Гештальттерапія і її зв’язок з іншими психотерапевтичними напрямами

Гештальттерапія продовжує цілісний підхід гештальтизму, який ґрунтується на тому, що самопідтримка та усвідомлення є бажаними терапевтичними цілями. Цей напрям хоче зробити терапію більш дійовою. Треба тільки розглядати клієнта на зразок комплексної структури. Клієнт виконує різні ролі, які не мають передвизначеності, а породжують свої значення залежно від ситуативних обставин.

Гештальттерапія мала різні витоки: екзистенціалізм з його поглядом на цілісність досвіду, свободу і відповідальність та концепцією "бути-в-якості-процесу"; феноменологію з її твердженням про безпосередність досвіду, про світ, який тільки й світом сприймається, перебуває в досвіді окремої особи, а сконструйоване значення виступає досягненням, яке постає неповторним чином, коли люди створюють свій світ; дзен-буддизм з його тлумаченням самості, інтуїції та організації досвіду також дає цінний підхід до гештальттерапії.

Принципи і прийоми перцептуальної організації психічного, сформульовані гештальтпсихологами, були перенесеш на мотиваційний та соціальний ґрунт гештальттерапевтами. Особистісний досвід було визначено ними як безперервність відношень "фігура-фон", в яких убачалися вихідні поняття. Якщо потреба в цілісності задовольняється, вона відходить на задній план, тоді виникають нові конфігурації потреб. Якщо потреба не задовольняється, тобто гештальт не заповнюється, може постати конфлікт, який порушує психічну енергію.

Екзаменаційний білет № 4 Надійність та валідність психологічних тестів

Надійність – це характеристика психодіагностичної методики, що відображає ступінь точності вимірів, здійснюваних з допомогою даного тесту, а також усталеність результатів тесту стосовно впливу сторонніх випадкових факторів, які не є об'єктами дослідження. На результат психологічного дослідження зазвичай впливає величезна кількість неврахованих чинників, як-от: стан емоційної сфери, ступінь утомленості досліджуваного, мотиваційна спрямованість на дослідження з боку його суб'єкта, а ще – такі випадкові фактори, як освітлення у приміщенні, температура й вологість, рівень шуму, година доби, магнітні бурі та безліч інших.

Можна навести чимало прикладів того, як надійність тесту залишається високою протягом кількох днів або тижнів, але після 10-15 років його результати майже не корелюють із початковими. Так, багато тестів інтелекту для дошкільнят достатньо стабільні в дошкільний період, але зовсім непридатні для прогнозування, яким буде інтелект дитини у старшому шкільному віці або коли вона стане дорослою.

Валідність тесту (від лат. Міцний, здоровий) – поняття, яке вказує нам, що тест вимірює І наскільки добре він це робить. Необхідно мати на увазі, що назва тесту не обов'язково вказує на те, що він вимірює. Вона тільки дозволяє розпізнати його.

Методи визначення валідності розподіляються за трьома основними критеріями:

• валідність за змістом;

• валідність за критерієм;

• конструктна валідність.

Валідність за змістом означає систематичну перевірку змісту тесту для того, щоб встановити, чи відповідає він репрезентативній виборці сфери вимірюваної поведінки. Така процедура валідності зазвичай застосовується для оцінювання тестів досягнень, які дозволяють виміряти, наскільки індивід оволодів конкретними навичками або навчальним предметом.