Структурні одиниці цнс та їх функціональна спеціалізація

Структура нервової системи Нервова система здійснює об'єднання частин організму в єдине ціле (інтеграцію), забезпечує регуляцію різноманітних процесів, координацію функції різних органів і тканин і взаємодія організму з зовнішнім середовищем. Нервова система сприймає різноманітну інформацію, що надходить із зовнішнього середовища і з внутрішніх органів, переробляє її і генерує сигнали, що забезпечують відповідні реакції, адекватні діючих подразників.

Анатомічно нервову систему поділяють на:

- центральну нервову систему, яка включає в себе головний і спинний мозок;

- периферичну нервову систему, до якої відносять периферичні нервові вузли (ганглії), нерви і нервові закінчення.

Фізіологічно (в залежності від характеру іннервації органів і тканин) нервову систему поділяють на:

- соматичну (анімальную) нервову систему, яка регулює переважно функції довільного руху;

- автономну (вегетативну) нервову систему, яка регулює діяльність внутрішніх органів і залоз. Впливаючи на активність обміну речовин в різних органах і тканинах у відповідності з мінливими умовами їх функціонування та зовнішнього середовища, вона здійснює адаптаційно-трофічну функцію.

Вегетативна нервова система поділяється на взаємодіючі один з одним відділи:

- симпатичний;

- парасимпатичний відділи, які розрізняються локалізацією центрів в мозку і периферичних вузлів, а також характером впливу на внутрішні органи.

У соматичну і автономну нервову систему входять ланки, розташовані в центральній і периферичній нервовій системах.

Екзаменаційний білет № 36 Особливості консультативної роботи з депресивними клієнтами

Депресивні розлади є одними з тих, що найбільш часто зустрічаються і є проявами найбільш важких психопатологічних станів. Приблизно кожний десятий американець переносить на протязі свого життя депресивний стан, а у кожного двадцятого американця він повторюється. Очевидно, українці страждають на цей недуг так само часто. Існують дані, що при визначеному характері сімейого генотипу, жінки страждають депресивними станами в 3-4 рази частіше, а у чоловіків частіше розвивається алкоголізм. Найбільш важким наслідком депресії є проблема самогубства. Депресивні розлади – одна із серйозних проблем охорони здоров’я та соціальних служб, оскільки є причною 70% всіх вчинених самогубств ( внаслідок самогубств рівень смертності серед хворих депресивними розладами складає 15%). До речі, самогубства займають дев’яте місце серед основних причин смертності в США, а серед підліткового та юнацького населення – третє місце. Таким чином, самогубства в США забирають більше життя, ніж лейкемія та хвороби нирок, а також важко позначаються на стані родичів, друзів та колег жертви самогубства. Частіше вчиняють самогубство люди з виробничими та правовими проблемами (які, в свою чергу, є швидше результатом , а не причиною депресивного стану), люди з генетичною обтяжливістю та психічними захворюваннями.

Консультант, зустрічаючись із клієнтом, що має суїцидні наміри, передусім зобов'язаний проаналізувати власні настанови й почуття власного самогубства, знати їх наперед. У роботі ніколи не слід приховувати своїх справжніх почуттів. Хороший контакт із консультантом може стати міцною ниткою, що пов'язує людину, яка втратила останню надію з життям.

Інколи допускають, що обговорення з клієнтом можливості самогубства лише підсилює їх наміри. Однак, як правило, бесіда про почуття, що підштовхують до самогубства, зменшує вірогідність реалізації намірів. Тому консультант не повинен ухилятись від обговорення з депресивним клієнтом проблеми самогубства. Тим самим він показує клієнту, що думки про самогубство можуть бути сприйняті й зрозумілі іншою людиною.

Розглядаючи дуже серйозно будь-який намір самогубства, все ж слід не забувати про змогу маніпулятивної загрози з метою переконати консультанта у важливості своєї проблеми і претендувати на максимум його часу. Більшість симулянтів є істеричними особами. Деякі клієнти говорять про самогубство з бажання відомстити тим, хто нібито недостатньо їх любить. Узагалі елемент ворожості присутній майже в кожному самогубстві.

Зустрівшись у консультуванні з депресивним клієнтом, який висловлює суїцидні наміри, дуже важливо оцінити ризик їх реалізації. Від правильного прогнозу може залежати життя клієнта.