- •Організація судових та правоохоронних органів
- •§ 1. Правоохоронна діяльність. Правоохоронні органи
- •§ 2. Предмет і система навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 3. Джерела навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 1. Виникнення та розвиток інституту судової влади
- •§ 2. Поняття й основні ознаки судової влади
- •§ 2. Інституціональні принципи судової влади
- •§ 3. Організаційні (судоустрійні) принципи судової влади
- •3.1. Єдність судової системи і статусу суддів
- •§ 4. Функціональні (судочинні) принципи судової влади
- •4.1. Принцип державної мови судочинства
- •4.3. Принцип колегіального й одноособового розгляду судових справ
- •4.4. Принцип участі народу при здійсненні судової влади
- •4.5. Принцип здійснення судочинства на засадах рівності сторін
- •§ 1. Загальна характеристика судової системи
- •1 Поняття «суд» у значенні «судове засідання» є найбільш вживаним на побутовому рівні, у засобах масової інформації, де нерідко є такі, на-
- •1.2. Історія становлення судової системи в Україні
- •1.3. Міжнародно-правові принципи побудови судової системи держави
- •1.4. Принципи побудови судової системи за Конституцією України
- •§ 2. Система судів загальної юрисдикції
- •2.1. Структура системи судів загальної юрисдикції
- •§ 1. Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
- •§ 2. Порядок формування і структура Конституційного Суду України
- •§ 3. Статус судді Конституційного Суду України
- •§ 4. Повноваження Конституційного Суду України
- •§ 5. Конституційне провадження (провадження у справах в Конституційному Суді України)
- •§ 6. Рішення та висновки Конституційного Суду
- •§ 1. Суддівський корпус, його поняття та склад
- •§ 2. Формування суддівського корпусу
- •2.2. Вимоги, що висуваються до кандидатів на посади суддів
- •2.3. Порядок наділення кандидатів повноваженнями судді
- •§ 3. Правовий статус суддів
- •§ 4. Припинення повноважень суддів
- •§ 5. Народні засідателі та присяжні
- •5.3. Підстави та порядок звільнення від виконання обов'язків народного засідателя та присяжного
- •5.4. Порядок формування списків народних засідателів та присяжних
- •5.5. Залучення народних засідателів і присяжних до виконання обов'язків у суді
- •5.6. Права народних засідателів і присяжних та гарантії їх захисту
- •§ 1. Суддівське самоврядування: поняття, організаційні форми, загальна характеристика, завдання та значення
- •§ 1. Суддівське самоврядування: поняття, організаційні форми, загальна характеристика, завдання та значення
- •§ 2. Збори суддів: види, повноваження та порядок роботи
- •§ 3. Конференції суддів: повноваження та порядок роботи
- •§ 4. Ради суддів: поняття, повноваження та порядок роботи
- •§ 4. Ради суддів: поняття, повноваження та порядок роботи
- •§ 5. З'їзд суддів: повноваження та порядок
- •§ 6. Рада суддів України: повноваження та порядок роботи
- •§ 1. Статус кваліфікаційних комісій суддів: поняття, статус, види, склад, порядок формування
- •§ 1. Статус кваліфікаційних комісій суддів: поняття, статус, види, склад, порядок формування
- •§ 2. Повноваження кваліфікаційних комісій
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 4. Повноваження кваліфікаційних комісій щодо дисциплінарної відповідальності суддів
- •§ 1. Правовий статус Вищої ради юстиції
- •§ 2. Порядок формування та строк повноважень Вищої ради юстиції
- •§ 3. Повноваження та організація діяльності Вищої ради юстиції
- •3.1. Повноваження Вищої ради юстиції
- •3.4. Структура Вищої ради юстиції та порядок роботи
- •§ 1. Розвиток і становлення організаційного забезпечення діяльності судів
- •§ 2. Система забезпечення функціонування судової влади
- •§ 3. Загальні засади фінансування судів
- •§ 4. Матеріально-технічне забезпечення
- •§ 5. Державна судова адміністрація України
- •5.1. Повноваження Державної судової адміністрації
- •§ 6. Територіальні управління Державної судової адміністрації України
- •§ 7. Академія суддів України
- •§ 8. Апарат суду
- •§ 9. Бібліотека судів
- •§ 10. Служба судових розпорядників
- •§11. Забезпечення охорони і підтримка громадського порядку в судах
- •§ 12. Символи судової влади
- •§ 13. Посвідчення судді
- •§ 1. Прокуратура України, її місце в системі органів державної влади, завдання
- •§ 2. Основні етапи розвитку прокуратури в Україні1
- •§ 3. Система, структура та порядок утворення органів прокуратури
- •3.4. Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя (на правах обласних)
- •3.5. Прокуратури міст, районні, міжрайонні та прирівняні до них прокуратури
- •§ 4. Принципи організації та діяльності органів прокуратури
- •§ 5. Функції прокуратури1
- •5.1. Функції підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів громадянина або держави
- •5.2. Функція досудового слідства
- •5.3. Нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство
- •5.5. Функція нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого
- •§ 6. Кадри органів прокуратури. Класні чини працівників органів прокуратури. Заохочення та дисциплінарна відповідальність прокурорів і слідчих прокуратури
- •§ 1. Організація виявлення і розслідування злочинів: поняття, види
- •§ 2. Органи, що здійснюють оперативно- розшукову діяльність, їх компетенція
- •§ 3. Органи, що здійснюють дізнання, їх система і компетенція
- •§ 4. Органи досудового слідства, їх система і компетенція
- •§ 5. Статус слідчого
- •§ 6. Слідчий апарат, його структура
- •§ 1. Призначення органів внутрішніх справ
- •§ 2. Система і структура органів внутрішніх справ
- •2.1. Система органів внутрішніх справ
- •2.2. Структура та діяльність органів внутрішніх справ
- •§ 1. Завдання, засади та правові підстави діяльності Служби безпеки України
- •§ 2. Система та організація діяльності Служби безпеки України
- •§ 3. Основні напрямки діяльності і повноваження органів Служби безпеки України
- •§ 4. Кадри органів Служби безпеки України
- •§ 5. Контроль і нагляд за діяльністю Служби безпеки України
- •§ 1. Державна податкова служба, її система, завдання та правові засади діяльності
- •§ 2. Податкова міліція, її завдання та повноваження
- •§ 3. Структура і кадри податкової міліції
- •§ 1. Органи юстиції України. Їх завдання, система та повноваження
- •§ 1. Примусове виконання рішень. Органи, що його здійснюють
- •§ 2. Правові засади діяльності державної виконавчої служби
- •§ 3. Сутність виконавчого провадження. Предмет діяльності органів державної виконавчої служби
- •§ 4. Місце державної виконавчої служби
- •§ 1. Поняття та сутність інституту адвокатури в Україні
- •1.1. Виникнення та розвиток інституту адвокатури в Україні
- •§ 2. Статус адвоката
- •§ 1. Поняття нотаріату
- •§ 2. Організація нотаріату
- •§ 3. Право на зайняття нотаріальною діяльністю
§ 1. Завдання, засади та правові підстави діяльності Служби безпеки України
Чинне законодавство України до переліку правоохоронних органів відносить і Службу безпеки України. Обов'язковою умовою ефективного функціонування правоохоронних органів, у тому числі і Служби безпеки, є виконання покладених на них законом функцій, дотримання посадовими і службовими особами цих органів законності, забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Діяльність Служби безпеки регламентується Законом України від 25 березня 1992 р. «Про Службу безпеки України», у якому визначено завдання, засади, правові підстави, система і повноваження Служби безпеки України.
Законом України «Про Службу безпеки України» визначено основні її завдання: здійснювати захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб.
До завдань Служби безпеки України також входить запобігання, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління й економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо ство-
409
рюють загрозу життєво важливим інтересам України (ст. 2 Закону України «Про Службу безпеки України»).
Саме вказані повноваження і є підставою для віднесення СБУ до правоохоронних органів.
Органи Служби безпеки складають єдину централізовану систему, очолювану Головою Служби безпеки України, який підпорядкований Президенту України. Єдність Служби безпеки обумовлена єдиною законністю, спільністю завдань. Єдність та централізація обумовлюють також єдиноначальність у системі.
Закон визначає, що діяльність Служби безпеки України, її органів і співробітників ґрунтується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності та відповідальності перед народом України. Це означає, що свої повноваження вона реалізує, ґрунтуючись на додержанні Конституції України та чинних законів. Дії та рішення, які приймаються працівниками Служби безпеки, повинні суворо відповідати законодавчим актам. Цьому сприяє законодавче забезпечення порядку реалізації працівниками Служби безпеки своїх повноважень, передбачених у законодавчих та відомчих нормативних актах.
Питання поваги до прав і гідності особи є одним із провідних в діяльності органів і співробітників Служби безпеки. У своїй діяльності вони повинні суворо дотримуватися прав і свобод людини, поважати її гідність і виявляти до неї гуманне ставлення, не допускати розголошення відомостей про її особисте життя. Неправомірне обмеження законних прав та свобод людини є неприпустимим і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством. У той же час у виняткових випадках з метою припинення та розкриття державних злочинів законодавство допускає, що окремі права та свободи особи можуть бути тимчасово обмежені.
Служба безпеки України на вимогу громадян України у місячний строк зобов'язана надати їм письмові пояснення з приводу обмеження їх прай чи свобод. Громадяни, які не згодні з такими поясненнями, мають право оскаржити до суду неправомірні дії посадових осіб та органів Служби безпеки України.
Органи Служби безпеки діють на засадах позапартійно- сті. Це означає, що членство співробітників Служби безпеки в партіях, рухах та інших громадських об'єднаннях, що мають політичні цілі, не допускається. Рівною мірою не допускається створення таких об'єднань у Службі безпеки України та її органах.
Одночасно Законом України «Про Службу безпеки України» забороняється використання Служби безпеки в партійних, групових чи особистих інтересах (ст. 6).
В оперативно-службовій діяльності співробітники Служби безпеки дотримуються принципів єдиноначальності і колегіальності, гласності і конспірації. Поєднання в роботі єдиноначальності з колегіальністю при розгляді найбільш важливих проблем службової діяльності дозволяє відпрацьовувати і приймати більш конструктивні рішення. З цією метою при Центральному управлінні Служби безпеки утворюється колегіальний дорадчий орган — колегія, яка визначає шляхи виконання покладених на Службу безпеки завдань, приймає рішення з основних напрямків і проблем оперативної службової діяльності та роботи з кадрами. Головою колегії є Голова Служби безпеки України.
Принцип гласності в діяльності органів Служби безпеки полягає в забезпеченні громадськості інформацією про її діяльність. Це здійснюється через засоби масової інформації та в інших формах, визначених законодавством. Принцип гласності, проголошення якого стало можливим завдяки розвитку демократичних процесів у житті нашого суспільства, став невід'ємною частиною діяльності СБУ.
У той же час Законом України «Про Службу безпеки України» (ст. 7) забороняється розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову та комерційну таємницю, а також інформацію конфіденційного характеру, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України, честі й гідності особи або порушувати її законні права, крім випадків, передбачених законодавством в інтересах правосуддя.
Органи Служби безпеки України свою діяльність організовують на підставі низки законодавчих актів. Ст. 4 Закону
України «Про Службу безпеки України» визначає: «Правову основу діяльності Служби безпеки України становлять Конституція України, цей Закон та інші акти законодавства України, відповідні міжнародні правові акти, визнані Україною». Конституція України є правовим джерелом діяльності Служби безпеки, а Закон України «Про Службу безпеки України» визначає завдання служби, засади та принципи діяльності, систему й організацію її діяльності, а також повноваження.
До актів, що регламентують діяльність органів Служби безпеки, слід віднести законодавчі акти, прийняті Верховною Радою України, а саме: Закон України від 18 лютого 1992 р. «Про оперативно-розшукову діяльність», Закон України від 26 грудня 2002 р. «Про контррозвідувальну діяльність», Закон України від ЗО червня 1993 р. «Про організа- ційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», Кримінальний, Кримінально-процесуальний кодекси України та інші нормативні акти, а також відомчі накази, положення та інструкції, що регламентують діяльність підрозділів Служби безпеки.
В окремих випадках органи Служби безпеки вирішують в межах своєї компетенції питання, які пов'язані з нормами міжнародного права. До таких правових актів, зокрема, належать Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права та ін. Окрім того, у своїй діяльності органи Служби безпеки вирішують питання, які ґрунтуються на міждержавних угодах, укладених Україною.