- •1. Рання історія України:палеоліт,мезоліт,неоліт.
- •Неоліт (6-4 тис. Р.Тому ).
- •2.Трипільська культура
- •3. Ранній залізний вік на території у. (VIII в. До н. E. – IV в. Н. E)
- •4. Кіммерійці.
- •5. Скіфи.
- •6. Сармати.
- •8.Теорії походження слов’янства
- •7.Етногенез слов'ян.
- •Антське об'єднання
- •Державно-племінні утворення VII—VIII стеліть
- •9. Етапи розвитку Київської Русі. Їх специфіка та особливості.
- •11. Розбудова Руської держави княгинею Ольгою
- •10. Князювання Аскольда, Діра,Олега та Ігоря
- •12.Великий князь київський Святослав. Його зовнішня політика
- •13.Князювання Володимира Святого
- •14.Русь за часів Ярослава Мудрого
- •15.Тріумвірат Ярославичів. Початок роздробленості Русі
- •16. Володимир Мономах та Мстислав Великий
- •17.Київська Русь за часів феодальної роздробленості
- •Причини роздробленості
- •Наслідки роздробленості
- •18.Боротьба Русі з кочовиками Степу (печеніги, половці та ін.)
- •19.Монголо-татарська навала. Встановлення Золотоординського іга
- •21. Причини та наслідки занепаду Русі
- •20. Культура Київської русі.
- •22. Піднесення Гальцького й Волинського Князівств Галичина
- •23.Утворення Галицько-Волинського князівства
- •24. Галицька та Волинська землі в період роздробленості.
- •25. Князювання Данила Романовича Галицького
- •26. Галицька й Волинська землі за часів наступників Данила Ром-ча.
- •Відновлення єдності
- •27. Причини та наслідки занепаду Галицько-Волинського князівства
- •28. Культура Галицько-Волинської держави.
- •29. Боротьба за Руську спадщину. Входження уз до складу вкл.
- •Утвердження Литви на українських землях
- •30. Великий князь Литовський Вітовт
- •31. «Велике княжіння Руське».Свидригайло
- •32. Люблінська унія. Включення укр. Земель до складу рп
- •33.Соціально-політичне становище укр. Земель у складі рп
- •34. Брестська церковна унія. Становище укр. Православної церкви
- •35. Полемічна література
- •36. Формування та рання історія укр. Козацтва
- •37.Теорії походження козацтва
- •38. Запорізька Січ — столиця козацької вольності
- •Організація Січі
- •Адміністратшіно-політичний устрій
- •40. Повстання під проводом Косинського
- •41.Повстання під проводом Наливайка і Лободи
- •39. Козацько-селянські повстання в кінці 16 – на поч. 17ст
- •Національно-визвольні повстання українського народу 20-30 рр. ХviIст.
- •42. Розвиток козацтва за часів отамування Конашевича-Сагайдачника і Дорошенка
- •43.Козацькі повстання під проводом Трясила, Сулими і Бута
- •44. Козацькі повстання під проводом Острянина і Гуні.«Орд. Вій запор»
- •45. Культура України в 16 – першій половині 17 ст
- •47. Причини національно-визвольного повстання під проводом бх
- •48.Політичний портрет б.Хмельницького
- •50.Формування укр. Державності в ході визвольної війни
- •51. Зовнішня політика б. Хмельницького
- •52. Корсунська битва(травень 1648)
- •53. Битва під Пилявцями
- •54. «Статті про устрій Війська Запорізького» Хмельницького»
- •55. Західний похід Укр армій під проводом Хмельницького
- •56. Збаразько-зборівська кампанія
- •57.Зборівський мирний договір
- •58. Битва під Берестечком
- •59.Білоцерківський мирний договір
- •60.Батозька битва
- •61. Жванецька кампанія
- •62. Переяславська рада та «Березневі статті»
- •«Березневі статті»
- •63. Полководці б. Хмельницького
- •64. Доба «Руїни в історії України:загальна характеристика
- •65. Гетьманування ю Хмельницького
- •66. Іван Виговський та його боротьба за нез у. Гадяцький договір
- •Гадяцький договір
- •Українсько-московська війна
- •67. Гетьманування Брюховецького
- •2. Розчленування України на Лівобережну та Правобережну
- •68. II.Дорошенко та його боротьба за возєднання України
- •69. Гетьманування Тетері
- •70. Гетьман Іван Самойлович та його боротьба…
- •71. Доба Гетьмана Мазепи
- •72. Пилип Орлик, «Пакт і Конституція..»
- •73. Ліквідація Гетьманщини в Україні
- •74. Відродження нац.. Свідомості укр. Народу
- •Передумови відродження
- •Таємні організації
- •75. Рух декабристів і Україні…
- •76.Кирило-Мефодіївське товариство
- •77. Українське нац. Відродження у зу. «Руська трійця»
- •«Руська трійця»
- •78.Західноукраїнські землі в австрійській революції 1848-49рр
- •79.Соціально-економічні реформи в Російській імперії в другій половині 19 ст
- •80. Реформи в Австро-Угорській імперії в середині та другій половин 19ст
- •81. Утворення українських політичних партій
- •82.Столипінська аграрна реформа
- •83. Україна в роки Першої світової війни
- •84. Українське питання напередодні першої світової війни
- •85.Українські політичні партії в Першій світовій війні
- •86.Бойові дії на українських теренах під час Першої світової війни.
- •87.Українські січові стрільці
- •88.Наслідки Першої світової вісни для українського народу
- •89. Українська революція 1917-1921 рр. Характеристика основних етапів
- •90. Діяльність центральної ради від автономії до незалежності
- •91.Створення Центральної ради. Її структура
- •92.Універсали Центральної Ради
- •93.Соціально-економічна політика урядів унр
- •94.Зовнішня політика унр.
- •96. Брестський мирний договір 1918р та його наслідки для України.
- •97. Взаємовідносини унр та німецько-австро-угорських властей.
- •98. Причини падіння Центральної Ради
- •99. Українська держава гетьмана п.Скоропадського : основні етапи розвитку.
- •100.Соціально економічна політика урядів Української Держави
- •101. Зовнішня політика гетьмана Скоропадського
- •102. Розбудова української національної армії за часів гетьманату
- •103. Розвиток культури, науки та освіти в Українській державі гет п.С.
- •104. Причини та наслідки падіння Гетьманату.
- •105.Директорія унр: характеристика основних етапів.
- •106. Західноукраїнська Народна Республіка. Акт злуки унр і зунр
- •107.Білогвардійський рух на території України
- •108. Причини та наслідки поразки Української революції 1917- 1921 рр.
- •109. Встановлення радянської влади в Україні . Політика воєнного комунізму. Встановлення більшовицької влади
- •«Воєнний комунізм»
- •110.Розвиток культури в Україні в 1917-1921рр.
- •111. Утворення срср . Політико-правове становище усрр у складі срср.
- •114. Політика українізації: причини , перебіг, наслідки.
- •116.Голодомор 1932-1933 рр.
- •115. Хід , особливості та результати форсованої модернізації в радянській у в1920-30.
- •1928 Р. - призначення генеральним секретарем цк кп(б)у с.Косіора.
- •119. Становище західноукраїнських земель у складі Румунії
- •117. Західноукраїнські землі у складі іноземних держав: соціально-економічний і політичний розвиток
- •118. Становище західноукраїнських земель у складі Польщі
- •120. Становище західноукраїнських земель у складі у складі Чехословаччини.
- •121. Розвиток української культури в 1920-1930-х рр.
- •122. Українське питання у міжнародній політиці напередод Другої с/в/
- •123. Карпатська України: основні етапи розвитку
- •124. Роль "українського питання" в німецько-радянському зближенні.Пакт Молотова-Ріббентропа
- •125. Входження західноукраїнських земель до складу урср.
- •126. Напад Німеччини на срср. Оборонні бої 1941-1942
- •128. Радянський підпільно-партизанський рух опору
- •129.Командири радянського партизанського руху: с.Ковпак,м.Наумов, о.Саб,о.Федо
- •130. Діяльність оун та упа вроки Другої світової війни.
- •131. Війського-політична діяльність р.Шухевича.
- •132.Визволення укр. Територій від тимчасової нацистської окупації.Основні наступальні операції Червоної Армії
- •133. Внесок українського народу у перемоги над нацизмом.
- •134. Наслідки Другої світової війни для українського народу.
- •135. Культура України в роки Другої світової війни.
- •136. Втрати України під час Другої світової війни
- •137. Відбудова української економіки після завершення ввв.
- •138. Сусп.-пол. Розвиток України у повоєнний період
- •139. Голод 1946-1947 рр. Причини та наслідки
- •140.Культура України у повоєнні роки.
- •141. Політика “десталінізації” в Україні.
- •142. Соц-ек. Реформи м,с,Хрущова.
- •143. Розвиток української культури в 1960-х рр.. “Шестидесятники”
- •144. Соц –ек розвиток України в період застою
- •145. Дисидентський рух в Україні
- •146. Розвиток української культури в 1970-1980-х рр.
- •147. Курс на перебудову. Особливості його реалізації на Україні
- •148. Проголошення незалежнослі України. Причини розпаду срср.
- •151. Соціальний розвиток в період незалежності
108. Причини та наслідки поразки Української революції 1917- 1921 рр.
Визвольні змагання українського народу 1917 - 1921 рр. закінчилися невдачею. 18 березня 1921 р. було підписано Ризький мирний договір між радянськими урядами Росії й України з одного боку та Польщею — з другого. Згідно з цим документом, що фактично поховав самостійницькі плани урядів УНР та ЗУНР, Польща в обмін на територіальні поступки, аналогічні тим, які містилися у Варшавській угоді, визнала Радянську Україну і зобов'язалася заборонити перебування на своїй території всіх антибільшовицьких організацій, включаючи уряд УНР. Доля Східної Галичини була вирішена у 1923 р., коли Паризька конференція ухвалила приєднати її до Польщі. Ще раніше, в 1918 р., Румунія окупувала Буковину. У 1919 р. Закарпаття дісталося Чехословаччині.
Поразка українських визвольних змагань була зумовлена низкою причин. Значною мірою — це низький рівень національної свідомості українства як наслідок тривалої політичної неволі. Традиція і вага власної державності пригасли в народній масі, а провідна верства, яку здебільшого представляла національна інтелігенція, не виробила спільного напряму дій. Українцям не вистачило добре підготовлених фахівців для керівництва державними справами як у центрі, так і на місцях. Українське селянство, передусім у Східній Україні, було малоосвіченим, політично незрілим, а національно свідомого робітництва майже не було. Міста з великою перевагою чужого, ворожого українській самостійності елементу виступали проти національно-визвольних змагань українства, тоді як відомо, що результат революції визначається в місті. Не встигли українці також пройти тривалого еволюційного шляху національного розвитку, який підготував би їх до відновлення державності. Створена революційним шляхом держава значною мірою стала для них несподіванкою. На жаль, як український народ, так і його провідники не виявили єдності й витривалості, необхідних для захисту власної державності.
Однак, незважаючи на значні внутрішні недоліки українського національного руху, вирішальними факторами поразки стали зовнішні. Якщо в Західній Україні це була агресія з боку Польщі та Румунії, то на східноукраїнських землях державність було втрачено через загарбницьку навалу більшовицької Росії, керівники якої добре усвідомлювали, що без людського та економічного потенціалу України, її геополітичного розташування "Росія існувати не може". Щодо позиції західних країн, то вони у кращому випадку дотримувалися нейтралітету, у гіршому — допомагали агресорам загарбувати українські землі.
109. Встановлення радянської влади в Україні . Політика воєнного комунізму. Встановлення більшовицької влади
Встановлення влади на українських землях виявилося для більшовиків нелегкою справою. Перші їхні два походи на Україну були невдалими: 1-й радянський уряд проіснував тут з кін. 1917 по квітень 1918 р., а 2-й — з кін. 1918 по вересень 1919 р. Після поразки наприкін. літа 1919 р. один із провідних керівників більшовицької Росії Л.Троцький зазначав: «Ні для кого не є секретом, що зовсім не Денікін змусив нас покинути межі України, а грандіозне повстання, що підняло проти нас українське сите селянство. Комуну, «чрезви-чайку», продовольчі загони, комісарів і євреїв зненавидів український селянин до глибини своєї душі. В ньому прокинувся вільний дух, який дрімав сотні років;
нині він кипить, вирує, як грізний Дніпро на своїх порогах». Тому, збираючись у черговий раз завойовувати Україну, більшовики змушені були врахувати свої попередні помилки, насамперед — насадження колективізації та ігнорування українського націоналізму.
Створення 21 грудня 1919 р. третього радянського урядусупроводжувалося патріотичною риторикою на кшталт: «Знову постає з мертвих вільна і незалежна Українська соціалістична радянська республіка» та запевненнями про припинення колективізації і реквізицій. Проте було б наївним вважати, що саме ці облудні маневри зробили податливим розбурхане українське суспільство. Тим більше, що більшовики й далі продовжували забирати в селян зерно, правда, стверджуючи, що воно «не для Росії, а для бідних українських селян, для робітників і Червоної армії, що вигнала Денікіна з України». Згаданий вже Л.Троцький наприкін. 1920 р. відкрито стверджував: «Радянська влада протрималася на Україні до сих пір (і протрималася нелегко) в основному силою Москви, великоруських комуністів і червоної армії». Про це ж свідчать і слова Х.Раков-ського, голови маріонеткового Раднаркому України, котрий цинічно, але правдиво визнавав, що боротьбу за Україну веде виключно російський пролетаріат в Україні і російська радянська влада. Ще влучніше висловився головнокомандувач Східним фронтом в Україні полковник Муравйов, заявивши в кін. січня 1918 р.: «Цю владу ми несемо з далекої півночі на вістрях своїх багнетів, і там, де її встановлюємо, всеціло підтримуємо її силою цих багнетів». Отже, остаточна перемога більшовицького режимув Україні була забезпечена не чим іншим як збройною силою Радянської Росії, яка на весну 1920 р. нараховувала майже 3,5 млн солдатів під командуванням 50 тис. колишніх царських офіцерів. Але й за таких умов українці, за словами Я.Грицака, воліли розмовляти з більшовиками крізь приціл рушниці. До серпня 1921 р. 15-тисячна армія Н.Махна контролювала окремі регіони в центрі та на півдні України. Крім того, у 1921 р. в Україні та Криму діяло 464 партизанських загони, які налічували від 20 до 500 чол. в кожному. Деякі з них проіснували аж до кін. 1920-х років.
Що ж собою являла більшовицька влада в Україні? Згідно з офіційними даними партійного перепису КП(б)У, у 1918 р. ця організація мала у своїх лавах тільки 3 % членів, що визнавали себе українцями, тобто з усіх 4364 членів КП(б)У лише 130 вважали себе українцями. У 1925 р. КП(6)У нараховувала вже 101 852 члени, але й тепер українці в ній становили меншість — всього 36,9 %. Враховуючи той факт, що керівні пости займали, як правило, комуністи, можна зробити висновок, що ця влада була чужою для України і не могла виражати інтереси українського народу.
Прагнення більшовицької Росії будь-що завоювати Україну пояснював Л.Троцький: «Без України немає Росії. Без українського вугілля, заліза, руди, хліба, солі, Чорного моря — Росія існувати не може». Особливо гострою була хлібна проблема. У телеграмі до Антонова-Овсієнка та Орджонікідзе в Харків від 15 січня 1918р. російський керівник В.Ульянов-Ленін благав: «Ради бога, вживайте НАЙБІЛЬШ енергійних і революційних заходів для відправлення хліба, хліба, хліба! Інакше Пітер може сконати... Повідомляти щодня. Ради бога». І заходи вживалися. Після проголошення радянської влади в Харкові більшовики стали відправляти в центральну Росію ешелони з хлібом. До 1 березня 1918 р. щоденно з України в Росію вирушало по 140 вагонів з продовольством, з 1 березня — по 300, а з 1 квітня — по 400 вагонів. Проте цього було замало. ' Трохи згодом більшовицький вождь уже прямо закликає своїх підданих до загарбання України: «Безглуздям було б голодувати, гинути в Пітері, коли можна відвоювати хліб і вугілля». Якогось дискомфорту від того, що Україна в той час була незалежною державою, Ленін, очевидно, не відчував, сповідуючи принцип «мета виправдовує засоби».