судді;

2. розгляд питання Вищою радою юстиції й прийняття рішення щодо внесення подання до Верховної Ради Ук­раїни;

3. направлення Вищою радою юстиції до Верховної Ради України матеріалів про звільнення;

4. розгляд подання Вищої ради юстиції відповідним Комітетом Верховної Ради (до компетенції якого входить розгляд питань про звільнення суддів, обраних безстроково) та прийняття рішення по суті цього подання;

5. розгляд подання Вищої ради юстиції та висновку Комітету на пленарному засіданні Верховної Ради та прий­няття відповідного рішення.

Порядок розгляду Комітетом ВР України подання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, перевірки звернень або повідомлень щодо діяльності судді аналогічний порядку при обранні його на посаду. Участь судді, стосовно якого розглядається подання про звільнення, є обов'язко­вою, а у випадку повторного нез'явлення без поважних при­чин розгляд питання щодо цього судді провадиться за його відсутності.

Кожна кандидатура на звільнення з посади судді, обрано­го безстроково, персонально представляється на пленарному засіданні Верховної Ради представником Комітету. У випад­ку, коли суддя не згодний з поданням про звільнення, його пояснення заслуховуються в обов'язковому порядку. Якщо при обговоренні виникає необхідність зробити перевірку звернень стосовно діяльності судді або витребувати додатко­ву інформацію, Верховна Рада доручає Комітету здійснити таку перевірку.

Рішення про звільнення судді, якого було обрано безстро­ково, приймається шляхом відкритого нефіксованого голо­сування більшістю голосів від конституційного складу Вер­ховної Ради.