§ 5. Статус слідчого

Загальними вимогами до осіб, які призначаються на поса­ду слідчих, є громадянство України та наявність необхідних ділових і моральних якостей.

Вимога про наявність вищої юридичної освіти осіб, що призначаються на посади слідчих, міститься лише у Законі України «Про прокуратуру». Що ж стосується СБУ, МВС та податкової міліції, то положення про призначення на посади слідчих осіб, які мають вищу юридичну освіту, містяться у підзаконних нормативних актах цих відомств.

Слідчі СБУ і МВС окрім цього проходять відповідно вій­ськову службу в СБУ і державну службу в МВС.

Військовими слідчими призначаються офіцери, які про­ходять військову службу або знаходяться в запасі.

Кримінально-процесуальне законодавство встановлює про­цесуальну самостійність слідчого. При проведенні досудового слідства всі рішення про напрямок слідства та про проведен­ня слідчих дій слідчий приймає самостійно і несе повну від­повідальність за їх законне та своєчасне проведення.

В той же час у певних випадках Кримінально-процесуаль­ний кодекс передбачає санкціонування або узгодження з прокурором певних дій слідчого, а також дозвіл суду на про­ведення деяких слідчих дій.

Так, для проведення обшуку у певному приміщенні чи місці слідчому потрібна санкція прокурора або його заступ­ника, а обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку проводиться слідчим за погодженням з про­курором і лише на підставі відповідної постанови судді.

Здійснюючи нагляд за дотриманням законів органами до­судового слідства, прокурор має право скасовувати неза­конні постанови слідчого, брати участь у проведенні або са­мостійно здійснювати слідчі дії, давати слідчому вказівки по справі та здійснювати інші повноваження, надані йому кримінально-процесуальним законодавством. Начальник слідчого відділу, керуючи роботою слідчого апарату, також має право давати слідчому вказівки по справі. Вказівки про­курора і начальника слідчого відділу по кримінальній справі є обов'язковими для виконання. У той же час слідчий має право оскаржити вказівки начальника слідчого відділу про­курору, а вказівки прокурора — вищому прокурору.

Оскарження слідчим вказівок прокурора або начальника слідчого відділу про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про направ­лення справи для віддання обвинуваченого до суду або про припинення справи зупиняє їх виконання. У цьому випадку прокурор або скасовує вказівки нижчого прокурора (началь­ника слідчого відділу), або доручає проведення слідства з цієї справи іншому слідчому.

Відповідно до ст. 55 Конституції України дії, рішення або бездіяльність будь-якої посадової чи службової особи мо­жуть бути оскаржені до суду, у тому числі й дії, рішення чи бездіяльність слідчого.

§ 6. Слідчий апарат, його структура

Слідчий апарат органів прокуратури складається зі слід­чих, старших слідчих та слідчих з особливо важливих справ.

У Генеральній прокуратурі України є слідчі й старші слідчі, які призначаються Генеральним прокурором Ук­раїни.

У прокуратурах обласного рівня є слідчі управління та відділи, а в Генеральній прокуратурі — управління по роз­слідуванню особливо важливих справ.

У прокуратурах районів, міст є слідчі та старші слідчі, які призначаються та звільняються прокурором АР Крим, об­ластей, міст Києва і Севастополя.

Слідчий апарат органів МВС і СБУ складається зі слідчих, старших слідчих і слідчих з особливо важливих справ.

У міських і районних відділах (управліннях) внутрішніх справ є слідчі групи і слідчі відділення, а в обласних і прирів­няних до них управліннях Міністерства внутрішніх справ — слідчі управління.

Керівництво слідством в органах прокуратури, МВС, СБУ і податкової міліції здійснюють начальники слідчих підроз­ділів.

Повноваження начальника слідчого відділу визначені у ст. 114-1 КПК. Він має право перевіряти кримінальні спра­ви, давати вказівки слідчому про проведення досудового слід­ства, про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію та обсяг обвинувачення, про направлення справи, про прове­дення окремих слідчих дій, має також право передавати справу від одного слідчого до іншого, доручати розсліду­вання справи декільком слідчим, а також брати участь у проведенні досудового слідства і особисто проводити попе­реднє слідство, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.

Слід зазначити, що Концепцією судово-правової реформи 1992 р. передбачалося створення єдиного слідчого апарату. Вбачається, що таке об'єднання органів досудового слідства усуне «розпилення» сил, паралелізм у роботі, сприятиме більш повному технічному оснащенню слідчих, посилить їх взаємодію з органами дізнання, що в результаті підвищить рівень досудового розслідування в цілому. Згідно з Консти­туцією України органи досудового слідства будуть реформо­вані в систему досудового слідства. Так, пунктом 9 Пере­хідних положень Конституції України передбачається, що прокуратура продовжує виконувати функцію розслідування злочинів до сформування системи досудового слідства і вве­дення в дію законів, що регулюють її функціонування.

Термін об'єднання слідчих апаратів прокуратури, МВС та СБУ в єдину систему досудового слідства ні Конституцією, ні іншими нормативними актами не визначений. Це зале­жить від темпів реалізації судово-правової реформи в Ук­раїні.

Розділ XIII

ОРГАНИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ