- •1. Рання історія України:палеоліт,мезоліт,неоліт.
- •Неоліт (6-4 тис. Р.Тому ).
- •2.Трипільська культура
- •3. Ранній залізний вік на території у. (VIII в. До н. E. – IV в. Н. E)
- •4. Кіммерійці.
- •5. Скіфи.
- •6. Сармати.
- •8.Теорії походження слов’янства
- •7.Етногенез слов'ян.
- •Антське об'єднання
- •Державно-племінні утворення VII—VIII стеліть
- •9. Етапи розвитку Київської Русі. Їх специфіка та особливості.
- •11. Розбудова Руської держави княгинею Ольгою
- •10. Князювання Аскольда, Діра,Олега та Ігоря
- •12.Великий князь київський Святослав. Його зовнішня політика
- •13.Князювання Володимира Святого
- •14.Русь за часів Ярослава Мудрого
- •15.Тріумвірат Ярославичів. Початок роздробленості Русі
- •16. Володимир Мономах та Мстислав Великий
- •17.Київська Русь за часів феодальної роздробленості
- •Причини роздробленості
- •Наслідки роздробленості
- •18.Боротьба Русі з кочовиками Степу (печеніги, половці та ін.)
- •19.Монголо-татарська навала. Встановлення Золотоординського іга
- •21. Причини та наслідки занепаду Русі
- •20. Культура Київської русі.
- •22. Піднесення Гальцького й Волинського Князівств Галичина
- •23.Утворення Галицько-Волинського князівства
- •24. Галицька та Волинська землі в період роздробленості.
- •25. Князювання Данила Романовича Галицького
- •26. Галицька й Волинська землі за часів наступників Данила Ром-ча.
- •Відновлення єдності
- •27. Причини та наслідки занепаду Галицько-Волинського князівства
- •28. Культура Галицько-Волинської держави.
- •29. Боротьба за Руську спадщину. Входження уз до складу вкл.
- •Утвердження Литви на українських землях
- •30. Великий князь Литовський Вітовт
- •31. «Велике княжіння Руське».Свидригайло
- •32. Люблінська унія. Включення укр. Земель до складу рп
- •33.Соціально-політичне становище укр. Земель у складі рп
- •34. Брестська церковна унія. Становище укр. Православної церкви
- •35. Полемічна література
- •36. Формування та рання історія укр. Козацтва
- •37.Теорії походження козацтва
- •38. Запорізька Січ — столиця козацької вольності
- •Організація Січі
- •Адміністратшіно-політичний устрій
- •40. Повстання під проводом Косинського
- •41.Повстання під проводом Наливайка і Лободи
- •39. Козацько-селянські повстання в кінці 16 – на поч. 17ст
- •Національно-визвольні повстання українського народу 20-30 рр. ХviIст.
- •42. Розвиток козацтва за часів отамування Конашевича-Сагайдачника і Дорошенка
- •43.Козацькі повстання під проводом Трясила, Сулими і Бута
- •44. Козацькі повстання під проводом Острянина і Гуні.«Орд. Вій запор»
- •45. Культура України в 16 – першій половині 17 ст
- •47. Причини національно-визвольного повстання під проводом бх
- •48.Політичний портрет б.Хмельницького
- •50.Формування укр. Державності в ході визвольної війни
- •51. Зовнішня політика б. Хмельницького
- •52. Корсунська битва(травень 1648)
- •53. Битва під Пилявцями
- •54. «Статті про устрій Війська Запорізького» Хмельницького»
- •55. Західний похід Укр армій під проводом Хмельницького
- •56. Збаразько-зборівська кампанія
- •57.Зборівський мирний договір
- •58. Битва під Берестечком
- •59.Білоцерківський мирний договір
- •60.Батозька битва
- •61. Жванецька кампанія
- •62. Переяславська рада та «Березневі статті»
- •«Березневі статті»
- •63. Полководці б. Хмельницького
- •64. Доба «Руїни в історії України:загальна характеристика
- •65. Гетьманування ю Хмельницького
- •66. Іван Виговський та його боротьба за нез у. Гадяцький договір
- •Гадяцький договір
- •Українсько-московська війна
- •67. Гетьманування Брюховецького
- •2. Розчленування України на Лівобережну та Правобережну
- •68. II.Дорошенко та його боротьба за возєднання України
- •69. Гетьманування Тетері
- •70. Гетьман Іван Самойлович та його боротьба…
- •71. Доба Гетьмана Мазепи
- •72. Пилип Орлик, «Пакт і Конституція..»
- •73. Ліквідація Гетьманщини в Україні
- •74. Відродження нац.. Свідомості укр. Народу
- •Передумови відродження
- •Таємні організації
- •75. Рух декабристів і Україні…
- •76.Кирило-Мефодіївське товариство
- •77. Українське нац. Відродження у зу. «Руська трійця»
- •«Руська трійця»
- •78.Західноукраїнські землі в австрійській революції 1848-49рр
- •79.Соціально-економічні реформи в Російській імперії в другій половині 19 ст
- •80. Реформи в Австро-Угорській імперії в середині та другій половин 19ст
- •81. Утворення українських політичних партій
- •82.Столипінська аграрна реформа
- •83. Україна в роки Першої світової війни
- •84. Українське питання напередодні першої світової війни
- •85.Українські політичні партії в Першій світовій війні
- •86.Бойові дії на українських теренах під час Першої світової війни.
- •87.Українські січові стрільці
- •88.Наслідки Першої світової вісни для українського народу
- •89. Українська революція 1917-1921 рр. Характеристика основних етапів
- •90. Діяльність центральної ради від автономії до незалежності
- •91.Створення Центральної ради. Її структура
- •92.Універсали Центральної Ради
- •93.Соціально-економічна політика урядів унр
- •94.Зовнішня політика унр.
- •96. Брестський мирний договір 1918р та його наслідки для України.
- •97. Взаємовідносини унр та німецько-австро-угорських властей.
- •98. Причини падіння Центральної Ради
- •99. Українська держава гетьмана п.Скоропадського : основні етапи розвитку.
- •100.Соціально економічна політика урядів Української Держави
- •101. Зовнішня політика гетьмана Скоропадського
- •102. Розбудова української національної армії за часів гетьманату
- •103. Розвиток культури, науки та освіти в Українській державі гет п.С.
- •104. Причини та наслідки падіння Гетьманату.
- •105.Директорія унр: характеристика основних етапів.
- •106. Західноукраїнська Народна Республіка. Акт злуки унр і зунр
- •107.Білогвардійський рух на території України
- •108. Причини та наслідки поразки Української революції 1917- 1921 рр.
- •109. Встановлення радянської влади в Україні . Політика воєнного комунізму. Встановлення більшовицької влади
- •«Воєнний комунізм»
- •110.Розвиток культури в Україні в 1917-1921рр.
- •111. Утворення срср . Політико-правове становище усрр у складі срср.
- •114. Політика українізації: причини , перебіг, наслідки.
- •116.Голодомор 1932-1933 рр.
- •115. Хід , особливості та результати форсованої модернізації в радянській у в1920-30.
- •1928 Р. - призначення генеральним секретарем цк кп(б)у с.Косіора.
- •119. Становище західноукраїнських земель у складі Румунії
- •117. Західноукраїнські землі у складі іноземних держав: соціально-економічний і політичний розвиток
- •118. Становище західноукраїнських земель у складі Польщі
- •120. Становище західноукраїнських земель у складі у складі Чехословаччини.
- •121. Розвиток української культури в 1920-1930-х рр.
- •122. Українське питання у міжнародній політиці напередод Другої с/в/
- •123. Карпатська України: основні етапи розвитку
- •124. Роль "українського питання" в німецько-радянському зближенні.Пакт Молотова-Ріббентропа
- •125. Входження західноукраїнських земель до складу урср.
- •126. Напад Німеччини на срср. Оборонні бої 1941-1942
- •128. Радянський підпільно-партизанський рух опору
- •129.Командири радянського партизанського руху: с.Ковпак,м.Наумов, о.Саб,о.Федо
- •130. Діяльність оун та упа вроки Другої світової війни.
- •131. Війського-політична діяльність р.Шухевича.
- •132.Визволення укр. Територій від тимчасової нацистської окупації.Основні наступальні операції Червоної Армії
- •133. Внесок українського народу у перемоги над нацизмом.
- •134. Наслідки Другої світової війни для українського народу.
- •135. Культура України в роки Другої світової війни.
- •136. Втрати України під час Другої світової війни
- •137. Відбудова української економіки після завершення ввв.
- •138. Сусп.-пол. Розвиток України у повоєнний період
- •139. Голод 1946-1947 рр. Причини та наслідки
- •140.Культура України у повоєнні роки.
- •141. Політика “десталінізації” в Україні.
- •142. Соц-ек. Реформи м,с,Хрущова.
- •143. Розвиток української культури в 1960-х рр.. “Шестидесятники”
- •144. Соц –ек розвиток України в період застою
- •145. Дисидентський рух в Україні
- •146. Розвиток української культури в 1970-1980-х рр.
- •147. Курс на перебудову. Особливості його реалізації на Україні
- •148. Проголошення незалежнослі України. Причини розпаду срср.
- •151. Соціальний розвиток в період незалежності
134. Наслідки Другої світової війни для українського народу.
Одним із важливих історичних наслідків перемоги над фашистською Німеччиною та її союзниками було завершення об’єднання українських земель. Питання про повоєнні кордони України ставилось ще на Тегеранській (1943 р.) та Кримській (1945 р.) конференціях глав держав антигітлерівської коаліції: СРСР, США і Великобританії. Радянське керівництво, спираючись на перевагу, здобуту в результаті перемоги у Другій світовій і Великій Вітчизняній війні, рішуче домагалося закріплення кордону на так званій „лінії Керзона”, що гарантувало об’єднання українських земель у складі УРСР і юридично закінчувало входження до України західних областей, у тому числі й тих, що перебували в її складі у 1939-41рр. У зв’язку з цим було підписано цілий ряд договорів із сусідніми з Україною державами про врегулювання післявоєнних кордонів: 29 червня 1945 – з Чехословаччиною про злиття Закарпаття з Радянською Україною; 10 лютого 1947 р. – радянсько-румунський договір, який юридично зафіксував кордони України в рамках радянсько-румунської угоди від 28 червня 1940. 16 серпня 1945 р. було зафіксовано польсько-український кордон у договорі між СРСР і Польською Республікою, який мав проходити в основному по „лінії Керзона” з невеликими відхиленнями. Проте уточнення цього кордону відбувалося в наступні роки. Остаточно процес польсько-українського розмежування завершився в 1951 р., коли на прохання Польщі відбувся обмін майже однаковими прикордонними ділянками: до Польщі відійшла територія довкола Нижніх Устриків тодішньої Дрогобицької області, до УРСР – землі в районі м. Кристонополя (тепер Червоноград). Таким чином, після закінчення війни вперше за багато століть фактично всі українські землі увійшли до складу Української РСР. Другим важливим наслідком війни було те, що 26 квітня 1945р. на конференції в Сан-Франціско Україна увійшла до складу ООН як один із засновників, тобто Україна завоювала авторитет на міжнародній арені, адже вона зробила величезний внесок у досягнення перемоги над нацистською Німеччиною та Японією. Щонайменше 5,3 млн. осіб, або один із кожних шести мешканців України, загинули у Другій світовій і Великій Вітчизняній війні. 2,4 млн. українців було вивезено на примусову працю до Німеччини. Втрати України становлять 40–44% загальних втрат СРСР. Матеріальні збитки в Україні оцінювались у 286 млрд. крб. (загальні збитки СРСР – 679 млрд., з яких 225 млрд. припадає на Росію, 75 – на Білорусію, 20 – на Латвію, 17 – на Литву, 16 – на Естонію). Український народ, який став одним із переможців у цій кривавій бійні, сподівався, що після війни все буде інакше, що тоталітаризм – то вчорашній день людства. Однак ці надії виявилися марними. Ще протягом довгих десятиліть Москва відмовляла українському народові, як і іншим народам СРСР, у праві на вільний, самостійний розвиток, на власну незалежну державу.
135. Культура України в роки Другої світової війни.
За умов окупації України її урядові установи, культурні та наукові заклади було евакуйовано, зони функціонували на території інших республік.
Над науковим вирішенням найважливіших проблем воєнного часу працювало понад 70 вузів, евакуйованих з України до Казахстану, Туркменії, Узбекистану, Киргизії. Науково-дослідні роботи проводила Академія наук УРСР. Фахівці фізико-технічного інституту АН УРСР реалізовували оборонну програму: вони розробили прилади для військової авіації, радіолокації, пеленгації. Інститут електрозварювання АН УРСР, очолюваний Є. Патоном, розробив метод автоматичного дугового зварювання під флюсом під час складання корпусів танків Т-34. Цей метод дозволив поліпшити міцність та якість бойових машин.
Українські вчені розробили нові ефективні методи лікування поранених. Інститут клінічної фізіології на чолі з академіком О. Богомольцем створив препарати для лікування ран та переломів кісток. Співробітники Харківського інституту переливання крові організували пункти заготівлі та консервування крові, підготували спеціалістів для роботи в них та відправили пораненим бійцям кілька тонн консервованої крові. Інститут біохімії АН УРСР на чолі з академіком О. Палладіним створив препарат, що прискорював згортання крові. Відомий хірург-офтальмолог, академік АН УРСР В. Філатов удосконалив методи лікування хвороб ока та розробив ефективну пересадку рогівки пораненим.
Інститути історії, економіки, археології, мовознавства і літературознавства були об'єднані в Інститут суспільних наук. Історики видали праці «Боротьба українського народу проти німецьких загарбників», серію брошур про народних героїв України. Ці видання, авторами яких були відомі історики України М. Петровський, К. Гуслистий, М. Супруненко та інші, мали важливе значення в ідеологічній боротьбі з ворогом.
Культурно-освітні установи республіки з початком війни тимчасово припинили свою діяльність. Зупинилося друкування книжок, випуск газет, журналів. Згодом евакуйовані з України видавництва об'єдналися в Українське державне видавництво, що знаходилося в Саратові, а потім у Москві, де видавало політичну та художню літературу, журнали, листівки, газети.
Твори патріотичної тематики друкувалися в журналах «Українська література», «Україна». Твори українських літераторів були сповнені ненавистю до ворога та глибокої переконаністю у перемозі над ним.
У листопаді 1941 р. розпочали роботу українські радіостанції ім. Т. Шевченка (Саратов) та «Радянська Україна» (Москва). Активно діяла фронтова редакція радіостанції Південно-Західного фронту в районі Броварів. Диктори читали фронтові нариси, оперативні повідомлення з місць бойових дій.
З України було евакуйовано понад 50 театрів, яким доводилося готувати вистави на незвичних, іноді зовсім непридатних сценах. Головна увага приділялася виступам у військових частинах, шпиталях. У фронтових концертах брали участь майстри театрального мистецтва 3. Гайдай, І. Паторжинський, М. Гришко та інші.
Особливої ваги набувала кінодокументалістика. У вересні 1941 р. Українська студія хронікального фільму випустила перший кінорепортаж «З фронтів Вітчизняної війни». Спеціальні групи кінооператорів готували кінозбірники про бойові події. Фронтові кінооператори зафіксували на плівці всі великі бойові операції. Кінооператор киянин В. Орлянкін пройшов з кінокамерою від Волги до гирла Дунаю. Велике значення мали документальні фільми О. Довженка «Битва за нашу Радянську Україну» (1943 р.) та «Перемога на Правобережній Україні» (1945 p.).
Українські кіностудії було евакуйовано до Середньої Азії, де вони випускали патріотичні фільми. У 1943 р. режисер М. Донський за постановку фільму «Райдуга» отримав кінопремію «Оскар». Війна не припинила розвиток українського образотворчого мистецтва. Захист Вітчизни став головною темою праць українських художників. Створені ними плакати, листівки розповсюджувалися з перших днів війни, закликаючи до боротьби із загарбниками. Плідно працювали у воєнні роки українські скульптори. Так, К. Діденко створив серію скульптурних портретів С. Ковпака, О. Федорова, С. Руднева та інших партизанів України.
Українські вчені, науковці, діячі культури зробили вагомий внесок у боротьбу проти німецько-фашистських окупантів. їхні винаходи, наукові дослідження, патріотичні твори стали складовою отриманої у Великій Вітчизняній війні перемоги.