30. Великий князь Литовський Вітовт

Кревська унія(Литва + Польша)створила реальні передумови длябо­ротьби із зовнішньою загрозою.Водночас вона викли­каланебезпеку польської експансіїна територіюВели­кого князівства Литовського. Проте останнє залишало­ся ще достатньомогутнім і життєдіяльним, алитовська знать— надто впевненою у своїх силах,щобдозволити Польщі поглинути себе. Тому реалізація умов унії,спро­би ліквідувати державний суверенітет Литвиіпере­творити залежні від неї землі Русіна об'єкт феодаль­ної колонізації польською елітою, котрій належала про­відна роль у новому утворенні,відразу ж викликала сильну протидію. Як наслідок, протягом майже двох століть після укладенняКревської уніїзберігалася дер­жавнаокремішність Литви та Польщі, які, незважаючи наспільного володаря, залишалисядвома самостійни­ми політичними організмами.

З самого початку литовськайукраїнськаопозиціяполякамзгуртувалася навколо талановитого й често­любного двоюрідного брата Ягайла князя Вітовта(1392—1430),котрий у 1392 р. (Островська угода) зму­сив короля визнати йогофактичну владу над Вели­ким князівством Литовським.

У той же час, намагаю­чись зміцнити внутрішньополітичну єдність всередині країни,Вітовтрішучепроводив курс на її централіза­цію, обмежуючи тим самимавтономіюукраїнських зе­мель. Протягом1392—1394рр. вінсилою зброї змістив тих князів, що перестали йому коритися і ліквідував на територіїУкраїни Волинське, Новгород-Сіверське, Київське та Подільськеудільнікнязівства, перетворив­ши їх напровінції Литви. Ними стали правити не вічно бунтівливі удільні князі, авеликокнязівські на­місники, переважно збояр, що беззаперечно здійснюва­ли волю великого князя.

Ще більше зміцнив своє становище Вітовтпісля блис­кучої перемоги надТевтонським орденомуГрюнвальдській битві1410р., де поряд ізлитовськими, білору­ськими та польськими військами брали участь й українські полки.ЗбройнійекспансіїТевтонського орде­нуна слов'янські землі булопокладено край.

Наслідкомцього стало укладенняГородельської унії (1413), яка, фактично заперечуючи положення Кревської унії,під­тверджувала існування Великого князівства Литовського якокремої незалежної держави.Разом з тим визнава­лася політична зверхність польського короля, з яким малипогоджуватисякандидатурина великокнязівськийпрестолпіслясмертіВітовта. Важливим положенням унії було зрівняння у правах і привілеяхпольськоїілитовськоїшляхтикатолицькоговіросповідання. Направославнушляхту це положенняне поширювалося, обмежуючи тим самим її участь у державному управ­лінні. Така нерівноправність вела дорозколу між пра­вославними і католиками на українських землях.

31. «Велике княжіння Руське».Свидригайло

Велике князівство Руське (1432—1435) —державне утворення на території Литовсько-Руської держави, що існувало з вересня1432р. до літа1435р.

Виникло внаслідок громадянської війни у Великому князівстві Литовському1432-1437рр.

До складу Великого князівства Руського входила вся територія України в складі ВКЛ, а такожПолоцька, Витебська та Смоленська землі.

Українські, білоруські та частина литовських князівпідтримала Великого князя ЛитовськогоСвидригайлав його боротьбі зполякамита їх ставлеником -князем Сигізмундом.

Народився у родині литовського князя Ольгердата тверської княгині Уляни. В період між1393-1430декілька разів виступав проти свогодвоюрідного брата Вітовта, Великого князя Литовського.

У військових діях Свидригайлоспирався надопомогуЛівонськогоорденутаправославних феодалів Литовського князівства. Одруження з Анною Рязанською, православною княгинею, закріпив йогозв'язок з православним дворянством. Післясмерті Вітовта у 1430 році став Великим князем Литовським.

Під час свого князівства

надав великі земельні наділи та важливі замки представникам православної шляхти, чим викликавневдоволенняполяківікатоликів.

У 1431роціПольщарозпочалавійнупротиВеликого князівства Литовського, а в1432уВільнюсівідбувся переворот іСвидригайлобув змушений тікати уПолоцьк. УПолоцькуправославніфеодали оголосили йогоВеликим князем Руським.

Свидригайло правив землями Східної Беларусі,Волині, Подолу, Києвом, Черніговом, Курськом, Смоленськом.

ВійнаміжВеликим князівством ЛитовськимтаВеликим князівством Руським1432-1437 років закінчилась поразкою Свидригайла. У 1445 році він визнав себе «вірним слугою» Великого князяЛитовського Казиміра. Рештужиття Свидригайло правив Волинню і помер 1452 року у Луцьку.