Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_na_GOS.doc
Скачиваний:
52
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
915.97 Кб
Скачать

Екзаменаційний білет № 22 Характеристика різних підходів щодо причин виникнення індивідуальних відмінностей. Проблема співвідношення біологічного і соціального в процесі становлення особистості

Індивідуальні відмінності прояву психіки у поведінці людей на якісному рівні були виявлені ще античними дослідниками, а на кількісному рівні ці відмінності були зафіксовані в перших експериментальних дослідженнях психічних процесів у лабораторії В. Вундта. Саме опис відмінностей на кількісному рівні і можна вважати початком диференційної психології. Але в межах історії психології вважається, що засновником диференційної психології є англійський учений Френсіс Гальтон, що першим організував Королівську лабораторію для виміру індивідуальних відмінностей людей на рівні сенсорної чутливості.

Таким чином, диференційна психологія, як складова загально-психологічного знання, беручи до уваги можливість кількісного опису індивідуальних відмінностей, виникла в межах експериментальної психології. Диференційна психологія – це область психологічних досліджень, у межах якої вивчаються індивідуальні відмінності в суб'єктів, у їхньому психічному складі, поведінці, діях, вчинках, інтелекті і здібностях. Тому, насамперед, диференційна психологія – це наука про індивідуальні відмінності в психіці людей.

Свідомість – вищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її духовну активність у конкретних історичних умовах. У її розвитку провідну роль відіграє спосіб життя, неоднаковий в умовах кожної з суспільно-економічних формацій.

Оскільки свідомість є суспільним продуктом, то вона, природно, набуває нових властивостей залежно від специфіки суспільних умов життя людей, змінюючись слідом за розвитком економічних відносин тощо.

Опишіть складові психологічного супроводу діяльності авіадиспетчерів

Широкі прозорі поверхні веж управління повітряним простором аеропортів, через які проникають сонячні промені, часом викликають у авіадиспетчерів запаморочення, а відображення від навколишнього залізобетону збільшують рівень освітленості.

Така напруга зору може викликати головні болі, на щастя, часто тимчасового характеру. Все це можна запобігти, оточивши вежу управління склом. Не слід також використовувати бетон, асфальт або гравій. Стіни рекомендується фарбувати в відтінки зеленого. Якщо колір не надто яскравий, гострота зору і сприйняття кольору залишаються адекватними, оскільки поглинаються надлишки світловипромінювання, що призводять до запаморочень.

Незважаючи на те що роботу авіадиспетчера можна значно полегшити, відповідальність за прийняття рішення, запропонованого йому, залишається на ньому і робота авіадиспетчера як і раніше може викликати стрес. Відповідальність роботи, напруга на роботі в певні години насиченої або складної обстановки в повітрі, переповнення повітряного простору, постійна необхідність концентрації уваги, мінливий змінний графік роботи і усвідомлення того, що помилка може призвести до катастрофи, створюють ситуацію постійної напруги, яка може привести до стресових реакцій.

Найбільш серйозної професійної небезпекою для авіадиспетчерів є стрес. Основний обов’язок авіадиспетчерів полягає у прийнятті рішень щодо параметрів руху повітряних суден в секторі своєї відповідальності. Це коридори польоту, маршрут, зміни курсу при небезпеці зіткнення з іншим повітряним судном або коли затори в секторі ведуть до затримок, повітряний рух і т.п. У автоматичних системах авіадиспетчер також готує, класифікує та узагальнює інформацію, на якій засновує своє рішення. Доступні дані щодо сирі і насамперед їх треба перетравити.

Робота оператора відрізняється великою відповідальністю і високим нервово-емоційним напруженням. Наприклад, праця авіадиспетчера характеризується переробкою великого обсягу інформації за короткий час і підвищеним нервово-емоційною напруженістю.

Управління повітряним рухом вимагає щоденної цілодобової роботи. Отже, умови роботи авіадиспетчерів включають змінність, нерівномірний ритм роботи і відпочинку, а також необхідність працювати в періоди, коли більшість людей насолоджуються вихідними. Важко переоцінити значення періодів відпочинку під час роботи і вихідних днів протягом робочого тижня для уникнення професійної втоми. До нещастя, цей принцип не може бути покладений в основу загальних правил через те, що на організацію робіт у змінах впливають різні змінні фактори: легальні (максимально дозволену кількість послідовних робочих годин) або просто пов’язані з характером роботи (завантаження залежить від години дня чи ночі), та інші чинники соціального та сімейного характеру.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]