41.Повстання під проводом Наливайка і Лободи

Навесні 1594 р. знову почалосяповстанняпротипольської шляхти. Очолив йогоСеверин Наливайко. УЗапорозькій Січі він був сотником. Народне повстання охопилоБрацлавщинуіВолинь.

Кріпосні селянивступали взагониі оголошувалисебе козаками.

Навесні 1595р. військо повстанціврозділилося.Частинайого на чолі зНаливайкомвирушила доБілорусії.

Друга частинана чолі зГригорієм Лободою і Матвієм Шаулою-- допівденної Наддніпрянщини.

Загін НаливайказахопивСтарокостянтинів,Кременець,Слуцьк,Бобруйськ,Могиліві розбиввійська шляхти.

Водночас військопідпроводом Лободизаволоділо Черкасами та Каневом. ПіднявшисьДніпром,Шаулазахопив Київіпішов у Білорусію.

Таким чином, усе українське ПравобережжятаПівденно-Східна Білорусіяопинилися вруках повстанців.

Навесні 1596 р. військаНаливайка,ЛободиіШаулиоб'єдналисянеподалік від Білої Церкви. Кількість їх становила4 тис.

До Білої Церквинаближалося іпольсько-шляхетське військо. В урочищіГострий Камінь відбулася битва. Козаки зазнали великих втрат.

Захопивши табір, поляки влаштували жорстоку розправу. Тільки невеликійчастинікозаківна чолі з підполковникомКремінськимвдалосяпрорватися на Січ.Наливайкапіслядесяти місяців допитів четвертували у Варшаві.

Жолкевський, Вишневецькі, Потоцькі, Калиновськіодержали тут нові земельні володіння.Розпочався період кріпосницько-шляхетської реакції.

39. Козацько-селянські повстання в кінці 16 – на поч. 17ст

У кінці XVIст. надзвичайно широкого розмаху набулодва козацько-селянських повстання:1591-1593 рр. під проводом гетьмана реєстрових козаківКриштофа Косинського(охопилоКиївщину, Брацлавщину, Поділля, Волинь) та повстання1594-1596рр. під проводом сотника надвірних козаків князяК. Острозького–Северина Наливайка(охопило майже всі українські землі).

Основними причинами першої хвилі народного гнівубули посиленнякріпосницькоготанаціональногогніту(нагадаймо, що «артикули» польського короля Генріха Валуа(1573) та третійЛитовський статут(1588) фіксувалиостаточне оформлення кріпосного права); енергійнаекспансія шляхтина відносно вільні українські землі, колонізовані «уходниками» та запорожцями;зіткнення інтересів шляхетської та козацької верств;

намаганняофіційної владиРечі Посполитої взяти під контроль козацтво.

Повстання К. Косинського(1591—1593) —перший великий селянсько-козацькийвиступ. Приводомдо нього стало захопленнябілоцерківським старостоюК. Острозьким козацькихземель. Цей виступ,підтриманийміщанамитаселянами, незабаром переріс умасштабний повстанський рух, який протягом1592—1593pp. охопивКиївське,Волинське,Брацлавськеі частковоПодільськевоєводства. Успіхи повстанців налякали офіційну владу.КиївськийвоєводаКостянтин Острозький, зібравшичисленне шляхетське військо та загін німецьких найманців, у серпні 1593 р. завдав поразки козацькому військуу вирішальнійбитві під П'яткою на Житомирщині. К. Косинський з частиною козаків змушений був відійти на Запоріжжя. Зібравшидвохтисячневійсько, повстанці в травні1593 р. розпочали новий наступ. Під час облоги Черкас загинув К. Косинський (за однією версією під час бою, за іншою — підступно вбитий слугами князя Випіневецького в ході переговорів). Залишившись без лідера, повстанці зазнали поразки.

Після першого великого спалаху народної активності 1594р. розпочинається козацько-селянське повстання підпроводом С. Наливайка. Повстання Наливайка поставило підзагрозу існування польської владив Україні.

Северин Наливайковиношував проект створеннянезалежного від Речі Посполитої українського князівства,Придушивши повстання, польськийсейм у1597р. проголосив козаків ворог. держави і прийнявріш. "винищити їх до останку".