Екзаменаційний білет № 42 Емоції та почуття в структурі афективної сфери особистості. Теорії емоцій. Загальні та специфічні властивості емоцій та почуттів

Основні емоційні стани, які відчуває людина, діляться на власне емоції, почуття та афекти. Емоції та почуття наперед визначають процес, спрямований на задоволення потреби, мають ідеаторний характер і перебувають ніби на його початку. Емоції та почуття виражають смисл ситуації для людини з точки зору актуальної у даний момент потреби, значення для її задоволення майбутньої дії або діяльності. Емоції можуть викликатися як реальними, так і уявними ситуаціями. Вони, як і почуття, сприймаються людиною як її власні внутрішні переживання, передаються іншим людям, співпереживаються.

Емоції відносно слабко проявляються у зовнішній поведінці, іноді ззовні взагалі непомітні для сторонньої особи, якщо людина вміє добре приховувати свої почуття. Вони, супроводжуючи той або інший поведінковий акт, навіть не завжди усвідомлюються, хоча, як ми з'ясували, будь-яка поведінка пов'язана з емоціями, оскільки спрямована на задоволення потреби. Емоційний досвід людини, як правило, набагато ширший, ніж досвід її індивідуальних переживань. Почуття людини, навпаки, зовні дуже помітні.

Емоції та почуття – особистісні утворення. Вони характеризують людину соціально-психологічно. Підкреслюючи власне особистісне значення емоційних процесів, В. К. Вілюнас пише: "Емоційна подія може спричинити формування нових емоційних ставлень до різних обставин. Предметом любові-ненависті стає все, що пізнається суб'єктом як причина задоволення-незадоволення".

Емоції, як правило, йдуть за актуалізацією мотиву і перед раціональною оцінкою адекватності йому діяльності суб'єкта. Вони є безпосереднім відображенням, переживанням стосунків, що склалися, а не їхню рефлексією. Емоції можуть передбачати ситуації та події, які реально ще не настали, і виникають у зв'язку з уявленнями про пережиті раніше або вигадані ситуації.

Почуття ж носять предметний характер, пов'язуються з уявленням або ідеєю про деякий об'єкт. Інша особливість почуттів полягає в тому, що вони вдосконалюються і, розвиваючись, утворюють низку рівнів, починаючи від безпосередніх почуттів і закінчуючи вищими почуттями, які відносяться до духовних цінностей, ідеалів.

Почуття мають історичний характер. Вони різні у різних народів і можуть по-різному виражатися в різні історичні епохи у людей, які належать до одних і тих самих націй та культур.

Розкрийте зміст поняття “група” у соціальній психології, наведіть приклад типології груп

Основним елементом соціальної структури суспільства є соціальна група. Питання теоретичного та емпіричного аналізу соціальних груп набуває особливої актуальності в період трансформаційних процесів. Структурна композиція демократичних держав із розвиненою ринковою економікою не відповідає соціальній структурі пострадянських суспільств, що зумовлює теоретичний та практичний аспект актуальності цієї проблеми. Дослідження соціальної диференціації суспільства та виокремлення соціальних груп, їх типологія мають свою наукову традицію. Ще Аристотель вживав поняття "група". Т. Гоббс перший визначив групу як певну кількість людей, об'єднаних спільним інтересом або спільною справою. Класики соціології Е. Дюркгейм, Г. Тард, Г. Зімель, Л. Гумплович, Ч. Кулі, Ф. Тьонніс та інші звертаються до аналізу соціальної групи та здійснюють перші спроби створення соціологічної теорії груп у вигляді двох напрямків: у першому випадку проблема груп вирішувалася шляхом співвіднесення групових процесів з індивідуальними, а в другому – "визнанням існування певного "містичного групового зв'язку", що має незалежну "реальність саму по собі".

Для соціологічного аналізу соціальної групи велике значення має поділ їх на реальні та номінальні (які ще називають статистичними) та з'ясування ознак реальності.

Номінальні групи – це сукупності, які виокремляються за кількома ознаками, що має значення для цілей конкретного соціологічного дослідження (наприклад, групи за віком, статтю, місцем проживання, рівнем доходу або сукупністю кількох вимірюваних ознак). Номінальні групи не передбачають обов'язкових і, тим паче, безпосередніх зв'язків між індивідами, що належать до цих соціальних груп, та не розкривають сутнісний бік відносин, що пов'язує індивідів. Наприклад, до жителів міста Києва належать ті, які офіційно зареєстровані, але не обов'язково проживають в місті.

Реальні групи – групи, які вирізняються за сукупністю ознак, що відображають характер реальних відносин у суспільстві. Наприклад, городяни – це люди, які живуть у місті та ведуть міський спосіб життя, з високою щільністю людських контактів, переважанням анонімності та формалізованості у спілкуванні, з різноманітною трудовою та дозвілевою діяльністю, зайняті переважно в індустріальній та інформаційній сфері та інше. При такому підході номінальна (статистична) група "жителі міста" лише частково збігається з реальною та відповідає критерію урбанізованості.