- •1. Рання історія України:палеоліт,мезоліт,неоліт.
- •Неоліт (6-4 тис. Р.Тому ).
- •2.Трипільська культура
- •3. Ранній залізний вік на території у. (VIII в. До н. E. – IV в. Н. E)
- •4. Кіммерійці.
- •5. Скіфи.
- •6. Сармати.
- •8.Теорії походження слов’янства
- •7.Етногенез слов'ян.
- •Антське об'єднання
- •Державно-племінні утворення VII—VIII стеліть
- •9. Етапи розвитку Київської Русі. Їх специфіка та особливості.
- •11. Розбудова Руської держави княгинею Ольгою
- •10. Князювання Аскольда, Діра,Олега та Ігоря
- •12.Великий князь київський Святослав. Його зовнішня політика
- •13.Князювання Володимира Святого
- •14.Русь за часів Ярослава Мудрого
- •15.Тріумвірат Ярославичів. Початок роздробленості Русі
- •16. Володимир Мономах та Мстислав Великий
- •17.Київська Русь за часів феодальної роздробленості
- •Причини роздробленості
- •Наслідки роздробленості
- •18.Боротьба Русі з кочовиками Степу (печеніги, половці та ін.)
- •19.Монголо-татарська навала. Встановлення Золотоординського іга
- •21. Причини та наслідки занепаду Русі
- •20. Культура Київської русі.
- •22. Піднесення Гальцького й Волинського Князівств Галичина
- •23.Утворення Галицько-Волинського князівства
- •24. Галицька та Волинська землі в період роздробленості.
- •25. Князювання Данила Романовича Галицького
- •26. Галицька й Волинська землі за часів наступників Данила Ром-ча.
- •Відновлення єдності
- •27. Причини та наслідки занепаду Галицько-Волинського князівства
- •28. Культура Галицько-Волинської держави.
- •29. Боротьба за Руську спадщину. Входження уз до складу вкл.
- •Утвердження Литви на українських землях
- •30. Великий князь Литовський Вітовт
- •31. «Велике княжіння Руське».Свидригайло
- •32. Люблінська унія. Включення укр. Земель до складу рп
- •33.Соціально-політичне становище укр. Земель у складі рп
- •34. Брестська церковна унія. Становище укр. Православної церкви
- •35. Полемічна література
- •36. Формування та рання історія укр. Козацтва
- •37.Теорії походження козацтва
- •38. Запорізька Січ — столиця козацької вольності
- •Організація Січі
- •Адміністратшіно-політичний устрій
- •40. Повстання під проводом Косинського
- •41.Повстання під проводом Наливайка і Лободи
- •39. Козацько-селянські повстання в кінці 16 – на поч. 17ст
- •Національно-визвольні повстання українського народу 20-30 рр. ХviIст.
- •42. Розвиток козацтва за часів отамування Конашевича-Сагайдачника і Дорошенка
- •43.Козацькі повстання під проводом Трясила, Сулими і Бута
- •44. Козацькі повстання під проводом Острянина і Гуні.«Орд. Вій запор»
- •45. Культура України в 16 – першій половині 17 ст
- •47. Причини національно-визвольного повстання під проводом бх
- •48.Політичний портрет б.Хмельницького
- •50.Формування укр. Державності в ході визвольної війни
- •51. Зовнішня політика б. Хмельницького
- •52. Корсунська битва(травень 1648)
- •53. Битва під Пилявцями
- •54. «Статті про устрій Війська Запорізького» Хмельницького»
- •55. Західний похід Укр армій під проводом Хмельницького
- •56. Збаразько-зборівська кампанія
- •57.Зборівський мирний договір
- •58. Битва під Берестечком
- •59.Білоцерківський мирний договір
- •60.Батозька битва
- •61. Жванецька кампанія
- •62. Переяславська рада та «Березневі статті»
- •«Березневі статті»
- •63. Полководці б. Хмельницького
- •64. Доба «Руїни в історії України:загальна характеристика
- •65. Гетьманування ю Хмельницького
- •66. Іван Виговський та його боротьба за нез у. Гадяцький договір
- •Гадяцький договір
- •Українсько-московська війна
- •67. Гетьманування Брюховецького
- •2. Розчленування України на Лівобережну та Правобережну
- •68. II.Дорошенко та його боротьба за возєднання України
- •69. Гетьманування Тетері
- •70. Гетьман Іван Самойлович та його боротьба…
- •71. Доба Гетьмана Мазепи
- •72. Пилип Орлик, «Пакт і Конституція..»
- •73. Ліквідація Гетьманщини в Україні
- •74. Відродження нац.. Свідомості укр. Народу
- •Передумови відродження
- •Таємні організації
- •75. Рух декабристів і Україні…
- •76.Кирило-Мефодіївське товариство
- •77. Українське нац. Відродження у зу. «Руська трійця»
- •«Руська трійця»
- •78.Західноукраїнські землі в австрійській революції 1848-49рр
- •79.Соціально-економічні реформи в Російській імперії в другій половині 19 ст
- •80. Реформи в Австро-Угорській імперії в середині та другій половин 19ст
- •81. Утворення українських політичних партій
- •82.Столипінська аграрна реформа
- •83. Україна в роки Першої світової війни
- •84. Українське питання напередодні першої світової війни
- •85.Українські політичні партії в Першій світовій війні
- •86.Бойові дії на українських теренах під час Першої світової війни.
- •87.Українські січові стрільці
- •88.Наслідки Першої світової вісни для українського народу
- •89. Українська революція 1917-1921 рр. Характеристика основних етапів
- •90. Діяльність центральної ради від автономії до незалежності
- •91.Створення Центральної ради. Її структура
- •92.Універсали Центральної Ради
- •93.Соціально-економічна політика урядів унр
- •94.Зовнішня політика унр.
- •96. Брестський мирний договір 1918р та його наслідки для України.
- •97. Взаємовідносини унр та німецько-австро-угорських властей.
- •98. Причини падіння Центральної Ради
- •99. Українська держава гетьмана п.Скоропадського : основні етапи розвитку.
- •100.Соціально економічна політика урядів Української Держави
- •101. Зовнішня політика гетьмана Скоропадського
- •102. Розбудова української національної армії за часів гетьманату
- •103. Розвиток культури, науки та освіти в Українській державі гет п.С.
- •104. Причини та наслідки падіння Гетьманату.
- •105.Директорія унр: характеристика основних етапів.
- •106. Західноукраїнська Народна Республіка. Акт злуки унр і зунр
- •107.Білогвардійський рух на території України
- •108. Причини та наслідки поразки Української революції 1917- 1921 рр.
- •109. Встановлення радянської влади в Україні . Політика воєнного комунізму. Встановлення більшовицької влади
- •«Воєнний комунізм»
- •110.Розвиток культури в Україні в 1917-1921рр.
- •111. Утворення срср . Політико-правове становище усрр у складі срср.
- •114. Політика українізації: причини , перебіг, наслідки.
- •116.Голодомор 1932-1933 рр.
- •115. Хід , особливості та результати форсованої модернізації в радянській у в1920-30.
- •1928 Р. - призначення генеральним секретарем цк кп(б)у с.Косіора.
- •119. Становище західноукраїнських земель у складі Румунії
- •117. Західноукраїнські землі у складі іноземних держав: соціально-економічний і політичний розвиток
- •118. Становище західноукраїнських земель у складі Польщі
- •120. Становище західноукраїнських земель у складі у складі Чехословаччини.
- •121. Розвиток української культури в 1920-1930-х рр.
- •122. Українське питання у міжнародній політиці напередод Другої с/в/
- •123. Карпатська України: основні етапи розвитку
- •124. Роль "українського питання" в німецько-радянському зближенні.Пакт Молотова-Ріббентропа
- •125. Входження західноукраїнських земель до складу урср.
- •126. Напад Німеччини на срср. Оборонні бої 1941-1942
- •128. Радянський підпільно-партизанський рух опору
- •129.Командири радянського партизанського руху: с.Ковпак,м.Наумов, о.Саб,о.Федо
- •130. Діяльність оун та упа вроки Другої світової війни.
- •131. Війського-політична діяльність р.Шухевича.
- •132.Визволення укр. Територій від тимчасової нацистської окупації.Основні наступальні операції Червоної Армії
- •133. Внесок українського народу у перемоги над нацизмом.
- •134. Наслідки Другої світової війни для українського народу.
- •135. Культура України в роки Другої світової війни.
- •136. Втрати України під час Другої світової війни
- •137. Відбудова української економіки після завершення ввв.
- •138. Сусп.-пол. Розвиток України у повоєнний період
- •139. Голод 1946-1947 рр. Причини та наслідки
- •140.Культура України у повоєнні роки.
- •141. Політика “десталінізації” в Україні.
- •142. Соц-ек. Реформи м,с,Хрущова.
- •143. Розвиток української культури в 1960-х рр.. “Шестидесятники”
- •144. Соц –ек розвиток України в період застою
- •145. Дисидентський рух в Україні
- •146. Розвиток української культури в 1970-1980-х рр.
- •147. Курс на перебудову. Особливості його реалізації на Україні
- •148. Проголошення незалежнослі України. Причини розпаду срср.
- •151. Соціальний розвиток в період незалежності
124. Роль "українського питання" в німецько-радянському зближенні.Пакт Молотова-Ріббентропа
Зміна на рубежі 1938—1939 pp. акцентів у зовнішньополітичному курсі Німеччини призвела до падіння влади в Хусті. Гітлер, пам´ятаючи уроки Першої світової війни, вирішив не ризикувати і не вести війни на два фронти. Було зроблено ставку на встановлення «нового порядку у відносинах на Заході», яке відсувало здійснення планів на Сході і проектів, що стосувалися України, на пізніший час. Відхід від ідеї створення «Великої України» і взагалі від східної орієнтації демонструвався Німеччиною досить чітко. 5 вересня 1938 року Гітлер у бесіді з міністром закордонних справ Польщі Ю. Беком зазначав, «що у світовій пресі Німеччині намагаються приписати якісь наміри щодо України, і заявив, що з цього приводу Польща ні найменшою мірою не повинна побоюватися Німеччини. Німеччина не має ніяких інтересів по той бік Карпат, і їй байдуже, що роблять там країни, зацікавлені в цих областях». А ЗО січня 1939 року, виступаючи в рейхстазі, Гітлер дав зрозуміти західним державам, що їх зовнішньополітичні розрахунки, м´яко кажучи, не зовсім відповідають прагненням рейху. Він заявив, що Німеччина потребує «життєвого простору» в Африці і т. ін. Як зауважили тоді міжнародні оглядачі, ця промова була холодним душем для західних держав. 6 березня 1939 року Гітлер вирішив остаточно ліквідувати Чехословаччину, окупувавши Богемію і Моравію і давши дозвіл на окупацію Угорщиною Карпатської України. Гітлер чудово розумів, що СРСР, маючи власні інтереси в Західній Україні, ні в якому разі не допустить, щоб цей вигідний стратегічний плацдарм був зайнятий німецькими військами і перетворився на засіб постійного тиску на Радянський Союз.
Розглядаючи війну з Польщею як прелюдію до агресії проти Франції та Англії, керівництво Третього рейху, очевидно, вирішило, що настав час для такого альянсу з СРСР, який вже давно уявлявся Гітлеру у вигляді тимчасового «союзу для війни». Напередодні остаточної ліквідації Чехословацької держави та окупації Карпатської України угорськими військами німецька преса раптово припиняє публікацію антирадянських статей, Геббельс категорично забороняє газетам друкувати матеріали про українське питання і вміщувати мапу України. Цей жест було помічено в Москві, і вже 10 березня 1939 року, виступаючи на XVIII з´їзді ВКП(б), Сталін зазначив, що невщухаюча галаслива кампанія на Заході навколо «українського питання» має на меті «розлютити Радянський Союз проти Німеччини, отруїти атмосферу і спровокувати конфлікт із Німеччиною без видимих на те підстав». Далі він застерігав: «Звичайно, цілком можливо, що в Німеччині є божевільні, які мріють приєднати слона, тобто Радянську Україну, до комашки, тобто до так званої Карпатської України. І якщо справді є такі навіжені, можна не сумніватися, що в нашій країні знайдеться необхідна кількість гамівних сорочок для таких божевільних». Тональність виступу, зроблені акценти свідчать про реальність зближення з німецькою стороною. Тому після угорської окупації Карпатської України, що була здійснена при сприянні Німеччини, радянське керівництво робить крок у відповідь: на початку травня В. Молотов змінює на посаді наркома закордонних справ антифашистськи настроєного М. Литвинова. Згодом розпочинаються взаємні зондувальні спроби налагодження відносин, у ході яких Берлін дотримувався тактики «улещення, загрози і попередження», тобто тактики поступок і тиску. Під час цих дипломатичних маневрів «українське питання» відігравало вагому роль. Так, у травні 1939 р. статс-секретар Міністерства закордонних справ Німеччини Вайцзекер заявив радянському повіреному в справах у Берліні Г. Астахову про можливість поліпшити радянсько-німецькі відносини, наголосивши, що «відмовившись від Закарпатської України», Німеччина усунула привід для війни. Уже в червні, коли терміни нападу на Польщу наближалися, позиція німецької сторони стає жорсткішою. У цей час Німеччина ставить радянську сторону перед альтернативою: «Ви можете бути або нашими друзями, або нашими ворогами». У керівних колах Радянського Союзу вважали міжнародне становище своєї країни несприятливим для конфлікту з нацистською Німеччиною, що значною мірою і зумовило зближення між Берліном та Москвою. Проте поступатися своїми інтересами СРСР не збирався. Вже в завершальній фазі переговорів з міністром закордонних справ Німеччини Ріббентропом увечері 22 серпня 1939 року радянське керівництво висунуло вимоги про визнання інтересів СРСР на Балтиці, у Південно-Східній Європі, а також про відмову Гітлера від планів типу «Великої України». І лише задоволення цих вимог відкрило шлях до укладення договору. 23 серпня 1939 року Молотов і Ріббентроп підписали договір про ненапад між СРСР і Німеччиною терміном на 10 років. Крім цього, було підписано і таємний протокол, який містив положення, що стосувалися українських земель: «У разі територіально-політичного перевлаштування областей, які входять до Польської держави, межа сфер інтересів Німеччини і СРСР приблизно буде проходити по лінії рік Нареву, Вісли і Сяну». Тобто, відмова рейху від претензій щодо України набула форми розмежування «сфер інтересів». Отже, ліквідацією Карпатської України Гітлер досягав трьох важливих для себе тактичних цілей: ще міцніше прив´язував до антикомінтернівського пакта Угорщину; забезпечував нейтралітет Польщі; певною мірою заспокоював СРСР, створюючи передумови для подальшого зближення. Пакт Молотова — Ріббентропа (і таємний протокол до нього), будучи актом свавільного поділу Європи на «сфери інтересів» між СРСР і фашистською Німеччиною, фактично розв´язував руки лідеру Третього рейху для початку Другої світової війни. Водночас він став і своєрідною точкою відліку процесу «збирання» українських земель у межах однієї держави, що об´єктивно було явищем прогресивним. Інша річ, що для радянського керівництва збирання українських земель була не самоціллю, а лише частиною більш загальних планів убезпечення західних кордонів СРСР, засобом нейтралізації планів типу «Великої України», формою поширення свого впливу в західному напрямку.