§ 1. Завдання, засади та правові підстави діяльності Служби безпеки України

Чинне законодавство України до переліку правоохорон­них органів відносить і Службу безпеки України. Обов'язко­вою умовою ефективного функціонування правоохоронних органів, у тому числі і Служби безпеки, є виконання покла­дених на них законом функцій, дотримання посадовими і службовими особами цих органів законності, забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина.

Діяльність Служби безпеки регламентується Законом Ук­раїни від 25 березня 1992 р. «Про Службу безпеки України», у якому визначено завдання, засади, правові підстави, сис­тема і повноваження Служби безпеки України.

Законом України «Про Службу безпеки України» визна­чено основні її завдання: здійснювати захист державного су­веренітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб.

До завдань Служби безпеки України також входить за­побігання, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та ор­ганізованої злочинної діяльності у сфері управління й еко­номіки та інших протиправних дій, які безпосередньо ство-

409

рюють загрозу життєво важливим інтересам України (ст. 2 Закону України «Про Службу безпеки України»).

Саме вказані повноваження і є підставою для віднесення СБУ до правоохоронних органів.

Органи Служби безпеки складають єдину централізовану систему, очолювану Головою Служби безпеки України, який підпорядкований Президенту України. Єдність Служби без­пеки обумовлена єдиною законністю, спільністю завдань. Єдність та централізація обумовлюють також єдинона­чальність у системі.

Закон визначає, що діяльність Служби безпеки України, її органів і співробітників ґрунтується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності та відпові­дальності перед народом України. Це означає, що свої повно­важення вона реалізує, ґрунтуючись на додержанні Консти­туції України та чинних законів. Дії та рішення, які прий­маються працівниками Служби безпеки, повинні суворо відповідати законодавчим актам. Цьому сприяє законодавче забезпечення порядку реалізації працівниками Служби без­пеки своїх повноважень, передбачених у законодавчих та відомчих нормативних актах.

Питання поваги до прав і гідності особи є одним із про­відних в діяльності органів і співробітників Служби безпе­ки. У своїй діяльності вони повинні суворо дотримуватися прав і свобод людини, поважати її гідність і виявляти до неї гуманне ставлення, не допускати розголошення відомостей про її особисте життя. Неправомірне обмеження законних прав та свобод людини є неприпустимим і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством. У той же час у ви­няткових випадках з метою припинення та розкриття дер­жавних злочинів законодавство допускає, що окремі права та свободи особи можуть бути тимчасово обмежені.

Служба безпеки України на вимогу громадян України у місячний строк зобов'язана надати їм письмові пояснення з приводу обмеження їх прай чи свобод. Громадяни, які не згодні з такими поясненнями, мають право оскаржити до суду неправомірні дії посадових осіб та органів Служби без­пеки України.

Органи Служби безпеки діють на засадах позапартійно- сті. Це означає, що членство співробітників Служби безпе­ки в партіях, рухах та інших громадських об'єднаннях, що мають політичні цілі, не допускається. Рівною мірою не до­пускається створення таких об'єднань у Службі безпеки Ук­раїни та її органах.

Одночасно Законом України «Про Службу безпеки Украї­ни» забороняється використання Служби безпеки в партій­них, групових чи особистих інтересах (ст. 6).

В оперативно-службовій діяльності співробітники Служби безпеки дотримуються принципів єдиноначальності і коле­гіальності, гласності і конспірації. Поєднання в роботі єдино­начальності з колегіальністю при розгляді найбільш важли­вих проблем службової діяльності дозволяє відпрацьовувати і приймати більш конструктивні рішення. З цією метою при Центральному управлінні Служби безпеки утворюється ко­легіальний дорадчий орган — колегія, яка визначає шляхи виконання покладених на Службу безпеки завдань, приймає рішення з основних напрямків і проблем оперативної службо­вої діяльності та роботи з кадрами. Головою колегії є Голова Служби безпеки України.

Принцип гласності в діяльності органів Служби безпеки полягає в забезпеченні громадськості інформацією про її діяльність. Це здійснюється через засоби масової інформації та в інших формах, визначених законодавством. Принцип гласності, проголошення якого стало можливим завдяки розвитку демократичних процесів у житті нашого суспіль­ства, став невід'ємною частиною діяльності СБУ.

У той же час Законом України «Про Службу безпеки Ук­раїни» (ст. 7) забороняється розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову та комерційну таємницю, а також інформацію конфіденційного характеру, розголошення якої може завдати шкоди національній без­пеці України, честі й гідності особи або порушувати її за­конні права, крім випадків, передбачених законодавством в інтересах правосуддя.

Органи Служби безпеки України свою діяльність організо­вують на підставі низки законодавчих актів. Ст. 4 Закону

України «Про Службу безпеки України» визначає: «Право­ву основу діяльності Служби безпеки України становлять Конституція України, цей Закон та інші акти законодавства України, відповідні міжнародні правові акти, визнані Ук­раїною». Конституція України є правовим джерелом діяль­ності Служби безпеки, а Закон України «Про Службу безпе­ки України» визначає завдання служби, засади та принципи діяльності, систему й організацію її діяльності, а також пов­новаження.

До актів, що регламентують діяльність органів Служби безпеки, слід віднести законодавчі акти, прийняті Верхов­ною Радою України, а саме: Закон України від 18 лютого 1992 р. «Про оперативно-розшукову діяльність», Закон Ук­раїни від 26 грудня 2002 р. «Про контррозвідувальну діяль­ність», Закон України від ЗО червня 1993 р. «Про організа- ційно-правові основи боротьби з організованою злочин­ністю», Кримінальний, Кримінально-процесуальний кодек­си України та інші нормативні акти, а також відомчі накази, положення та інструкції, що регламентують діяльність під­розділів Служби безпеки.

В окремих випадках органи Служби безпеки вирішують в межах своєї компетенції питання, які пов'язані з нормами міжнародного права. До таких правових актів, зокрема, на­лежать Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права та ін. Окрім того, у своїй діяльності органи Служби безпеки вирішують питан­ня, які ґрунтуються на міждержавних угодах, укладених Україною.